Практика покаже...

Повний-неповний робочий час

Проблема. У розрахунковому періоді для розрахунку лікарняних працівника переведено на неповний робочий час. Як розрахувати середню зарплату для оплати лікарняного? Чи потрібно обмежуючі показники розраховувати з урахуванням зайнятості?

Вирішення. Середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних визначаємо в календарних днях (п. 3 Порядку № 1266). Для цього ділимо нараховану за розрахунковий період заробітну палату, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Тож не має значення, на яких умовах зайнятості (повна чи неповна) працює працівник. Механізм розрахунку середньої зарплати і лікарняних у кожному з випадків буде однаковим. Також

Приклад 1. Працівника прийнято на роботу з 25 травня 2020 року. З серпня йому встановлено неповний робочий час. З 28 вересня по 2 жовтня він хворів (5 к. дн.), що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності. Загальний страховий стаж — 53 місяці (або 4 роки 5 місяців). Страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням непрацездатності — менше 6 місяців.

Розрахунковий період: червень — серпень 2020 року (92 к. дн.). Припустимо, що сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, — 25000 грн. Тоді середньоденна зарплата складе:

25000 : 92 = 271,74 (грн/к. дн).

Загальний страховий стаж працівника — 4 роки 5 місяців. Тому денна виплата дорівнюватиме 60 % середньоденної зарплати (див. «Встигнути в строк» цього номера):

271,74 х 60 % : 100 % = 163,04 (грн/к. дн.).

Страховий стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців. Тому сума лікарняних працівника не може перевищувати розміру лікарняних, обчислених з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку. Розрахуємо обмежуючий показник:

5000 : 30,44 = 164,26 (грн/к. дн.),

де 5000 — сума мінзарплати у вересні (у місяці початку тимчасової непрацездатності згідно з лікарняний листом). Зайнятість працівника тут не важлива;

30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.

Денна виплата (163,04 грн/к. дн.) нижча за обмежуючий показник (164,26 грн/к. дн.). Тому лікарняні розраховуємо з денної виплати. Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

163,04 х 5 = 815,20 (грн).

У розрахунковому періоді карантинні заморочки

Проблема. На підприємстві працівники не працювали у зв’язку з карантином з 18 березня по 22 травня. Чи виключається такий період нероботи при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді?

Вирішення. Відповідь на це запитання залежить від того, як саме був оформлений такий період. Розглянемо можливі варіанти.

Варіант 1 — простій. Стаття 113 КЗпП наголошує: час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки (окладу). Також простій може бути оплачено за середньою зарплатою. Незалежно від порядку оплати, «простійні» виплати входять до фонду оплати праці та до бази нарахування ЄСВ.

Час простою не зазначено серед поважних причин, як час, що виключається з розрахункового періоду.

Отже, й сума оплати простою, з якої сплачено ЄСВ у розрахунковому періоді, і період такого простою візьмуть участь у розрахунку лікарняних.

Варіант 2 — свій рахунок. Відпустка без збереження заробітної плати віднесена п. 3 Порядку № 1266 до поважних причин. Отже, незалежно від підстави її надання, період такої відпустки повинен покинути розрахунковий період. Причому якщо у розрахунковому періоді є місяць, не відпрацьований повністю через поважні причини, але такі причини не йшли одна за одною, а переривалися вихідними днями, то такий місяць також повністю виключається з розрахункового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16, лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1). Причому якщо в місяці, що виключається, були нараховані зарплатні виплати, то вони також покидають розрахунок.

Приклад 2. Працівник з 22 по 26 жовтня хворів (5 к. дн.), що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності. У розрахунковому періоді (жовтень 2019 року — вересень 2020 року) він перебував у карантинній відпустці за свій рахунок, яка була надана за декількома наказами: з 18 березня по 3 квітня (4 та 5 квітня — вихідні дні), з 6 квітня по 24 квітня (25, 26 квітня — вихідні дні), з 27 квітня по 22 травня. Сума зарплати у розрахунковому періоді — 60175,44 грн. Загальний страховий стаж — більше 96 місяців (або більше 8 років). Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців.

