Карантинні нюанси
Штрафні санкції для суб’єктів господарювання — порушників РРО-законодавства встановлено ст. 17 Закону про РРО. Звичайно, поки що продовжує діяти «карантинний» мораторій на перевірки, а тому перевірок з питань дотримання РРО-законодавства до закінчення карантину очікувати не слід (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Однак власне відповідальність за РРО-порушення на час карантину ніхто не скасовував. Відповідні зміни до Закону про РРО не вносилися, а мораторій, установлений п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, стосується тільки порушень податкового законодавства.
Законодавство про РРО податковим не є (див. п. 3.1 ПКУ). І хоча його перевірка належить до компетенції податківців, на РРО-порушення «карантинний» мораторій на штрафи не поширюється (див. інформаційний лист ДПСУ № 7 // tax.gov.ua/data/material/000/322/412719/Informaciyniy_list_7.pdf). Тож якщо ви здійснили РРО-порушення під час карантину — можна притягнути вас до відповідальності після того, як закінчиться «карантинний» мораторій на перевірки. Про це прямо говорили самі податківці (див. лист ДПСУ від 26.03.2020 р. № 1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК).
Загальний строк давності для РРО-порушень — 1095 днів, як і для будь-яких порушень, які податківці можуть виявити при перевірці (п. 102.1, ст. 114 ПКУ, 109.21 БЗ). Хоча й не зовсім зрозуміло, як його рахувати… А в наших реаліях строк давності ще й буде продовжено на весь період дії карантину (див. абзац десятий п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). У будь-якому випадку «злити» строки давності РРО-порушень «під шумок» карантину не вийде.
Крім того, за РРО-порушення можна отримати також і адміністративні стягнення, передбачені ст. 1551 КУпАП. На них карантинний мораторій теж не поширюється (із деякими винятками, але не для РРО-порушень)*.
* Докладно про це читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 40, с. 15.
Справи про адмінправопорушення, передбачені, зокрема, ст. 1551 КУпАП, розглядають суди (ст. 221 КУпАП). І не забуваймо про строк давності, встановлений для адмінправопорушень. У нашому випадку йдеться про три місяці починаючи з дня вчинення правопорушення (якщо воно разове) або з дня його виявлення (якщо воно триваюче) (ст. 38 КУпАП). Однак РРО-порушення, як правило, триваючими не є.
Розглянемо кожне з порушень!
БезРРОшна торгівля
Під безРРОшною торгівлею маємо на увазі:
— непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
— проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів/послуг
Суть цього порушення зрозуміла — суб’єкт господарювання повністю або частково приховує свою виручку. Для цього він або зовсім не проводить розрахункову операцію через РРО, або проводить її на меншу суму, ніж та, за яку він насправді продав свій товар чи послугу. Не забувайте: через РРО має проводитися не лише продаж, але й повернення проданого товару (див. лист ДПСУ від 14.04.2020 р. № 1513/6/99-00-05-04-01-06/ІПК).
Під це порушення підпадає зокрема:
а) проведення розрахункових операцій через РРО, який вичерпав свій строк експлуатації (див. БЗ 109.20). Такий апарат не вважається РРО у розумінні профільного Закону. Тому проводити через нього розрахункові операції — це все одно, що не проводити взагалі;
б) оформлення лише прибуткових касових ордерів у тих ситуаціях, коли п.п. 1 ст. 9 Закону про РРО не звільняє від РРО. Нагадаємо: торгувати без РРО, застосовуючи ПКО, можна продукцією власного виробництва (крім ТСПТ, ліків, медичних та ювелірних виробів) і тільки юридичним особам. Якщо оформляти ПКО продаж придбаних товарів або продаж ТСПТ власного виробництва — це все одно непроведення через РРО тих операцій, які проводити через РРО обов’язково;
в) проведення розрахунків через POS-термінал без застосування РРО, якщо таке застосування є обов’язковим.
Тепер про розмір штрафу. Він установлюється у відсотках до вартості товарів чи послуг, проданих з порушеннями. Наразі продовжується дія перехідного періоду, протягом якого за перше порушення з вас візьмуть 10 %, а за кожне наступне порушення 50 % вартості товарів чи послуг, продаж яких ви не провели чи не повністю провели через РРО (п. 11 розд. II Закону про РРО). Починаючи з 01.01.2021 р. за перше порушення буде 100 %, а за кожне наступне — 150 % вартості непроведених через РРО товарів чи послуг.
