Озвучені питання наразі дуже актуальні. Тож поговоримо про те, чого слід чекати роботодавцям за порушення трудового законодавства.
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю роботодавцями здійснює Держпраці у порядку, визначеному КМУ (ст. 259 КЗпП).
У питаннях виявлення неоформлених працівників вона керується Порядком № 823*. Заходи такого контролю проводяться у формі інспекційних відвідувань.
* Порядок здійснення державного контролю.., затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823.
«Трудовий» контроль з інших питань проводиться у спосіб і в порядку, що визначені Законом № 877**, та з урахуванням пп. 2 — 4 Порядку № 823. Тобто за правилами для планових і позапланових заходів.
** Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю)...» від 05.04.2007 р. № 877-V.
Увага! План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік затверджено наказом Держрегуляторної служби від 15.11.2019 р. № 196.
Він не може бути змінений, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Перевірки з додержання законодавства про працю до плану на 2020 рік не потрапили. Тож у 2020 році можливі тільки позапланові заходи контролю за додержанням законодавства про працю.
Це можуть бути інспекційні відвідування згідно з Порядком № 823 чи позапланові заходи згідно із Законом № 877.
Розглянемо, що може бути підставою для їх проведення, а планові заходи залишимо осторонь.
Підстави для проведення
Інспекційні відвідування за Порядком № 823. Підставами для проведення інспекційного відвідування щодо виявлення неоформлених працівників можуть бути:
1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) звернення фізособи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) рішення суду;
4) повідомлення посадових осіб органів держнагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
5) інформація ДПС про:
— невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
— факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
— факти провадження госпдіяльності без реєстрації як суб’єкта господарювання;
6) інформація Пенсійного фонду про роботодавців:
— які не подали повідомлення про прийняття на роботу працівника;
— в яких протягом місяця збільшилася на 20 і більше відсотків кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу;
— в яких фізособи виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД) більше року;
— в яких 30 і більше відсотків фізосіб працюють за ЦПД;
— із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) інформація профорганів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
8) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пунктах 1 — 8 вище;
9) доручення Прем’єр-міністра;
10) звернення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
11) запит народного депутата;
12) невиконання вимог припису інспектора праці.
Позапланові заходи за Законом № 877. Перелік підстав для здійснення позапланових заходів з інших питань, не пов’язаних з неоформленими працівниками, наведено у ч. 1 ст. 6 Закону № 877. Це може бути, наприклад:
— власне бажання роботодавця, щоб його перевірили;
— перевірка виконання припису Держпраці;
— звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позапланова перевірка в цьому разі проводиться за погодженням з Держпраці. А копія погодження пред’являється роботодавцеві до початку позапланової перевірки (абзац шостий ч. 1 ст. 6 Закону № 877);
— доручення Прем’єр-міністра України.
Особливості проведення
Почнемо з того, що:
під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу
Такі питання повинні бути зазначені у направленні на проведення заходу державного контролю.
Тривалість інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин не може перевищувати 10 робочих днів. Строк здійснення позапланового заходу з інших питань не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 2 робочих днів.
За результатами контрольного заходу інспектор праці складає акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю:
— припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю;
— протокол про адміністративне правопорушення.
Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення виявлених порушень.
Стан виконання припису перевіряється інспектором праці після закінчення зазначеного в ньому строку виконання.
Увага! Якщо роботодавець не надав відповіді про виконання припису або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання, проводиться інспекційне відвідування у зв’язку з необхідністю перевірки виконання припису.
Невиконання припису є підставою для притягнення посадових осіб роботодавця (ФОП) до адмінвідповідальності згідно зі ст. 1886 КпАП, а в окремих випадках (див. таблицю) до застосування фінансових санкцій, визначених ст. 265 КЗпП.
