Обліковуємо продажі інтернет-торговця

Найпопулярніші методи розрахунку в інтернет-торгівлі — інтернет-еквайринг і післяплата. Часто оплату також проводять за допомогою термінала самообслуговування (ПТКС) або звичайним безготівковим перерахуванням (через інтернет-банкінг). Рідше — шляхом внесення готівки через відділення банку. Товар клієнтові теж передають по-різному — через стороннього перевізника, власними кур’єрами, через власні точки видачі. Розглянемо порядок обліку всіх цих операцій за порядком їх здійснення.

Інтернет-еквайрингова передоплата

Оплата здійснюється платіжною карткою прямо на сайті магазину. Для цього торговець підключається до сервісу-посередника, який надає послуги онлайн-еквайрингу (LiqРау, Wayforpaу, EasyPay, Platon, Fondy та ін.). Усі здійснені транзакції торговець бачить в особистому кабінеті сервісу. Гроші на рахунок продавця, зазвичай, надходять не відразу (затримка може становити до 3 банківських днів), загальною сумою за вирахуванням комісії.

Бухгалтерський облік. На дату здійснення транзакції відображають проводку: Дт 333 — Кт 681 (на повну суму оплати). При надходженні грошей на поточний рахунок: Дт 311 — Кт 333 (на суму коштів, що надійшли) і Дт 92 — Кт 333 (на суму комісії).

ПДВ. При інтернет-еквайрингу першою ПДВ-подією завжди буде виписування рахунку (товарного чека) (п. 187.5 ПКУ). Якщо ж рахунок (товарний чек) покупцеві не виписувався, датою виникнення ПЗ усе одно логічно вважати не дату надходження грошей на рахунок продавця (за загальним правилом з п. 187.1 ПКУ), а дату здійснення транзакції покупцем (ініціації платежу). Тобто

нараховувати ПЗ слід відразу ж на дату здійснення розрахунку покупцем на сайті торговця

Базою для нарахування ПЗ з ПДВ є договірна вартість товарів/послуг (п. 188.1 ПКУ). Комісія банку, що утримується банком автоматично при зарахуванні грошей на рахунок, базу оподаткування ПДВ не зменшує.

Якщо покупець — неплатник ПДВ, складати окрему ПН не обов’язково. Суму здійснених за день інтернет-еквайрингових розрахунків можна облікувати в підсумковій ПН (п. 201.4 ПКУ).

Єдиний податок. Єдинники теж можуть приймати платежі за допомогою онлайн-еквайрингу (БЗ 107.01.03, лист ГУ ДПС у Львівській обл. від 13.09.2019 р. № 229/13-01/ІПК).

Датою отримання доходу для них буде не дата транзакції, а дата надходження коштів на поточний рахунок платника (пп. 1 і 2 п. 292.1 та п. 292.6 ПКУ). Комісія, утримана банком, дохід платника ЄП не зменшить. В усякому разі п. 292.11 ПКУ підстав для цього не дає.

Тому формально до доходів як підприємства, так і підприємця-єдинника повинна потрапляти повна сума розрахунків з покупцями виходячи з договірної вартості товарів/послуг. Хоча податківці, говорячи про звичайний еквайринг, дають щодо цього суперечливі рекомендації. То радять вважати доходом суму, що надійшла на поточний рахунок (див., наприклад, БЗ 108.01.02 і 107.04, лист ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 19.10.2018 р. № 4490/ІПК/08-01-12-04-11). То — повну продажну вартість (див. листи ДФСУ від 01.03.2019 р. № 845/6/99-99-13-01-03-15/ІПК і від 01.03.2019 р. № 831/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК, лист ГУ ДФС у м. Києві від 18.03.2019 р. № 1088/ІПК/26-15-13-06-12). Тож і підприємцям, і юрособам рекомендуємо з обережністю ставитися до лояльних роз’яснень податківців. Краще підтвердити їх для себе, отримавши ІПК.

Підприємцям нагадаємо: безготівкове надходження грошей у Книгах показують окремим рядком за підсумками за день (див. лист ДФСУ від 01.03.2019 р. № 845/6/99-99-13-01-03-15/ІПК).

ФОП-загальносистемники. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою в грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з госпдіяльністю (п. 177.2 ПКУ).

На яку дату відображати такий інтернет-еквайринговий дохід підприємцю на загальній системі?