З розрахункового періоду викидаємо 14 календарних днів березня та 22 календарних дні травня. Також прибираємо з розрахунку весь квітень (30 к. дн.), як не відпрацьований з поважних причин.

Сума середньоденної зарплати складе:

60175,44 : (366 - 14 - 30 - 22) = 200,58 (грн/к. дн.).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

200,58 х 5 = 1002,90 (грн).

Варіант 3 — зупинення діяльності підприємства. У період карантину багато роботодавців не вводили простій і не відправляли працівників у відпустки за свій рахунок, а просто зупиняли діяльність і отримували допомогу по частковому безробіттю.

Перше, на що потрібно звернути увагу, так це на те, що настання тимчасової непрацездатності у період зупинення діяльності не є підставою для відмови у виплаті лікарняних. Але в табелі обліку робочого часу повинно бути зазначено «ТН» — оплачувана непрацездатність. Тоді працівник за цей період має право на отримання лікарняних. А на «безробітну» допомогу за цей період він уже розраховувати не може.

А якщо такий період зупинення у розрахунковому періоді?

ФСС у роз’ясненні на своєму сайті www.fssu.gov.ua наполягає, що ні. Адже такий період не зазначений у Порядку № 1266 серед поважних причин. Тому допомогу по частковому безробіттю не включаємо в загальну суму зарплати, яка візьме участь у розрахунку лікарняних, а період її отримання залишаємо у розрахунку. У результаті такі дні нероботи, залишаючись у розрахунку, занизять суму середньоденної зарплати та суму лікарняних.

Звільнення — прийняття

Проблема. Працівника, який був працевлаштований за основним місяцем роботи, звільнено 10 серпня 2020 року та знову прийнято на роботу за сумісництвом 11 серпня. З 5 по 16 жовтня він хворів (надано копію лікарняного листа, засвідчену належним чином за основним місяцем роботи). Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців. Як розрахувати лікарняні?

Вирішення. На момент настання страхового випадку працівник працює на підприємстві за сумісництвом. Відповідно час роботи «до того» основним працівником вас тут хвилювати не повинен. Ми його до уваги не беремо.

Розрахунковий період сформує один місяць — вересень 2020 року (30 к. дн.) — єдиний повний календарний місяць перебування у трудових відносинах за сумісництвом перед настанням хвороби.

Адже сумарна зарплата, з якої розраховуються «непрацездатні» виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Припустимо, що згідно з наданою довідкою про зарплату у вересні за основним місцем роботи працівникові нараховано зарплату у сумі 70000 грн. Ця сума брала участь у розрахунку лікарняних за основним місцем роботи працівника.

Зарплата, фактично нарахована працівнику за сумісництвом у вересні, — 10000 грн.

Загальна сума вересневої зарплати за основним місцем роботи та за сумісництвом 80000 грн (70000 + 10000) перевищила максимальну величину бази нарахування ЄСВ, що діє у місяці настання страхового випадку (жовтень, 75000 грн).

Тому в розрахунок лікарняних за сумісництвом потрапить лише частина зарплати за вересень у межах максимальної величини (5000 грн). Середньоденна зарплата складе:

5000 : 30 = 166,67 (грн).

Далі розраховуємо денну виплату залежно від страхового стажу і визначаємо суму лікарняних. При цьому якщо в працівника страховий стаж за 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності менше 6 місяців, то обов’язково застосовуємо спеціальні обмеження, про які ми розповідали у статті «Розрахунок лікарняних: ненудна теорія» цього номера.

Один день попрацював і на лікарняний

Проблема. Працівника прийнято на роботу з 16 жовтня 2020 року (17 та 18 — вихідні дні), а вже 19 жовтня він захворів. Як розрахувати середньоденну зарплату?