Відповідальність за порушення законодавства про працю
| Порушення | Відповідальність | |
| фінансова | адміністративна | |
| Допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) | Роботодавці — юрособи та фізособи, які є платниками єдиного податку груп 1 — 3, — попередження** Всі інші роботодавці — штраф 10 МЗП (50000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення*** (абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Вчинення такого порушення повторно протягом двох років з дня виявлення попереднього порушення — штраф 30 МЗП (150000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, незалежно від системи оподаткування роботодавця*** (абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП) | Штраф на посадових осіб (ФОП) від 8500 до 17000 грн (ч. 3 ст. 41 КпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу було піддано адмінстягненню, — штраф від 17000 до 34000 грн (ч. 4 ст. 41 КпАП) |
| Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час | Штраф на посадових осіб (ФОП) від 510 до 1700 грн, а якщо порушення вчинено щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю (далі — спецпрацівники), — штраф від 1700 до 5100 грн. (ч. 1 та 2 ст. 41 КпАП). Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адмінстягненню, — штраф від 1700 до 5100 грн (ч. 2 ст. 41 КпАП) | |
| Виплати зарплати без нарахування та сплати ЄСВ та податків* | ||
| * У цьому випадку йдеться про відповідальність за виплату «чорної» зарплати в конвертах. Відповідальність за порушення вимог податкового законодавства і законодавства про ЄСВ установлена ПКУ і Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI відповідно. ** Незалежно від винесення попередження, посадовим особам роботодавця (ФОП) — єдинника груп 1 — 3 загрожує адмінштраф згідно зі ст. 41 КпАП. *** Роботодавець притягується до фінансової відповідальності незалежно від факту усунення виявлених при перевірці порушень. За наявності рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, Держпраці має право притягти роботодавця до фінансової відповідальності без здійснення заходу державного контролю (інспекційного відвідування). | ||
| Порушення встановлених строків виплати зарплати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | Припис виконано — фінсанкції не застосовуються. У разі невиконання припису* Держпраці у встановлені строки та неусунення виявлених порушень, штраф 3 МЗП (15000 грн) незалежно від системи оподаткування роботодавця (абзац четвертий ч. 2 ст. 265 КЗпП) | Штраф на посадових осіб (ФОП) від 510 до 1700 грн, а якщо порушення вчинено щодо спецпрацівників, — штраф від 1700 до 5100 грн (ч. 1 та 2 ст. 41 КпАП). У разі невиконання припису Держпраці штраф на посадових осіб (ФОП) від 850 до 1700 грн (ст. 1886 КпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адмінстягненню, — штраф від 1700 до 5100 грн (ч. 2 ст. 41 КпАП) |
| * Фінансової відповідальності можна уникнути, якщо усунути виявлені Держпраці порушення у визначені приписом строки. Адмінсанкції — в загальному порядку. | ||
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | Припис виконано — фінсанкції не застосовуються. У разі невиконання припису* Держпраці у встановлені строки та неусунення виявлених порушень, штраф 2 МЗП (10000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абзац п’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП) | Штраф на посадових осіб (ФОП) від 510 до 1700 грн, а якщо порушення вчинено щодо спецпрацівників, — штраф від 1700 до 5100 грн (ч. 1 та 2 ст. 41 КпАП) У разі невиконання припису Держпраці штраф на посадових осіб (ФОП) від 850 до 1700 грн (ст. 1886 КпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адмінстягненню, — штраф від 1700 до 5100 грн (ч. 2 ст. 41 КпАП) |
| * Фінансової відповідальності можна уникнути, якщо усунути виявлені Держпраці порушення у визначені приписом строки. Адмінсанкції — в загальному порядку | ||
| Недотримання встановлених законом гарантій та пільг «солдатам підприємства», які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України від 25.03.92 р. № 2232-XII, від 12.12.91 р. № 1975-XII, від 21.10.93 р. № 3543-XII | Припис виконано — фінсанкції не застосовуються. У разі невиконання припису Держпраці у встановлені строки та неусунення виявлених порушень: — роботодавці — юрособи та фізособи, які є платниками єдиного податку груп 1 — 3 отримають попередження*; — інші роботодавці — штраф 4 МЗП (20000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення** | Штраф на посадових осіб (ФОП) від 850 до 1700 грн (ч. 7 ст. 41 КпАП). У разі невиконання припису Держпраці штраф на посадових осіб (ФОП) від 850 до 1700 грн (ст. 1886 КпАП) |
| * Незалежно від винесення попередження посадовим особам роботодавця (ФОП) — єдинника груп 1 – 3 загрожує адмінштраф згідно зі ст. 1886 КпАП. ** Фінансової відповідальності можна уникнути, якщо усунути виявлені Держпраці порушення у визначені приписом строки. Адмінсанкції — в загальному порядку | ||
| Недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведенні | Штраф: — 16 МЗП (80000 грн), якщо така перевірка проводиться з питань виявлення неоформлених працівників, виплати зарплати в конвертах (абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП); — 3 МЗП (15000 грн) — з інших питань (абзац сьомий ч. 2 ст. 265 КЗпП) | Штраф на посадових осіб (ФОП) від 850 до 1700 грн (ст. 1886 КпАП) |
