Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право укладати поряд з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Робота за такими іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час є сумісництвом.
При цьому п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.93 р. № 43, уточнює: сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у того ж або в іншого роботодавця за наймом.
Тобто працювати на умовах сумісництва працівник може:
— на тому ж підприємстві, яке є його основним місцем роботи. Таке сумісництво називають внутрішнім;
— на іншому підприємстві, яке не є його основним місцем роботи. Це зовнішнє сумісництво.
Укладення трудового договору за сумісництвом провадиться за загальними правилами, встановленими ст. 24 КЗпП.
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором до податкового органу надсилають повідомлення про прийняття працівника на роботу. Зверніть увагу: у Повідомленні про прийняття працівника на роботу роботодавець зазначає відомості про осіб, яких прийнято на роботу як на основне місце роботи (наймані працівники з трудовою книжкою), так і на роботу за сумісництвом, у тому числі внутрішнім (наймані працівники без трудової книжки).
Але не тільки в Повідомленні роботодавець вказує дату прийняття на роботу працівника-сумісника.
Ця інформація відображається також у таблиці 5 Звіту за формою № Д4 (додаток 4 до Порядку № 435*), сформованого за той місяць, на який припадає дата прийняття особи на роботу за сумісництвом.
При відображенні інформації про прийняття на роботу, переведення, звільнення сумісника в графі 8 таблиці 5 зазначають категорію особи «2» — наймані працівники (без трудової книжки)
Переходимо до таблиці 6 Звіту за формою № Д4. У ній інформацію про доходи, нараховані працівникові за місцем роботи за сумісництвом, відображають окремим рядком.
Якщо працівник — внутрішній сумісник, то в таблиці 6 інформацію про заробітну плату відображають двома рядками:
— в одному рядку зазначається заробітна плата, нарахована за основним місцем роботи,
— в іншому — сума заробітку, нарахована за сумісництвом. При цьому у графі 22 таблиці 6 для сум, нарахованих за сумісництвом, проставляють ознаку «0-ні» — без трудової книжки.
Тобто незважаючи на те, що фактично трудова книжка працівника — внутрішнього сумісника знаходиться у його роботодавця:
— у графі 8 таблиці 5 Звіту за формою № Д4 за рядками з даними щодо його прийняття/переведення/звільнення зазначають категорію особи «2»;
— у графі 22 таблиці 6 за формою № Д4 за рядками з відомостями щодо доходів, нарахованих за сумісництвом, — «0-ні».
Приклад 1. З працівником (Самій Олег Іванович, податковий номер — 2565987412), який працевлаштований на підприємстві за основним місяцем роботи (повна зайнятість), з 25 серпня 2020 року укладено трудовий договір на умовах внутрішнього сумісництва (наказ від 20.08.2020 р. № 48-ос, неповний робочий час). Заробітна плата, нарахована йому за фактично відпрацьовані дні в серпні:
— за основним місцем роботи — 10000 грн (ЄСВ — 2200 грн);
— за місцем роботи за сумісництвом — 4000 грн (ЄСВ — 880 грн).
Підприємство відобразить дані за працівником в таблицях 5 і 6 Звіту за формою № Д4 так, як показано на рис. 1.
Прокоментуємо особливості заповнення цих таблиць (див. рис. 1).
Рис. 1. Фрагменти таблиць 5 та 6 Звіту за формою № Д4. Приклад 1
В таблиці 6 Звіту за формою № Д4 щодо однієї особи сформовано два рядки. Проте
кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця (графа 15) зазначають лише в одному
Увага! Якщо в таблиці 5 зазначено дату початку або завершення трудових відносин і при цьому в таблиці 6 в графі 15 вказано повну кількість календарних днів у місяці (як у прикладі 1), система, яка контролює формування (прийняття) звітних відомостей, може видати попередження щодо можливого помилкового заповнення звітності.
Попередження надається у разі, якщо система контролів не може однозначно визначити ситуацію як помилкову
Тож, якщо Звіт за формою № Д4 сформовано вірно, хвилюватися через наявність попередження не варто. Проте варто пересвідчитися в правильності заповнення звіту та перевірити, що вказане системою попередження не є помилкою. Попередження не завжди є помилкою! Ситуація, описана в прикладі 1, не є помилковою.
Приклад 2. На підприємстві працюють два сумісники з неповним робочим часом. Один — зовнішній (Бондар Ілля Петрович, податковий номер — 2825456585), другий — внутрішній (Котик Іван Іванович, податковий номер — 2754659874).
Працівник Бондар І. П. відпрацював серпень повністю. Нарахована зарплата в сумі 4000 грн (ЄСВ — 880 грн).
