Зазвичай, при розрахунку за допомогою інтернет-еквайра або через інтернет-банкінг податківці вимагають пробивати чек РРО на підставі виписки фінустанови після отримання коштів на розрахунковий рахунок (див. статтю «Коли потрібен рро при інтернет-торгівлі» цого номера). При цьому обов’язкова вимога — передати чек покупцеві. Через цю вимогу продавець іноді вимушений пробивати чек або пізніше, або раніше, ніж того вимагають податківці (наприклад, продавець вимушений відвантажити товар раніше, ніж надійшли кошти; буває так, що кошти надходять у неробочий час; а можливо, продавцеві зручніше пробивати чек одночасно з відвантаженням товару тощо).
Тут потрібно зробити ремарку: ця «невчасність» відносна, оскільки це лише вимога податківців. Але якщо з нею погодитися, то потрібно бути готовим до того, що вони можуть намагатися застосувати санкції, принаймні коли чек вибивається із запізненням.
Чи можна щось протиставити фіскалам?
Якщо уважно читати формулювання Закону про РРО, то можна. Безумовно, 100 % гарантію дати не може ніхто, але використати цей маневр, хоча б як соломинку, цілком можливо*.
* Свого часу коротко ми писали про цей варіант, проте з причини лаконічності того матеріалу він потребує більш детальних міркувань (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 102, с. 29).
У загальному випадку суб’єктові господарювання може загрожувати два види відповідальності:
— штрафна санкція (п. 1 ст. 17 Закону про РРО);
— адмінштраф (ст. 1551 КУпАП).
Перший застосовується до суб’єкта господарювання, другий — до особи, яка здійснює розрахункову операцію (наприклад, до касира).
Порушення, за яке застосовується штрафна санкція, сформульоване так: непроведення розрахункових операцій через РРО; нероздрукування розрахункового документа. На сьогодні санкція встановлена на рівні 1 грн за перше порушення і 100 % вартості проданих з порушенням товарів за кожне подальше (з 01.08.2020 р. штраф збільшиться до 10 і 50 %, а з 01.01.2021 р. — до 100 і 150 % відповідно). Тому якщо сьогодні ви дивитеся на цей штраф зверхньо, то в найближчому майбутньому багато що зміниться (хоча і зараз податківці застосовують підвищений розмір перекручено, але суди захищають платників, див. «Податки & бухоблік», 2019, № 97, с. 26).
Зверніть увагу — Закон про РРО говорить про «непроведення» або «нероздрукування». Тобто про дії, коли на момент перевірки немає взагалі чека РРО. А ось про несвоєчасне роздрукування нічого не сказано!
Комусь, можливо, цей висновок здасться занадто вільним. Але давайте розбиратися в аналогічних ситуаціях. Наприклад, платники ПДВ чітко знають, що несвоєчасна реєстрація ПН/РК і нереєстрація ПН/РК — різні порушення, що штрафуються за різними нормами (п.п. 1201.1 і п.п. 1201.2 ПКУ). Інша річ, що штраф за ПН/РК сформульований трохи по-іншому — порушення граничного строку реєстрації. А в п. 1 ст. 17 Закону про РРО нічого ні про строки, ні про своєчасність не сказано.
Або взяти, наприклад, штраф за неподання податкової звітності. Пункт 120.1 ПКУ не даремно сформульований так: неподання або несвоєчасне подання. Ось при такому формулюванні зрозуміло, що несвоєчасні дії штрафуються. Можна згадати про вже скасований штраф за неоприбуткування готівки. Штрафовані дії — неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування. Знову ж таки несвоєчасні дії підпадають під штраф.
А ось у п. 1 ст. 17 Закону про РРО нічого подібного немає. Звідси можна дійти висновку — штрафується тільки непроведення операції через РРО. Якщо ж на момент перевірки у вас буде чек, нехай навіть складений не в той день, коли відбулася розрахункова операція, то цей штраф застосовуватися не повинен.
Утім, податківці можуть зайти з іншого боку: згідно з п. 3 розд. I Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, за відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Суворо кажучи, в нашому випадку цю норму застосувати не можна, оскільки дата в чеку буде зазначена (нехай і не та, яку вимагають податківці). Тому тут можна послатися на цілу низку судових рішень, згідно з якими недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний до відсутності розрахункового документа (постанова ВС від 12.09.2019 р. № 804/2182/13-а; ухвала ВАСУ від 29.01.2013 р. № К-19686/10).
Тепер про адмінштраф. Тут теж є зачіпки. Штрафовані дії сформульовані як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зазвичай, розуміється порушення правил, установлених у ст. 3 Закону про РРО. У ній зазначений обов’язок видавати покупцеві при отриманні товарів (послуг) розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції. Як бачимо, встановлено момент видачі чека.
Проте і тут можна вивернутися, зазначивши, що тут ідеться про момент передачі чека покупцеві, а не про момент його роздрукування. Причому в інтернет-торгівлі ці дати цілком резонно можуть розходитися.
І само собою, не забуваємо про строки давності для притягнення до адмінвідповідальності, встановлені в ст. 38 КУпАП. Несвоєчасне роздрукування чека можна характеризувати як разове, а не триваюче правопорушення. Наприклад, у листі ДФСУ від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17 несвоєчасне подання декларацій, платіжних доручень на внесення платежів до бюджету тощо охарактеризовані саме як разові порушення. А несвоєчасне пробиття чека, по суті, має той же характер.
Згідно зі ст. 38 КУпАП строк притягнення за разовим правопорушенням — 2 місяці з моменту його вчинення. Якщо ж адмінсанкції застосовують суди, то замість 2 місяців застосовується 3 місяці. Згідно зі ст. 221 КУпАП справи про правопорушення, регламентовані ст. 1551 ПКУ, розглядають суди. Тому строк давності — 3 місяці з дня вчинення.
Дата вчинення — окрема історія. У тому ж листі від 11.09.2015 р. (а також БЗ 132.03) податківці стверджують, що в разі несвоєчасних дій строк потрібно відлічувати за датою вчинення таких дій (ішлося про несвоєчасне подання звітності і несвоєчасну сплату платежу). Тобто в нашому випадку 3 місяці розраховуватимуться від дати пробиття чека. Після закінчення цього строку претензій бути не повинно.
І остання інформація. Згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період з 18 березня по останній день місяця (включно), в якому закінчується карантин, введено мораторій на проведення цілої низки перевірок (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 37, с. 19). Фактичні перевірки підпадають під дію цього мораторію. Зокрема, під мораторій підпадають фактичні перевірки дотримання порядку здійснення розрахункових операцій і ведення касових операцій (п. 80.4 ПКУ). Отже, від перевірок РРО, ймовірно, до кінця липня платники звільнені.