РРО-порушення штрафуються за законодавством, чинним саме на момент виявлення порушення (див. інформлист ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11). Тож якщо мораторій на перевірки протримається до 01.01.2021 р., то перехідні штрафи будуть незастосовні. Тобто навіть за порушення, вчинені до 01.01.2021 р., будуть штрафувати одразу по-повній. На думку податківців,
кожна операція з продажу товарів без РРО є окремим порушенням
Тобто навіть якщо в один і той самий день ви здійснили десять операцій без проведення їх через РРО, кожна із них, напевне, штрафуватиметься окремо, причому дев’ять із десяти будуть вважатися наступними і штраф за них буде підвищеним. Такий підхід податківці мотивують тим, що продаж товарів без їх проведення через РРО або ж проведення через РРО не усієї суми вартості товарів — це НЕ триваюче порушення. Відповідно, на думку податківців, скільки розрахункових операцій було здійснено без РРО — стільки й буде порушень (див. БЗ 109.20).
А от Верховний Суд має іншу думку. Суд вважає, що непроведення операцій через РРО — це продовжуване порушення — низка ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (див. постанову ВС від 27.08.2020 р. у справі №815/4014/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/91252396).
Для того щоб здерти з вас штраф, непроведення або неповне проведення операції через РРО має бути встановлене податківцями в ході перевірки. Можливо, ви десь чули, що після 01.01.2021 р. вас зможуть штрафувати на підставі скарги покупця, який захотів отримати РРО-кешбек. Це неправда. Насправді скарга покупця — це лише підстава для податківців зробити запит на вашу адресу. Якщо відповідь на запит контролерів не задовольнить, вони мають право вас перевірити. І тільки якщо під час перевірки знайдуть порушення — можуть оштрафувати (докладно про РРО-кешбек читайте у «Податки та бухоблік», 2020, № 61, с. 10).
Тож майте на увазі: штрафувати за порушення, вказані в п.п. 1 ст. 17 Закону про РРО, вас можуть лише на підставі акта перевірки і ніяк інакше. До речі, Верховний Суд доходить висновку, що такі РРО-порушення є повторно вчиненими, якщо їх виявлено за наслідками перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом (див. постанову ВС від 27.08.2020 р. у справі № 815/4014/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/91252396). Із тексту Закону про РРО такий висновок прямо не випливає. Однак він доволі сприятливий для платників, адже дозволяє штраф за повторне порушення, тільки якщо у вас була повторна перевірка протягом року. Та навряд чи податківці із цим погодяться.
Водночас податківці заявляють: якщо вони напартачили в акті перевірки, але зроблені ними помилки не підтверджують та/або не спростовують наявність факту порушення, РРО-штрафи застосовуються у встановленому порядку (БЗ 109.20). Тож контролери дають собі право здерти з вас штраф, навіть якщо їхній акт перевірки складений з помилками.
За порушення, встановлені п.п. 1 ст. 17 Закону про РРО, загрожує ще й адмінштраф згідно зі ст. 1551 КУпАП. Для особи, яка проводила розрахункові операції, — від 34 до 85 грн за перше порушення і від 85 до 170 грн за повторне порушення протягом року. Водночас із посадових осіб за перше порушення візьмуть від 85 до 170 грн, а за повторне порушення протягом року від 170 до 340 грн.
Немає розрахункового документа
Згідно з п.п. 2 ст. 3 Закону про РРО продавець має видавати покупцю розрахунковий документ, причому це має бути документ встановленої форми. Тут ідеться про форми ФКЧ-1 і ФКЧ-2 (див. додатки 1 і 2 до Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, далі — Положення № 13). Тому під дію цього порушення підпадає не лише ситуація, коли покупцю не видають жодного розрахункового документа, але й видача документа невстановленої форми.
Податківці прямо кажуть: якщо у виданого документа немає хоча б одного з обов’язкових реквізитів — він уже не розрахунковий. І Верховний Суд погоджується з ними (див. постанову ВС від 17.07.2020 р. у справі № 806/967/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/90458305). Також під дію цього порушення підпадає недотримання сфери призначення розрахункового документа (БЗ 109.20). До речі, деякі реквізити чека РРО нещодавно змінилися*.
* Докладно про це див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 58, с. 27; № 61, с. 13.
