Тара та упаковка
Тара — це основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару. А упаковка, у свою чергу, є технічним засобом чи комплексом засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а довкілля — від забруднень (п. 2 Порядку № 224). Як бачимо,
упаковка — ширше поняття, яке об’єднує в собі і тару
Наступна відмінність — тара є виробом, спеціально призначеним для розміщення в ньому товару. Упаковкою ж є технічний засіб чи комплекс засобів. Наприклад, ящик або пляшка — це тара. А ось папір або поліетиленова плівка — це пакувальний матеріал, який після того, як у нього упакують товар, стає упаковкою.
Види тари
В облікових цілях тару залежно від кратності її використання* підрозділяють на два основні види (п. 6.1 Методрекомендацій № 2):
* Класифікація тари залежно від виду матеріалу (дерев’яна, картонна й паперова, металева, полімерна, скляна, з тканин і нетканих матеріалів) не впливає на її облік.
— одноразову — тара, яка використовується тільки один раз, не підлягає поверненню і не приймається від покупців. До такої тари можна віднести різні поліетиленові та паперові пакети, кульки, мішки, коробки тощо;
— багатооборотну — тара, призначена для багатократного використання.
Одноразова тара є переважно споживчою, тобто її реалізують споживачу разом із товаром, що упакований в неї. В одноразову тару зазвичай розфасовують товари широкого вжитку, а також продукти. Така тара вважається незворотною, оскільки вона залишається у покупця. Вартість такої тари зазвичай входить у вартість самих упакованих товарів як їх невід’ємна частина (наприклад, пакет молока, ампула з ліками, пляшечка парфумів). Тому облік одноразової тари окремо не ведуть.
На відміну від одноразової, багатооборотну тару в господарській діяльності використовують багаторазово. До багатооборотної тари відносять металеву тару (бідони, бочки тощо), дерев’яну (ящики, бочки, піддони тощо), скляну (пляшки, банки тощо), тканинну (мішки льняні, джутові тощо).
Нюанси бухобліку багатооборотної (багаторазової) тари, а також правила відображення її вартості в податковому обліку багато в чому залежать від виду тари (див. таблицю).
Класифікація багатооборотної тари
| Ознака класифікації | Вид тари | Характеристики |
| За строком використання | Зворотна | Тара, строк використання (експлуатації) якої менше одного року. Наприклад, мішки тканинні, бляшанки, пляшки, пластмасові ящики |
| Незворотна | Тара, строк використання якої перевищує один рік (інвентарна тара). Наприклад, ящики, бочки, кеги, бідони, кошики | |
| За характером договірних відносин із покупцем | Незворотна | Тара, яка за умовами договору не підлягає поверненню постачальнику (залишається у покупця) |
| Зворотна без переходу права власності | Тара, яка за договором підлягає поверненню постачальнику. При цьому покупець зобов’язаний повернути постачальнику саме ту тару, що раніше була отримана від нього. Характерно для інвентарної тари, що має індивідуальні ознаки — інвентарний або серійний номер. Наприклад, металеві бочки, контейнери, кеги | |
| Зворотна з переходом права власності | Тара, яка за договором підлягає поверненню постачальнику. Але покупець може розпоряджатися такою тарою за власним розсудом, скажімо, продавати її разом із товаром. При цьому покупець має право повернути тару того ж роду та якості, але не ту саму, яка раніше була отримана від постачальника. Тобто для повернення постачальнику він може придбати аналогічну тару. Це так звана тара загального користування: пляшки, мішки, ящики тощо (вони наділені родовими ознаками, які властиві всім речам такого роду) | |
| За способом забезпечення повернення (для зворотної тари) | Заставна | Зворотна тара, для забезпечення своєчасного повернення за яку постачальник стягує з покупця заставу, яку повертає йому після отримання від нього тари |
| Незаставна | Зворотна тара, передачу якої не забезпечують заставою | |
| За участю у виробничому процесі | Тара у виробництві | Тара, яку використовують у технологічному процесі виробництва продукції |
| Тара на складах | Тара для постійного зберігання ТМЦ на складах підприємства | |
| Тара для готової продукції | Тара, яка використовується для пакування та транспортування готової продукції і товарів |
Особливий вид тари — тара-обладнання. Вона виконує функції звичайної тари і торгового обладнання (п. 1.5 Інструкції № 93). Під тарою-обладнанням розуміють технічний засіб, призначений для укладання, транспортування, тимчасового зберігання і продажу з нього продовольчих і непродовольчих товарів (контейнери, піддони тощо).
Багатооборотна тара може бути зворотною і незворотною. При цьому зворотна тара може передаватися покупцю з переходом права власності або без такого. Крім того, зворотна тара підрозділяється на заставну і незаставну (див. рисунок).
Обов’язок затарити товар
Зазвичай тара (упаковка) — це головний біль продавця. Адже продавець зобов’язаний передати покупцю товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов’язання (ч. 1 ст. 685 ЦКУ). Тож продавець має право поставити товар без тари (упаковки) тільки в тому разі, якщо це прямо передбачено договором купівлі-продажу або випливає із суті зобов’язання.
За замовчуванням багатооборотна тара підлягає поверненню продавцю
Тобто вважається зворотною. Знову-таки, якщо інше не встановлено в договорі або законодавством (п. 3 Правил № 15). А тому якщо продавець реалізує товар, що знаходиться в тарі багаторазового використання і згідно з умовами договору така тара не є об’єктом купівлі-продажу, то вона має бути повернена покупцем продавцю. Тому, щоб зняти з покупця зобов’язання щодо повернення тари (тобто надати тарі статус незворотної), це застереження треба обов’язково внести до договору купівлі-продажу.
Крім того, щоб згодом уникнути розбіжностей зі своїми покупцями і не зіткнутися з обліковими проблемами, в договорі треба зафіксувати:
— вартість багатооборотної тари (у тому числі заставної);
— наявність або відсутність переходу права власності за зворотною тарою до покупця;
— внесення та повернення застави за зворотною тарою;
— строки та умови повернення тари, її кількість;
— порядок звірки тари, що надійшла/повернена;
— штрафні санкції за неповернення/несвоєчасне повернення тари та порядок їх нарахування;
— відповідальність покупця за пошкодження тари (наприклад, у сумі компенсації вартості її ремонту) тощо.
Забезпеченість заставою
Якщо зворотна тара заставна, то керуються ст. 572 ЦКУ: застава надає право заставодержателю при невиконанні заставодавцем зобов’язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
Тому можна прописати в договорі, що якщо покупець не поверне тару у встановлені строки, то постачальник має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставних (гарантійних) коштів (ч. 2 ст. 589, ч. 2 ст. 590 ЦКУ).
Штраф за неповернення тари
За прострочення повернення і втрату тари багатократного використання Правила № 15 передбачають такі штрафні санкції:
— за прострочення повернення до 15 днів покупець сплачує постачальнику штраф — 150 % від ціни придбання тари, а понад 15 днів — 300 % з урахуванням раніше накладеного штрафу. У разі втрати багаторазової тари, окрім штрафу, сплачується і її вартість (п. 95);
— за відмову від приймання тари багатократного використання, що повертається покупцем (одержувачем), постачальник продукції (товарів) сплачує тароздавачу штраф у розмірі 300 % її вартості (п. 96).
Та все ж умови про розмір штрафів або їх відсутність має сенс зазначити в договорі. Тоді суд орієнтуватиметься на них (див. постанову ВГСУ від 13.07.2016 р. у справі № 911/442/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/59106181).