У п.п. 2 п. 6 Порядку ведення КОДВ* чітко зазначено, що до графи 2 Книги записується дохід «<…> зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу… та/або отримано готівкою <…>». Тож доти, доки безготівкові гроші на рахунок не надійшли, доходу немає.

* Затверджений наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.

Щоправда, розрахунки через POS-термінал (звичайний еквайринг) податківці вимагають записувати до Книги за підсумками робочого дня на підставі інформації з Z-звіту РРО (див. БЗ 104.08). А там операція засвітиться відразу — у день здійснення транзакції. Аналогічні вимоги податківці можуть озвучувати й щодо інтернет-еквайрингу, особливо якщо отриману оплату торговець проводить через РРО (детальніше про застосування РРО при розрахунках за допомогою інтернет-еквайрингу див. статтю «Коли потрібен рро при інтернет-торгівлі» цього номера).

У графі 2 Книги зазначаємо повну суму виручки, а розмір комісії банку включаємо до витрат згідно з п.п. 177.4.4 ПКУ і відображаємо в графі 8. Підтвердить витрати на комісію банку виписка з рахунку підприємця (БЗ 104.05).

Передоплата іншим способом

Оплата за допомогою інтернет-банкінгу, через ПТКС або шляхом оплати готівкою через відділення банку для торговця — звичайна безготівка. Тому тут ні облікових, ні податкових особливостей немає. На дату надходження коштів на поточний рахунок визнаємо кредиторську заборгованість перед покупцем: Дт 311 — Кт 681. На цю ж дату виникнуть ПЗ з ПДВ (якщо оплата — перша подія), ЄП-дохід — у єдинників та оподатковуваний дохід у підприємця на загальній системі оподаткування.

Відображаємо дохід

Доставка сторонньою кур’єрською службою. Тут важливо визначити, у який момент покупцеві переходять ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на товар, а продавець утрачає управління та контроль (ну і виконуються інші дохідні критерії з п. 8 П(С)БО 15). Якщо згідно з умовами оферти всі ці умови виконано при передачі товару перевізникові, продаж відображають в обліку за фактом такої передачі. Якщо ж інтернет-торговець контролює доставку товару покупцеві і лише при його передачі останньому зобов’язання торговця вважається виконаним, то й продаж в обліку відображають тільки за фактом передачі товару покупцеві.

У такому разі товари, передані сторонній кур’єрській службі, продовжують бути активами інтернет-магазину до моменту їх передачі покупцеві. Для їх обліку продавець виділяє окремий субрахунок (наприклад, 2821 «Товари, передані перевізникам»). На дату передачі товару перевізникові в обліку відображають запис: Дт 2821 — Кт 281 і Дт 643 — Кт 641/ПДВ (на суму ПДВ). За фактом передачі товару покупцеві інтернет-торговець проводить продаж в обліку і визнає дохід: Дт 361 — Кт 702 (на суму доходу з ПДВ) і Дт 702 — Кт 643 (на суму ПДВ). Одночасно списується собівартість реалізованого товару: Дт 902 — Кт 2821.

Доставка в точки видачі ІМ або власними кур’єрами. Для обліку товарів, що перебувають у точках видачі/передані кур’єрам, інтернет-торговець теж вводить окремі субрахунки (наприклад, 2822 «Товари в точках видачі» і 2823 «Товари, передані кур’єрам»). Переміщення товару зі складу відображають проводкою: Дт 2822, 2823 — Кт 281. За фактом видачі товару покупцеві торговець списує собівартість реалізованого товару і визнає дохід від його реалізації.

ПДВ. Якщо відвантаження товару — перша подія, виникає запитання:

на яку дату відображати ПЗ — на дату передачі товару перевізникові чи на дату його видачі покупцеві

Податківці здавна на це запитання відповідають так. ПЗ у такому разі виникають на дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника:

— або безпосередньо покупцеві;

— або організації, яка здійснюватиме доставку товару покупцеві будь-яким способом.

Дата виникнення ПЗ не залежить від дати переходу власності на товар.

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, що визначає фізичне переміщення товару зі складу (чи іншого місця зберігання) продавця з метою доставки зазначеного товару покупцеві, у тому числі дата, зазначена на перевізних документах (див. лист ДПСУ від 04.02.2020 р. № 441/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, листи ДФСУ від 14.08.2019 р. № 3793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 26.04.2019 р. № 1874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тобто ПЗ слід нараховувати на дату передачі товару перевізникові (пошті) або власному кур’єрові з метою доставки цього товару покупцеві.