Вирішення. У цьому випадку розрахунок середньоденної проводимо за період з 16 по 18 жовтня (3 к. дн.), тобто за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Припустимо, що за 1 відпрацьований день 16 жовтня працівнику буде нараховано зарплату у сумі 600 грн. Тоді середньоденна зарплата складе:

600 : 3 = 200 (грн/к. дн.).

До речі, саме тут найчастіше опікаються роботодавці. Чомусь вони вирішують, що правильно буде в такій ситуації провести розрахунок з окладу працівника. Це помилкове рішення. Адже розрахунок середньоденної зарплати з окладу проводять, якщо працівник перед настанням страхового випадку з поважних причин не мав заробітку в розрахунковому періоді або страховий випадок настав у перший день роботи.

Пив, ізолювався та все одно захворів

Проблема. У розрахунковому періоді є неоплачений період тимчасової непрацездатності, що настала внаслідок сп’яніння та листок непрацездатності у зв’язку з ізоляцією від COVID-19. Чи братимуть участь календарні дні, що припали на такі періоди, у розрахунку лікарняних?

Вирішення. Період тимчасової непрацездатності віднесено п. 3 Порядку № 1266 до поважних причин. Тому календарні дні, що припадають на такий період, слід виключати із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Факт оплати чи неоплати такого періоду непрацездатності значення не має.

Саме тому період тимчасової непрацездатності, що настала внаслідок сп’яніння, потрібно виключити з розрахункового періоду. Також виключаємо й календарні дні перебування на ізоляції від COVID-19, підтверджені листком непрацездатності.

Довідка про догляд за хворою дитиною

Проблема. Працівниця захворіла. У розрахунковому періоді вона не працювала 22 календарні дні у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною віком до 14 років (14 днів — на підставі листка непрацездатності, а 8 днів — згідно з довідкою про догляд за хворою дитиною, виданою лікувальною установою). Чи виключати такі дні із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді для визначення суми лікарняних?

Вирішення. Так, виключати. Пояснимо.

Тимчасову непрацездатність працівників засвідчує листок непрацездатності (п. 1.1 Інструкції № 455). Проте в окремих випадках, прямо перелічених у п. 1.2 Інструкції № 455, тимчасову непрацездатність може засвідчувати також і довідка, видана лікувальною установою. До таких випадків належить у тому числі й необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років (див. пп. 1.2 та 3.4 Інструкції № 455).

На відміну від лікарняного листа довідка про догляд за дитиною за формою № 138/0 оплаті не підлягає. Проте є підставою для звільнення працівника від виконання своїх посадових обов’язків (див. лист Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. № 656/18/99-13).

Лікарняні без комісії

Проблема. На підприємстві немає ні уповноваженого, ні комісії із соцстрахування. Листки непрацездатності потрапляють безпосередньо в бухгалтерію, яка заповнює їх зворотній бік та проводить нарахування. Чи загрожують такі дії штрафом роботодавцеві?

Вирішення. Вважайте, що роботодавцеві та його посадовим особам дуже пощастило. Дивіться, ч. 5 ст. 15 Закону № 1105 передбачено відповідальність роботодавця за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення. Аналогічно й адмінвідповідальність посадових осіб (ФОП) установлена ст. 165⁵ КпАП за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Проте при нестворенні комісії (уповноваженого) із соцстрахування на підприємстві буде порушено порядок призначення матзабезпечення, а не порядок використання коштів ФСС. А відповідальність саме за такі дії не передбачена вказаним Законом та Кодексом.

Проте розслаблятися не варто. Якщо в подальшому при перевірці Фондом буде виявлено, що комісії (уповноваженого) на підприємстві немає, ФСС може відмовити у наданні фінансування за заявами-розрахунками, які були сформовані не на підставі протоколів комісії (уповноваженого) із соцстрахування.

Праця — наше все!

Проблема. Після закінчення робочого дня працівник звернувся до лікаря, який установив його тимчасову непрацездатність (відкрив днем звернення лікарняний лист). Як оплачувати такий день-накладку: нараховувати за відпрацьований час зарплату чи лікарняні?

