Згідно з п.п. 8 п.п. 291.5.1 ПКУ не можуть бути платниками ЄП юридичні особи та ФОП, які здійснюють діяльність з надання послуг зв’язку з правом технічного обслуговування мереж.
Провайдер програмної послуги — це суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи ресурси багатоканальних телемереж (ст. 1 Закону № 3759*). Такого провайдера надалі будемо називати телевізійним.
* Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.93 р. № 3759-XII.
В свою чергу провайдер телекомунікацій — це суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (ст. 1 Закону № 1280**).
** Закон України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV.
Відтак, послуги, які надають провайдери (як телевізійні, так і решта), не потрапляють під заборону, встановлену п.п. 8 п.п. 291.5.1 ПКУ. Адже зазначена норма робить наголос на праві здійснювати техобслуговування, надавати в користування канали зв’язку й експлуатувати мережі. Таке право має лише оператор телекомунікацій. Це випливає як із загального визначення цього терміна, наведеного у ст. 1 Закону № 1280, так і зі спеціального «телевізійного» визначення терміна «оператор багатоканальної телемережі» (ст. 1 Закону № 3759). Отже,
перебувати на спрощеній системі заборонено саме операторам, а не провайдерам
Діяльність як перших, так і других охоплює собою клас 61 секції J КВЕД-2010 «Телекомунікації (електрозв’язок)».
Тож для того, аби конкретно відповісти на запитання, дозволено чи не дозволено провайдеру обрати спрощену систему, мало знати код виду його економічної діяльності. Необхідно також дослідити вичерпний перелік і характер послуг, які надає кожен конкретний кандидат у спрощенці.
Зокрема, податківці погодилися, що має право бути платником ЄП ФОП, який надає провайдерські послуги доступу до мережі Інтернет. За умови, що він не надає послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5.1 ПКУ (БЗ 107.01.01***, див. листи ДПСУ від 19.02.2020 р. № 678/6/99-00-04-06-03-06/ІПК і від 24.04.2020 р. № 1662/6/99-00-04-06-03-06/ІПК, а також роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 08.05.2020 р.****).
*** Раніше у податківців була протилежна думка (див. БЗ 107.01.01, втратила чинність 28.01.2020 р.).
**** Див.: dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/417985.html
Увага! Починаючи з 20.10.2019 р. п.п. 8 п.п. 291.5.1 ПКУ змінено.
Зокрема, виключено згадку про те, що не можуть бути платниками ЄП суб’єкти господарювання, які здійснюють надання послуг зв’язку, що підлягають ліцензуванню. А це — гарна новина для телевізійних провайдерів. Адже їхня діяльність відповідно до Закону № 3759 якраз підлягає ліцензуванню.
Тож до 20.10.2019 р. телевізійним провайдерам шлях на спрощену систему був закритий, на чому неодноразово наголошували податківці (див. лист ДФСУ від 05.06.2019 р. № 2548/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і БЗ 107.01.01, втратила чинність 20.10.2019 р.).
Наразі такої перешкоди немає, і телепровайдери можуть претендувати на статус єдиноподатника*****. Ясна річ, якщо не надають послуги, зазначені у п.п. 8 п.п. 291.5.8 ПКУ.
***** Хоча податківці за інерцією продовжують роздавати телевізійним провайдерам фіскальні ІПК (див., наприклад, лист ДПСУ від 14.02.2020 р. № 602/6/99-00-04-02-02-06/ІПК і лист ГУ ДФС у Донецькій обл. від 25.11.2019 р. № 1512/10/05-99-04-04/ІПК).