А якщо товар видається з точки видачі?

У такому разі ПЗ виникають тільки на дату видачі товару покупцеві (а не на дату початку переміщення товару на точку видачі — незалежно від того, яким чином (власним транспортом чи сторонньою транспортною організацією) товар був доставлений на точку видачі).

Післяплата

Бухгалтерський облік. У момент передачі товару покупцеві його заборгованість трансформується в заборгованість перевізника (адже передаючи товар, перевізник прийняв оплату і тепер зобов’язаний перерахувати її продавцеві). Тому разом з продажними проводками в обліку відображаємо перекидання заборгованості на фінорганізацію: Дт 377 — Кт 361. А при надходженні коштів робимо запис: Дт 311 — Кт 377 (на суму коштів, що надійшли на рахунок), Дт 92 — Кт 377 (на суму комісії за переведення).

ПДВ. Якщо доставка здійснюється стороннім кур’єром або на відділення перевізника (пошти), ПЗ з ПДВ нараховують на дату початку передачі. Тому післяплата — це вже друга подія і ПЗ тут не виникають.

До речі, складати підсумкові ПН на постачання з післяплатою не можна, оскільки умови з п. 201.4 ПКУ тут не виконуються (гроші надходять не «безпосередньо на поточний рахунок постачальника», а з рахунку посередника (фінустанови)). Підтверджують це й податківці (див. лист ДФСУ від 11.09.2018 р. № 3988/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Складання підсумкових ПН на постачання післяплатою (втім, як і на будь-які інші постачання, що не підпадають під вимоги п. 201.4 ПКУ) призведе до неприємних наслідків

Виявивши помилку, податківці вимагатимуть її виправити. Тоді платникові доведеться відкоригувати помилкові підсумкові ПН і датою виникнення ПЗ скласти нові звичайні ПН. Строки безштрафної реєстрації на той час, напевно, вже минуть. І штрафів з п. 120¹ ПКУ платникові навряд чи вдасться уникнути. Тому на постачання післяплатою підсумкові ПН складати не варто. До того ж, як ми вже говорили, ПН на такі постачання складають за фактом початку відвантаження, а не за традиційною для підсумкових ПН оплатною подією.

Сказане не поширюється на постачання з оплатою власному кур’єрові або у власній точці видачі інтернет-магазину (якщо оплата здійснюється безпосередньо працівникові продавця). Складання підсумкових ПН на такі постачання не буде помилкою. Тут вимоги п. 201.4 ПКУ виконуються повністю.

Єдиний податок. Єдинники (як юрособи, так і підприємці) теж можуть здійснювати постачання з післяплатою — отримання оплати через фінансову компанію не є для них порушенням. Доходом буде договірна вартість реалізації товарів. Підстав для зменшення доходу на суму комісії за переказ коштів, утриманої фінустановою, у п. 292.11 ПКУ немає. Датою отримання такого доходу є дата надходження на поточний рахунок продавця (або отримання готівкою у фінустанові).

Щоправда, податківці аналогічних висновків доходять тільки щодо ФОП (див. лист ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 02.12.2019 р. № 1665/04-36-33-02-07/ІПК). А ось доходом юрособи (як і у випадку з інтернет-еквайрингом) вони пропонують вважати суму, яка фактично надійшла на поточний рахунок (тобто за мінусом комісії фінустанови) (лист ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 19.10.2018 р. № 4490/ІПК/08-01-12-04-11). Свої міркування із цього приводу ми вже озвучували, говорячи про інтернет-еквайринг — отримайте для себе ІПК з відповідними висновками, тоді зможете дотримуватися таких рекомендацій без побоювання бути оштрафованим у разі, якщо податківці з часом змінять свою позицію.

ФОП-загальносистемники. Вони діють так само, як і при інтернет-еквайринговій оплаті — дохід відображають за фактом надходження грошей на рахунок (або отримання у фінустанові готівкою) з одночасним відображенням витрат на суму комісії за переведення.

Приклад. Покупець оформив замовлення в інтернет-магазині на суму 12000 грн (у тому числі ПДВ 2000 грн) з доставкою «Новою поштою» й оплатою при отриманні (комісія за переказ коштів — 2 %). Інтернет-магазин закупив товар, замовлений покупцем, за 10800 грн (у тому числі ПДВ 1800 грн).

Облік продажу з оплатою післяплатою