Звідси два висновки: перший — найчастіше розвиток, як професійний, так і особистісний, відбувається в процесі вирішення проблем, а другий — для того, щоб управляти власним професійним розвитком, потрібно чітко уявляти, чого ви хочете досягти. До чого взагалі йде людина в житті? Як це пов’язано з її професійною діяльністю? Відповіді на ці запитання у кожного індивідуальні, дати їх досить складно, але необхідно.
Отже, перший крок на шляху професійного зростання — це опрацювання власної життєвої місії. До чого ви прагнете? Максимального комфорту, влади, суспільного визнання? У чому сенс вашого життя і роботи? О, усі ці запитання зовсім не риторичні!
На щастя, про свою місію можна нікому не розповідати, але ось із самим собою потрібно бути максимально щирим. Важко відповісти? Тоді вам допоможе така вправа. Уявіть, що минуло 10 років, і ви досягли всього, чого хотіли, ставши успішним професіоналом у своїй сфері. Відчуйте себе на самій вершині своїх кар’єрних планів! І ось вас запрошують на прес-конференцію, щоб ви розповіли про свій успіх. Готуючись до неї, подумайте і запишіть, як ви дійшли до успіху, які етапи вам довелося здолати, з якими труднощами ви стикалися та як їх долали.
Ось така, на перший погляд, проста вправа дозволяє прояснити власну місію в професійному розвитку та підвищити його мотивацію. Адже ви краще розумієте, чого прагнете, і не тільки — у вас з’являється можливість в ігровій формі простої вправи уявити собі свої кроки з реалізації місії, навіть більше — продумати труднощі, з якими ви можете зіткнутися, і способи їх подолання. Важливою особливістю цієї вправи є не рух від конкретних обставин (дійсного) до бажаного стану (можливого), що було б доречно при постановці простих робочих завдань, а саме опора на можливе, бажане з тим, щоб зрозуміти, як цього стану буде досягнуто. Такий собі «математичний шлях», мовляв, спочатку уявімо собі, що завдання вирішено.
Від розуміння місії легко перейти до формулювання цілей, а там і до планування та визначення конкретних дій недалеко.
Важливий принцип управління професійним розвитком — стратегічність. Як це розуміти? Це означає, що кожна глобальна (стратегічна) мета у вашому розвитку має бути співвіднесена з місією, а кожна менша (тактична) мета — з глобальною. Тобто ви вже здогадалися, що на найнижчому рівні всієї цієї схеми буде конкретна дія, що дозволить вам досягти тактичної мети, яка веде до мети глобальної, а та, у свою чергу, сприяє реалізації місії. Наприклад, на рівні місії чоловік мріє про владу. Які стратегічні цілі ведуть до влади? Керівна посада, особистий авторитет, висока зарплата. Які тактичні цілі можуть допомогти обійняти керівну посаду? Виконати проєкт успішно, завоювати довіру колективу. Які конкретні дії дозволять виконати проєкт успішно? Потрібно виділити час на підготовку та зібрати додаткову інформацію.
Таким чином, перший і найважливіший принцип професійного розвитку — стежте за тим, чи веде кожна ваша конкретна дія до досягнення мети.
Ті дії, які сприяють професійному розвитку, варто виконувати, а ті, які ні, — краще не робити зовсім. Ви можете простежити, як кожна конкретна дія пов’язана з тактичною метою, ця – із стратегічною, а остання, у свою чергу, з реалізацією вашої місії. Саме таке дослідження зв’язку цілей різного рівня і є стратегічним мисленням, що дозволяє управляти не лише своїм професійним розвитком, а й розвитком організації, та і взагалі будь-чого.
Проте зазвичай ми маємо справу саме з тактичними цілями і конкретними діями, тобто наші повсякденні проблеми вирішуються на цьому рівні. Щоб правильно поставити тактичну мету і визначити конкретні дії, спрямовані на її досягнення, ви можете використати модель SMART: S — specific — конкретна; M — measurable — вимірна; A — achievable — досяжна; R — relevant — значуща; T — time — bound — визначена в часі.
Візьмемо мету з прикладу. Отже, у нас є тактична мета — виконати проєкт успішно. Наскільки вона конкретна? Не дуже! Просто тому, що повністю не зрозуміло, що в цьому випадку мається на увазі під успіхом, які його критерії. Чи то ви виготовите більше продукції за той самий час, чи то вам премію за проєкт дадуть. Щоб мета вела нас до розвитку, вона має бути максимально конкретною. З цим пов’язаний і наступний критерій — вимірність. Збільшення кількості продукції можна виміряти в абсолютних значеннях (штуках), а премію в грошах. Як виміряти успіх? А ось це-таки риторичне запитання! Досяжність мети означає, що ви розумієте, за рахунок чого її досягнете та чи можна її досягти взагалі. Якщо у вас зараз немає ресурсів і мета недосяжна, необхідно поставити іншу тактичну мету, яка приведе вас до цієї. Значущість мети визначити дуже легко — згадайте про стратегічність — якщо мета веде вас до мети вищого порядку, тобто сприяє вашому розвитку, то до неї варто прагнути, а якщо ні, то й суду немає. Визначеність мети в часі означає тільки те, що ви повинні чітко уявляти період, за який ви досягнете мети.
Від розуміння місії та формулювання цілей професійного розвитку необхідно перейти до його планування, тобто до визначення конкретних дій, що сприяють вашому зростанню. Тут діє така схема: Навіщо → Що → Як.
Інакше кажучи, для того, щоб розвиватися, людина має розуміти, навіщо вона цього хоче — яка її місія та стратегічні цілі, що вона хоче — які її тактичні цілі та як вона буде цього досягати — конкретні дії, зведені у план.
Звісно, ці дії можете визначити тільки ви і, звичайно, вони повинні співвідноситися з цілями різних рівнів, але низка запитань може допомогти вам у плануванні професійного розвитку:
1. Чому я ставлю таку мету? Навіщо мені це? Чого я хочу?
2. Як мені досягти мети?
3. Що може мені зашкодити? У навколишньому світі? У мені самому?
4. Як мені здолати ці перешкоди?
5. Чи співвідноситься це все з моїм ідеальним уявленням про мене самого, про моє життя, кар’єру, моєю місією?
6. Наскільки, роблячи це, я несу відповідальність за свій професійний розвиток?