Розмір штрафів — такий самий, як і за непроведення чи неповне проведення операції через РРО. Ясна річ, адмінштраф за таке порушення згідно зі ст. 1551 КУпАП теж буде. Скаржитися на невидачу розрахункового документа, щоб отримати РРО-кешбек. покупці після 01.01.2021 р. теж зможуть. Одначе
штрафувати за таке порушення податківці мають право тільки на підставі проведеної перевірки
І, звичайно ж, податківці вважають окремим порушенням невидачу розрахункового документа за кожну операцію з продажу.
Z-звіт і готівка в касі: відхилення
Тут ідеться про таке порушення, як невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному Z-звіті РРО, більше ніж на 10 % поточної мінзарплати.
Забезпечувати відповідність таких сум продавець зобов’язаний згідно з п.п. 13 ст. 3 Закону про РРО. Водночас допускається безштрафне відхилення у «коридорі» 10 % мінзарплати станом на 1 січня поточного року (у 2020 році — 472,30 грн). І розмір штрафів (включаючи адміністративний штраф), і порядок їх застосування (за результатами перевірки) — такі ж, як і у випадку з попередніми порушеннями.
І ще. Податківці наполягають, що зазначений штраф застосовується також і до ФОП (див., наприклад, роз’яснення ГУ ДПС у Чернівецькій обл. від 30.01.2020 р. // cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/406173.html). І це незважаючи на те, що для ФОП значно ліберальніші «касові» правила (щодо ліміту на залишок і здавання готівки в банк).
Ну і само собою, адмінштраф згідно зі ст. 1551 КУпАП. Причому для адмінштрафу «коридору» у 10 % мінзарплати немає.
Зверніть увагу! Якщо у вас було допущено одночасно два різних порушення, про які говорить п.п. 1 ст. 17 Закону про РРО, обидва ці порушення будуть штрафуватися як перше.
Наприклад, якщо у вас одночасно і непроведена через РРО операція, і невідповідність готівки у касі даним Z-звіту, за кожне із цих порушень буде застосовано по 10 % штрафу, а не одразу і 10 %, і 50 % (див. постанову ВС від 01.10.2020 р. у справі № 822/816/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/91958064).
(Без)контрольна стрічка
Порушення має місце, якщо:
— РРО не створив контрольну стрічку;
— виявлено викривлення даних про розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці
Про обов’язок щодо створення контрольної стрічки на РРО говорить п.п. 10 ст. 3 Закону про РРО. Сума штрафу — 510 грн згідно з п.п. 5 ст. 17 Закону про РРО.
Спираючись на визначення контрольної стрічки (ст. 2 Закону про РРО), податківці традиційно наполягають, що такий штраф застосовується до кожного окремого випадку нестворення або викривлення даних у контрольній стрічці.
Тобто виходять із того, що йдеться про закінчене, а не про продовжуване порушення.
Однак Верховний Суд вважає інакше й доходить висновку, що незалежно від того, скільки стрічок не створено, податківці можуть застосувати лише один штраф за одну перевірку (див. постанову ВС від 22.04.2020 р. у справі № 822/771/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/88886020).
Немає програмування
Застосовувати режим попереднього програмування вимагає п.п. 11 ст. 3 Закону про РРО. Програмування РРО здійснюється з урахуванням його моделі, версії внутрішнього програмного забезпечення, функціональних можливостей тощо та з дотриманням вимог Положення № 13 (див. лист ДПСУ від 09.10.2020 р. № 4244/ІПК/99-00-07-05-02-06). Причому порядок програмування — різний для різних категорій товарів.
Підакцизні товари. Для таких товарів у режимі попереднього програмування необхідно запрограмувати найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Якщо попередньо не запрограмувати РРО і проводити через нього операції з реалізації підакцизних товарів, штраф становитиме аж 5100 грн! Так говорить п.п. 7 ст. 17 Закону про РРО.
Решта товарів. Якщо ви реалізуєте товари, які НЕ є підакцизними, попереднє програмування коду УКТ ЗЕД не потрібно. Просто програмуєте найменування кожного товару, його ціну і облік кількості. І тут штраф значно менший — усього лише 85 грн згідно з п.п. 6 ст. 17 Закону про РРО.