Вирішення. В описаній ситуації за відпрацьований день працівнику нараховуєте зарплату. Лікарняний оплачуєте починаючи з другого дня тимчасової непрацездатності.

Зверніть увагу! Перші п’ять днів хвороби, що оплачуються за рахунок коштів роботодавця, відлічуємо з дати видачі листка непрацездатності. Тож якщо день видачі лікарняного збігається з відпрацьованим днем, то з перших п’яти днів хвороби оплачуйте чотири календарні дні (починаючи з другого дня). Далі, починаючи з 6-го дня хвороби — допомога за рахунок коштів ФСС (див. лист ФСС від 10.09.2018 р. № 6-14/Н-1231з-1589).

Приклад 3. Працівник відпрацював 19 жовтня 2020 року 7 годин, що зафіксовано у Табелі обліку використання робочого часу. Цього ж дня він звернувся до сімейного лікаря, який відкрив йому лікарняний лист з 19 жовтня. Хворів працівник по 28 жовтня.

За відпрацьований час 19 жовтня працівнику буде нараховано зарплату. За лікарняним листом, який був відкритий з 19 жовтня, оплаті підлягають дні хвороби з 20 по 28 жовтня.

Перші п’ять днів хвороби відлічуємо від дня видачі лікарняного, тобто з 19, проте оплачуємо лише «чисті» дні хвороби, а саме, 20, 21, 22 та 23 жовтня.

З 24 по 28 жовтня працівникові буде виплачуватися допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС.

Дні МСЕК

Проблема. Працівник надав лікарняний лист з відміткою про встановлення інвалідності. Як оплачувати такий лікарняний?

Вирішення. Почнемо з самого початку, а саме з листка непрацездатності. У бланку лікарняного є кілька граф, в яких поетапно фіксується весь процес проходження працівником медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Так, у графі «Направлений у МСЕК… 20.. р.» ставиться дата надходження (реєстрації) документів до МСЕК, що засвідчується підписом голови ЛКК (п. 3.9 Інструкції № 532).

У графі «Оглянутий у МСЕК… 20.. р.» відповідно проставляється дата огляду хворого.

У графі «Висновок МСЕК...» комісія робить відповідні проведеному огляду висновки.

Якщо працівник визнаний МСЕК особою з інвалідністю, то дата встановлення інвалідності обов’язково повинна зазначатися в листку непрацездатності (п. 4.3 Інструкції № 455) і повинна збігатися з датою у графі «Направлений у МСЕК… 20.. р.» (п. 3.11 Інструкції № 532).

Закривають лікарняний лист тією самою датою, що й надходження (реєстрація) у МСЕК документів для огляду хворого (п. 4.3 Інструкції № 455). Тобто дата графи «Направлений у МСЕК… 20.. р.» і останній запис графи «До якого числа включно» повинні збігатися.

Що стосується заповнення графи «Стати до роботи», то в разі встановлення працівнику інвалідності в ній зазначається дата, що настає за датою огляду в МСЕК (п. 3.11 Інструкції № 532). На практиці в цій графі також зазначають групу інвалідності і дату її встановлення.

Увага! Період, протягом якого документи хворого розглядалися в МСЕК (включаючи день, яким закритий листок непрацездатності та встановлено інвалідність), оплаті не підлягає. Тимчасова непрацездатність оплачується тільки до дня встановлення інвалідності (ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).

Увага! Якщо в майбутньому цей працівник знову захворіє і в розрахунковому періоді виявиться період проходження МСЕК, то такий період сміливо виключайте із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді, за який проводите розрахунок лікарняних.

Так, дні МСЕК не були оплачені, але вони все одно вважаються днями, пропущеними через тимчасову непрацездатність. А отже, виключаються із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період. Це підтверджує Мінсоцполітики в листі від 06.09.2016 р. № 293/18/99-16 (ср. ).