16.12.2021
Про які порушення йдеться? Штраф, про який ми будемо говорити, визначено у п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Ця норма називає нам чотири порушення:
— розрахункову операцію не проведено через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи;
— розрахункову операцію проведено через РРО/ПРРО або РК* на неповну суму вартості проданих товарів/послуг;
* У випадках, коли Закон про РРО дозволяє використовувати КОРО і РК замість РРО/ПРРО.
— не видано розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує виконання розрахункової операції;
— розрахункову операцію проведено без використання РК*.
Тобто фактично ідеться про невиконання господарюючим суб’єктом обов’язків, що визначені пп. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО. На практиці це найбільш типові порушення РРО-законодавства. Вони свідчать або про безРРОшну торгівлю як таку, або про приховування частини виручки. Також при цьому порушується право покупця отримати чек. Як правило, такі порушення вчиняються в комплексі. Тобто якщо розрахункову операцію не проведено через РРО/ПРРО, ясна річ, чек РРО покупцю теж не видають. Тому усі ці порушення фактично об’єднують один мотив і штраф.
Чи врятує карантин? Наразі продовжує діяти карантинний мораторій на податкові перевірки (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Оскільки контроль за РРО-законодавством покладено на податківців, то і перевірки, пов’язані з РРО, в період мораторію більшості господарюючих суб’єктів не допікають**. Однак за власне порушення РРО-законодавства, вчинені під час карантину, ніхто від штрафів не звільняє.
** За винятком торгівлі алкоголем і тютюном. Тут мораторій не працює.
Карантинний мораторій на штрафи стосується тільки порушень податкового законодавства (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), а РРО-законодавство податковим не є (п. 3.1 ПКУ). Тож якщо ви здійснили РРО-порушення під час карантину — можна притягнути вас до відповідальності після того, як закінчиться мораторій на перевірки. Про це прямо говорили самі податківці (див. лист ДПСУ від 26.03.2020 № 1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК). А якщо ви торгуєте алкоголем чи тютюном — вам штраф може світити вже зараз (див. п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Розмір штрафу. Це фактично — головна новина 2022 року. Починаючи з 01.01.2022 припиняє свою дію перехідна норма п. 11 розд. ІІ Закону про РРО. Ця норма тимчасово пом’якшувала штрафи, встановлені п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Розмір цих штрафів, нагадаємо, встановлено у відсотках від вартості товарів чи послуг, проданих із порушеннями. Так от,
починаючи з 1 січня замість перехідних 10 % за перше і 50 % за кожне наступне порушення запрацюють повноцінні штрафи — відповідно 100 % за перше і 150 % за кожне наступне порушення
Варто нагадати, що РРО-порушення штрафуються за законодавством, чинним саме на момент виявлення порушення, а не на момент його вчинення (див. п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та інформлист ВАСУ від 24.11.2011 № 2198/11/13-11). У цьому сенсі карантинний мораторій на перевірки має всі шанси зіграти з господарюючими суб’єктами злий жарт. Якби їх перевірили у 2021 році, то за виявлені порушення (встановлені п. 1 ст. 17 Закону про РРО) їх би оштрафували за перехідними нормами. А от якщо порушення виявлять у 2022 році, штраф за нього вже буде повноцінним. Хай навіть саме порушення вчинене ще до 01.01.2022 (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 98, с. 24).
Кількість порушень. Це чи не ключове питання у спорах між податківцями й бізнесом щодо РРО-штрафів. Як рахувати кількість порушень, названих у п. 1 ст. 17 Закону про РРО? Адже якщо порушення визнається повторним, сума штрафу буде більшою. На думку податківців, кожна операція з продажу товарів без РРО є окремим порушенням. Тобто навіть якщо в один і той самий день ви здійснили десять операцій без проведення їх через РРО/ПРРО, кожну із них вони хочуть штрафувати окремо. Причому дев’ять із десяти порушень податківці вважатимуть наступними і штраф за них накладатимуть підвищений.
Такий підхід фіскали мотивують тим, що продаж товарів без їх проведення через РРО/ПРРО або ж невидача покупцям розрахункових документів — це НЕ триваюче порушення. Тож, на думку податківців, кожне наступне незастосування РРО/ПРРО чи невидача чека при продажу товару буде вважатись повторним порушенням (див. БЗ 109.18).
А от Верховний Суд має іншу думку. Суд вважає, що непроведення операцій через РРО — це продовжуване порушення. Тобто низка ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб’єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (див. постанову ВС від 27.08.2020 у справі № 815/4014/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/91252396).
Значення акта перевірки. Крім розміру штрафу, порушення, перелічені в п. 1 ст. 17 Закону про РРО, об’єднує ще одна обставина — штрафувати за них вас можуть, лише якщо порушення встановлено в ході перевірки. Тож майте на увазі:
штрафувати за вищеназвані порушення вас можуть лише на підставі акта перевірки і ніяк інакше
І, звичайно, від штрафу можна відбитися, якщо довести, що викладені в акті обставини насправді не відбулися (див. постанову ВС від 25.11.2021 у справі № 810/2780/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/101404410).
До речі, податківці дають собі право здерти з вас штраф, навіть якщо їхній акт перевірки складений із помилками. За умови, що допущені ними помилки не підтверджують та/або не спростовують наявність факту порушення (БЗ 109.18). Тож якщо будете прискіпуватися до складеного податківцями акта перевірки — готуйтеся до тривалої боротьби!
Строки давності. Загальний строк давності для РРО-порушень — 1095 днів, як і для будь-яких порушень, які податківці можуть виявити при перевірці (п. 102.1, ст. 114 ПКУ, БЗ 109.19). А в наших реаліях строк давності ще й буде продовжено на весь період дії карантину, оскільки на цей період податкові строки давності зупинено (див. п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). У будь-якому випадку «злити» строки давності РРО-порушень «під шумок» карантину не вийде.
До речі, не до кінця зрозуміло, яким чином рахувати строк давності для РРО-порушень. Абзац третій п. 102.1 ПКУ визначає, що стартовою точкою при обрахунку строку давності має бути день, коли вчинено РРО-порушення. Однак на практиці такий день буває складно визначити. Наприклад, якщо господарюючий суб’єкт видав чек РРО, але зробив це не при отриманні товару чи послуги покупцем, а пізніше. Формально тут є порушення п. 2 ст. 3 Закону про РРО, але застосувати штраф — проблематично. Докладніше про несвоєчасно пробиті чеки читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 51, с. 29.