Зверніть увагу! Облік кількості в обох випадках означає облік саме проданих товарів, а не загальної кількості товарів на місці проведення розрахунків, яке обладнано РРО. Докладно про це читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 62, с. 14. Податківці стверджують, що
реалізація товарів з проведенням через незапрограмований РРО є разовим, а не триваючим порушенням
Фінансова санкція, встановлена ст. 17 Закону про РРО, і адмінштраф згідно зі ст. 1551 КУпАП застосовується один раз, незалежно від кількості встановлених порушень (БЗ 109.20). Тож усі випадки реалізації без режиму попереднього програмування об’єднані одним мотивом, відтак ідеться про одне порушення.
«Підкручений» РРО
Класичні РРО, які застосовує суб’єкт господарювання, мають бути опломбовані (п.п. 1 ст. 3 Закону про РРО). До обов’язків кожного суб’єкта господарювання належить забезпечувати цілісність пломб РРО та незмінність його конструкції та програмного забезпечення (п.п. 4 ст. 3 Закону про РРО). Щодо програмних РРО, то з ними «хімічити» немає сенсу, адже фіскальні дані одразу передаються на сервер.
За порушення цього правила згідно з п.п. 9 ст. 17 Закону про РРО передбачено штраф у сумі 5100 грн. Ясна річ,
цей штраф застосовується одноразово у випадку застосування «підкрученого» РРО
Так само один раз у випадку такого порушення застосовується і адмінштраф, передбачений ст. 1551 КУпАП. Отже, кількість розрахункових операцій, проведених через «підкручений» РРО, для цього штрафу значення не має. Адже порушенням є власне несанкціоноване втручання у роботу РРО.
Неподання РРО-звітності
Тут ідеться про неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, та копій розрахункових документів і Z-звітів у разі обов’язковості її подання. Про обов’язок подавати цю звітність говорить п.п. 7 ст. 3 Закону про РРО. Сума штрафу згідно з п.п. 10 ст. 17 Закону про РРО складає 510 грн. Плюс адмінштраф згідно зі ст. 1551 КУпАП. Податківці наголошують, що такі штрафи застосовуються окремо за кожен випадок неподання (БЗ 109.20). Причому готуйтеся до того, що у загальному випадку податківців не цікавитимуть причини, з яких ви не змогли подавати ці документи.
Вони поблажливі лише тоді, коли не вдалося забезпечити подання РРО-звітності у зв’язку з пошкодженням телекомунікаційної мережі, відключенням електроенергії чи ремонтом модему, під’єднаного до РРО. Та й то, звільнення від відповідальності за неподання РРО-звітності у зв’язку із вищезазначеними причинами — не безумовне. Воно працює лише тоді, коли звітність не подавалася максимум 7 робочих днів і при цьому наявні відповідні документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії чи ремонту модему.
Чому саме такий строк? Та тому що 7 робочих днів — це максимальний строк безРРОшної роботи (ст. 5 Закону про РРО), і за цей час сервісний центр повинен відновити роботу РРО (п.п. 2 ст. 14 Закону про РРО). Якщо ж 7-деннний строк буде перевищено або немає документів, які б підтвердили пом’якшуючі обставини — за звільнення від штрафу можна змагатися хіба що в суді. Фіскали лише розводять руками і пропонують вимагати від сервісних центрів, енергокомпаній та операторів зв’язку своєчасно усувати причини (БЗ 109.20).
Радує хіба що одне. Верховний Суд, схоже, зайняв тверду позицію, що штраф за неподання РРО-звітності можна застосовувати лише один раз за перевірку, а не за кожен випадок неподання, як того воліли би фіскали (див., наприклад, постанови ВС від 07.05.2020 р. у справі № 822/1015/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/89136587, від 19.05.2020 р. у справі № 822/285/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/89325526, від 30.07.2020 р. у справі № 821/1209/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/90726822).
Штраф застосовується саме за неподання РРО-звітності до податкової. Якщо ж ви узагалі не зробили Z-звіт, то це вам наразі загрожує лише адмінштрафом згідно зі ст. 1551 КУпАП. Бо ж друкувати Z-звіти і підклеювати їх у КОРО зараз не обов’язково. А зберігання Z-звітів автоматичне: в електронному вигляді і в пам’яті РРО. Податківці також згодні, що за нестворення Z-звіту на сьогодні нічого, крім адмінштрафу, не загрожує (БЗ 109.20).
І насамкінець: РРО-штрафи сплачують у 10-денний строк починаючи з дня прийняття рішення про їх застосування (ст. 25 Закону про РРО). Тож якщо вас після карантину впіймають, не зволікайте: або сплачуйте, або оскаржуйте.