Котик І. І. за основним місяцем роботи та за внутрішнім сумісництвом знаходився у відпустці за свій рахунок з 1 по 14 серпня. З 17 по 21-ше — хворів. У серпні йому нараховано:
— за основним місцем роботи — зарплату в сумі 1500 грн (ЄСВ — 330 грн), лікарняні — 975 грн (ЄСВ — 214,50 грн); за місцем роботи за сумісництвом — зарплату в сумі 1250 грн (ЄСВ — 275 грн), лікарняні — 820 грн (ЄСВ — 180,40 грн).
Підприємство відобразить в таблиці 6 Звіту за формою № Д4 дані щодо працівників, як показано на рис. 2.
Рис. 2. Фрагмент таблиці 6 Звіту за формою № Д4. Приклад 2
Прокоментуємо.
Бондар І. П. — зовнішній сумісник. Нараховану йому зарплату відображаємо в окремому рядку, проставляючи в графі 22 ознаку «0» (без трудової книжки), а в графі 24 — «1» (неповний робочий час).
Зверніть увагу: незважаючи на те, що база нарахування за серпень, визначена за цим працівником (4000 грн), нижча за мінімальну зарплату (4723 грн), донарахування до мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464** не здійснюємо.
Вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати не застосовують для осіб, які працевлаштовані у роботодавця не за основним місцем роботи
Котик І. І. — внутрішній сумісник. Щодо нього виплати, нараховані за основнім місцем роботи та за сумісництвом, показуємо окремо.
Кількість календарних днів в трудових відносинах (графа 15) проставляємо в одному рядку, а саме в тому, де зазначена сума зарплати за основним місцем роботи. А ось
кількість календарних днів тимчасової непрацездатності (графа 13) зазначаємо в обох рядках із сумами лікарняних, нарахованих за основним місцем роботи та за сумісництвом
Важливо! Оскільки для Котика І. І. це підприємство є основним місцем роботи, то щодо нього необхідно виконати вимогу про сплату ЄСВ з фактичної бази нарахування, але не нижчої за мінзарплату (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Причому з показником мінзарплати потрібно порівнювати загальну базу нарахування ЄСВ, до якої увійдуть усі доходи, нараховані працівникові на цьому підприємстві: доходи за основним місцем роботи + доходи за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом.
Загальна база нарахування ЄСВ, визначена за Котиком І. І., дорівнює 4545 грн (1500 + 975 + 1250 + 820). Її сума нижча за мінзарплату, що діє в серпні (4723 грн). Тому на різницю між цими величинами, що дорівнює 178 грн (4723 - 4545), донараховуємо ЄСВ (39,16 грн).
Різницю відображаємо в таблиці 6 окремим рядком з кодом типу нарахувань «13» у графі 10 та ознакою «1» у графі 22.
Приклад 3. Працівник (Ващук Степан Павлович, податковий номер — 3025476958), працевлаштований за основним місцем роботи, звільняється 25 серпня 2020 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпП, наказ від 25.08.2020 р. № 87-ос) і влаштовується з 26 серпня 2020 року на те ж саме підприємство за місцем роботи за сумісництвом (наказ від 25.08.2020 р. № 88-ос). Заробітна плата, нарахована йому за фактично відпрацьовані дні: за основним місцем роботи — 8000 грн (ЄСВ — 1760 грн); за сумісництвом — 1000 грн (ЄСВ — 220 грн).
Підприємство відобразить в таблицях 5 і 6 Звіту за формою № Д4 дані щодо працівника так, як показано на рис. 3.
Рис. 3. Фрагменти таблиць 5 та 6 Звіту за формою № Д4. Приклад 3
Надамо пояснення до рис. 3. В таблиці 5 інформацію щодо дат закінчення періоду роботи за сумісництвом і початку періоду роботи за основним місцем роботи зазначаємо в окремих рядках, проставляючи відповідну категорію особи у графі 8.
У таблиці 6 також окремими рядками зазначаємо доходи, нараховані працівнику за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом. При цьому кількість календарних днів у трудових відносинах (графа 15) проставляємо лише в одному рядку. Вона буде дорівнювати загальній кількості календарних днів, протягом яких працівник у звітному місяці перебував у трудових відносинах із роботодавцем.
висновки
- Інформацію про прийняття на роботу сумісника, як внутрішнього, так і зовнішнього, відображаємо у таблиці 5 Звіту за формою № Д4, проставляючи в графі 8 категорію особи «2» — наймані працівники (без трудової книжки).
- У таблиці 6 Звіту за формою № Д4 інформацію щодо доходів, нарахованих працівникові за місцем роботи за сумісництвом, відображаємо окремо від інших доходів, у тому числі від доходів, нарахованих за основним місцем роботи (якщо працівник — внутрішній сумісник), проставляючи в графі 22 ознаку «0-ні» — без трудової книжки.
- Вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати не застосовують для осіб, які працевлаштовані у роботодавця не за основним місцем роботи.