| Порушення інших вимог законодавства про працю, крім перелічених вище | Припис виконано — фінсанкції не застосовуються. У разі невиконання припису Держпраці у встановлені строки та неусунення виявлених порушень, штраф 1 МЗП (5000 грн) за кожне* таке порушення (абзац дев’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Вчинення такого порушення повторно протягом року з дня виявлення попереднього порушення — штраф 2 МЗП (10000 грн) за кожне порушення незалежно від усунення порушення** (абзац десятий ч. 2 ст. 265 КЗпП) | Штраф на посадових осіб (ФОП) від 510 до 1700 грн, а якщо порушення вчинено щодо спецпрацівників, — штраф від 1700 до 5100 грн (ч. 1 та 2 ст. 41 КпАП). У разі невиконання припису Держпраці штраф на посадових осіб (ФОП) від 850 до 1700 грн (ст. 1886 КпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адмінстягненню, — штраф від 1700 до 5100 грн (ч. 2 ст. 41 КпАП) |
| * Під кожним порушенням тут мається на увазі невиконання окремої вимоги (норми, припису) законодавства про працю, зазначеної в акті інспекційного відвідування (невиконання окремого питання з розділу І акта, що вивчалось під час інспекційного відвідування). Отже, розмір штрафу за порушення інших вимог законодавства про працю залежить від кількості таких порушень, допущених роботодавцем, а не від кількості працівників, щодо яких скоєні такі порушення. Наприклад, на підприємстві в ході перевірки виявлено, що загальна кількість надурочних робіт за рік за 3 працівниками перевищує 120 годин. Маємо одне порушення — невиконання приписів ч. 1 ст. 65 КЗпП. Роботодавцеві загрожує штраф у розмірі 5000 грн (повторне порушення протягом року — 10000 грн). Кількість працівників, стосовно яких скоєно порушення, не впливає на розмір штрафу. ** Для визначення повторності порушення передбачено період — рік із дня складення акта інспекційного відвідування, в якому зафіксовано однорідне порушення. При цьому не має значення, чи було попереднє однорідне порушення усунуто відповідно до припису. Зверніть увагу: якщо порушення вчинене вперше (тобто вперше зафіксоване в акті перевірки Держпраці) протягом року, фінансової відповідальності можна уникнути, якщо його усунути у визначені приписом строки. Якщо таке порушення вчинене повторно (тобто повторно відображене в акті Держпраці) протягом року, то роботодавець притягується до фінансової відповідальності незалежно від факту усунення порушення у визначені приписом строки. | ||
Міра відповідальності
За порушення законодавства про працю передбачена дисциплінарна, фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність. У рамках сьогоднішньої статті розглянемо міри відповідальності у разі притягнення роботодавця до фінансової (ст. 265 КЗпП), а його посадових осіб (ФОП) до адміністративної відповідальності (ст. 41 КпАП).
Зауважимо, що розмір фінансових штрафів, визначений ст. 265 КЗпП, залежить від розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої на момент виявлення порушення. У таблиці нижче наведені розміри фінансових штрафів, виходячи з розміру МЗП, що діє у вересні — грудні 2020 року.
Розміри санкцій за порушення законодавства про працю, наведені в таблиці, вражають. Тож роботодавцеві краще не порушувати його приписів.
Якщо порушення допущене, і роботодавець знає про це, таке порушення обов’язково слід виправити (за можливості) до початку проведення контрольного заходу Держпраці.
Якщо порушення виправлене до початку перевірки — фінансова відповідальність згідно з КЗпП не застосовується. Що стосується адміністративної відповідальності, то тут слід звернути увагу на приписи ст. 38 КпАП.
Так, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше трьох місяців з дня його виявлення.
Тож, якщо, наприклад, роботодавець помилково не нарахував працівникові суму індексації зарплати, але згодом самостійно до початку проведення контрольного заходу Держпраці виправив свою помилку і виплатив забуте, то фінансова відповідальність до нього не застосовується.
Крім цього, якщо мине строк, зазначений у ст. 38 КпАП, посадові особи такого роботодавця уникнуть ще й адміністративної відповідальності.
Якщо порушення виявлене Держпраці, обов’язково усуньте його у строки, визначені у приписі. Це у будь-якому випадку дозволить уберегти посадових осіб роботодавця від адмінштрафу за ст. 1886 КпАП.
Крім того, фінсанкції до роботодавця не застосовуються у разі виконання припису Держпраці та усунення у встановлені строки виявлених порушень, відповідальність за які передбачено абзацами четвертим — шостим, дев’ятим ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. таблицю).
Якщо порушення виявлене Держпраці в ході проведення контрольного заходу і відповідальності не уникнути, зверніть увагу, що
у разі сплати роботодавцем 50 % розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, передбаченого ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною
При цьому посадові особи роботодавця (ФОП) притягуються до адміністративної відповідальності (ст. 41 КпАП) в загальному порядку.
Увага! Адмінштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Якщо цей строк буде пропущено, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ст. 308 КпАП).
У результаті у порядку примусового виконання постанови про стягнення адмінштрафу з правопорушника стягуються:
— подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про його стягнення;
— витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається КМУ.
Накладення штрафів
Фінсанкції згідно зі ст. 265 КЗпП накладають голова Держпраці, його заступники, начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники (з питань, які належать до їх компетенції), начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.
Крім того, за окремими підставами штрафи можуть накладати керівники виконавчих органів міських рад та їх заступники.
Також посадові особи Держпраці розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів, відповідальність за які передбачена ст. 1886 КпАП.
А ось справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 — 4 та 7 ст. 41 КпАП, розглядають суди.
