Помилка в Д1 Податкового розрахунку

Почнемо нашу розмову з відповіді на перше запитання.

Виправлення. Помилка, описана у запитанні, відноситься до сумових помилок. Вона спричинила заниження бази нарахування ЄСВ та суми ЄСВ за березень і І квартал 2021 року в цілому.

Оскільки граничний строк подання Податкового розрахунку за 1 квартал 2021 року давно минув, виправити таку помилку можна:

варіант 1 — за допомогою Податкового розрахунку з типом «Уточнюючий» за той же звітний квартал, у якому допущена помилка, тобто за допомогою Розрахунку з типом «Уточнюючий» за І квартал 2021 року;

варіант 2 — за допомогою Податковому розрахунку з типом «Звітний» у наступних звітних кварталах. Так, підприємство може виправити цю помилку, наприклад, у Розрахунку за ІІ квартал 2021 року чи пізніше.

Розглянемо, яким чином відобразити в Д1 дохід, що був помилково не включений до бази нарахування ЄСВ.

Залежно від обраного варіанта в Д1 з типом «Уточнюючий» або «Звітний» формуєте рядок, в якому зазначаєте, серед іншого:

— у графі 08 — код категорії застрахованої особи, який відповідає доходу, що помилково не був уключений до бази нарахування ЄСВ;

— у графі 09 — код типу нарахувань (КТН) «2» (цей КТН використовується для відображення суми зарплати (доходу), нарахованої у попередніх звітних (податкових) періодах, на яку платником податків самостійно донараховано суму ЄСВ);

— у графі 10 — місяць та рік, в якому (для лікарняних, декретних, відпускних — за який) нараховано дохід;

Інші графи заповнюєте в загальному порядку.

Після того як сформували в Д1 виправні рядки, суму донарахованого ЄСВ, відображеного з КТН «2», переносите до відповідного місяця розділу І основної табличної частини Податкового розрахунку (рядки 4, 4.1 (ЄСВ 22 % + ЄСВ 8,41 %), 4.1.1 (тільки 8,41 %).

Використовуючи умови запитання, припустимо, що підприємство у Податковому розрахунку за І квартал 2021 року нарахувало, але не відобразило у Д1 за березень нараховані працівникові:

— зарплату за березень у сумі 5000 грн;

— відпускні за березень — 17152,48 грн.

Загальна сума, на яку була занижена база нарахування за березень за працівником, — 22152,48 грн (17152,48 грн + 5000 грн). Сума ЄСВ — 4873,55 грн (22152,48 грн х 0,22).

Підприємство вирішило виправити помилку в червні 2021 року за допомогою уточнюючого Розрахунку. Він складатиметься з Д1 із типом «Уточнюючий» та Податкового розрахунку з типом «Уточнюючий».

Почнемо з Д1, в якому слід відобразити загублену зарплату та відпускні. Тут слід звернути увагу на таке.

У випадку своєчасного відображення відпускних їх суму зазначаємо у Д1 за той місяць, в якому вони фактично нараховані, в окремому рядку. При цьому у графі 09 за відпускними проставляємо КТН «10» — нарахована сума заробітку за дні відпустки.

Тобто якби роботодавець своєчасно відобразив виплати працівникові, то він би сформував на нього два рядки: один — із сумою зарплати за березень, другий — із сумою відпускних за березень, із КТН «10» у графі 09. Проте цього не відбулося.

Як зазначалося вище, у разі самостійного виправлення сумової помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, яка призвела до заниження бази нарахування ЄСВ та/або суми ЄСВ, загублені суми відображаються з КТН «2» у графі 09. Це справедливо й для випадку відображення відпускних, які помилково не були уключені до бази нарахування ЄСВ (тобто застосовуємо не КТН «10», а КТН «2»).

Проте якщо відпускні відобразити з КТН «2», отримуємо два рядки (зарплата та відпускні одного місяця) з ідентичними показниками за графами 04 — 10, 21 — 24. У результаті при перевірці програма попередить про помилку.

Якщо ж ви не відобразили своєчасно в Д1 зарплату та відпускні, нараховані за один місяць, та виправляєте помилку після закінчення звітного періоду, то такі виплати одного місяця відображаєте загальною сумою з КТН «2».

Після того, як Д1 заповнено, перевіряємо (або заповнюємо самостійно, якщо формуєте звіт на папері) основну частину Податкового розрахунку. Відображаємо донараховані суми ЄСВ у рядках 4, 4.1 (4.1.1) та 7, 8.

Наведемо на рисунку фрагменти Податкового розрахунку та Д1 з типом «Уточнюючий».

завантажити файл

Фрагменти Податкового розрахунку та Д1 з типом «Уточнюючий»

Увага! Якщо донараховуєте суму ЄСВ за допомогою Податкового розрахунку з типом «Уточнюючий», то проставте відповідну відмітку (тип) в рядку 013 заголовної частини.

Також заповніть рядки 02 — 05 заголовної частини Податкового розрахунку, а в рядку 06 вкажіть інформацію про додатки, які коригуєте. Рядки 07 — 110 не заповнюєте.

Ну і на закінчення про неприємні моменти. Про відповідальність за донарахування ЄСВ.

Відповідальність. На жаль, у разі донарахування ЄСВ роботодавцям загрожує штраф у розмірі 10 % донарахованої суми за кожний повний або неповний звітний період, за який її донараховано, але не більш як 50 % суми донарахованого ЄСВ.

При цьому не має значення, хто здійснив донарахування: контролери чи роботодавець самостійно.

У разі самостійного виправлення кількість звітних періодів розраховують починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано суму ЄСВ, та закінчуючи місяцем, в якому подана звітність, що містить такі донараховані суми (п.п. 3 п. 2 розд. VII Інструкції № 449*).

* Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

Що стосується карантинного звільнення, то п. 9¹¹.1 розд. VIII Закону № 2464** звільняє від штрафів за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія COVID-карантину:

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

— несвоєчасне подання Податкового розрахунку.

Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ складається за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для його прийняття є акт перевірки платника єдиного внеску.

Зауважимо, що у Податковому розрахунку суму такого штрафу відображати не потрібно.

Інша річ — пеня. У загальному випадку, крім зазначеного вище штрафу, передбачено нарахування пені у розмірі 0,1 % від суми недоплати за кожен день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464, п. 5 розд. VII Інструкції № 449).

Розраховану суму пені слід відобразити у Податковому розрахунку (рядки 5, 5.1 основної частини Розрахунку).

У разі самостійного донарахування ЄСВ розрахунок суми пені покладається на роботодавця.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Але! Протягом періодів з 1 березня і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п.п. 9¹¹.2 розд. VIII Закону № 2464).

Наразі карантин діє до 31 серпня 2021 року (див. постанову КМУ від 16.06.2021 р. № 611).

Стосовно адміністративної відповідальності посадових осіб (ФОП) зазначимо, що на її застосування карантин не впливає. Тож за порушення порядку нарахування ЄСВ вказаним особам загрожує штраф у розмірі від 510 до 680 грн, а за повторне порушення протягом року — від 680 до 850 грн. Підстава — ст. 165¹ КпАП.