Теми статей
Обрати теми

Дивіденди і спрощенка

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Як ви знаєте, виплата звичайних дивідендів не залежить від оподатковуваного прибутку. Увесь упор робиться на прибуток бухгалтерський. Рішення про виплату дивідендів також не залежить від того, на якій системі оподаткування перебуває емітент або інвестор. А ось порядок оподаткування операцій з дивідендами має тут свої нюанси. Отже, які особливості виплати й отримання дивідендів спрощенцем?

Спрощенець виплачує дивіденди

При виплаті дивідендів спрощенець керується загальними вимогами розд. II і IV ПКУ (п. 297.4 ПКУ). Порядок оподаткування таких дивідендів залежатиме від того, хто є їх одержувачем.

Виплачуємо фізособі. У такому разі спрощенець щодо одержувача дивідендів виступає податковим агентом (п.п. 170.5.2 ПКУ). Причому зверніть увагу: дивіденди оподатковуються ПДФО і ВЗ при їх нарахуванні, а не виплаті (п.п. 170.5.4 ПКУ). Тобто емітент повинен утримати із суми виплачуваних дивідендів ПДФО і військовий збір (ВЗ). Оскільки емітент — єдиноподатник, застосовується ставка ПДФО 9 % (п.п. 167.5.4 ПКУ). А ось для ВЗ залишається ставка 1,5 % незалежно від податкового статусу емітента (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Детальніше про оподаткування виплат дивідендів фізособам див. «Податкові наслідки виплати дивідендів фізособам» цього номера.

При виплаті дивідендів фізособам «дивідендний» авансовий внесок не сплачується. Про це прямо сказані в п.п. 57.11.3 ПКУ.

Виплачуємо юрособі. «Дивідендний» авансовий внесок емітент-спрощенець не сплачує навіть при виплаті дивідендів юрособам. Від цієї повинності звільнили всіх спрощенців, що виплачують дивіденди юрособам, ще з 2018 року (абзац сьомий п.п. 57.11.2 ПКУ). Причому таке звільнення поширюється, навіть якщо дивіденди виплачуються за результатами фінансово-господарської діяльності за періоди до 01.01.2018 р. Авансовий внесок усе одно не нараховується (див. 108.05 БЗ, а також лист ДФСУ від 06.03.2018 р. № 903/6/99-95-42-01-15/ІПК). Відповідно не потрібно подавати жодних прибуткових декларацій і здійснювати будь-яких додаткових розрахунків.

Інша історія, коли спрощенець виплачуватиме дивіденди юрособі-нерезиденту. Адже такі виплати належать до тих доходів нерезидента з джерелом їх походження в Україні, для яких установлені спеціальні ставки податку на прибуток (п.п. «б» п.п. 141.4.1 ПКУ). Причому вимога про утримання податку на репатріацію з таких іноземних доходів до спрощенця застосовується повною мірою (п. 297.5 ПКУ).

Нагадаємо: податок на репатріацію сплачується до бюджету під час виплати дивідендів і за рахунок таких виплат. У загальному випадку застосовується ставка 15 % (п.п. 141.4.2 ПКУ). А якщо між Україною і країною нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то дивіденди, які виплачуються такому нерезиденту, можуть оподатковуватися за правилами, передбаченими міжнародним договором (ст. 103 ПКУ). У такому разі єдиноподатнику доведеться подавати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток із заповненим рядком 23 і додаток ПН до неї (заповнюється окремо на кожного нерезидента). Причому робити це доведеться навіть у тому випадку, коли норми міжнародного договору звільняють від оподаткування певний вид доходу (102.20.02 БЗ).

Спрощенець отримує дивіденди

Одержувачем дивідендів на спрощенці можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Отримує ФОП-єдиноподатник. Дивіденди — це пасивні доходи, які не включаються в «єдиноподатковий» дохід ФОП-спрощенця (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Але такі доходи у фізособи-громадянина (одержувача дивідендів) потрапляють у «громадянський» дохід і оподатковуються за «громадянськими» правилами.

Тобто податковий агент — емітент із суми дивідендів утримає ПДФО і військовий збір. А фізособа отримає «на руки» очищену від податків суму дивідендів.

Отримує юрособа-єдиноподатник. За загальним правилом доходом юрособи-єдиноподатника є будь-який дохід, отриманий у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ПКУ). Датою отримання доходу є дата надходження грошових коштів (п. 292.6 ПКУ).

При цьому не включаються до єдиноподаткового доходу дивіденди, отримані юрособою-спрощенцем від інших платників, уже оподатковані в установленому ПКУ порядку (п.п. 10 п. 292.11 ПКУ).

За ідеєю, абсолютно не важливо, на якій системі оподаткування при цьому перебувала особа, яка виплачує дивіденди, — платник податку на прибуток або платник єдиного податку (ЄП).

Але виходить так, що під оподаткування за правилами ПКУ потрапляють тільки ті суми, щодо яких емітент сплатив «дивідендний» авансовий внесок згідно з п. 57.11 ПКУ.

Тобто емітент має бути платником податку на прибуток. Саме так висловлюються податківці (див. лист ГУ ДПС у Волинській області від 21.12.2020 р. № 5266/ІПК/03-20-04-03-10, лист ГУ ДПС у м. Києві від 29.01.2021 р. № 325/ІПК/26-15-04-08-18). Або взагалі уникають прямої відповіді, заявляючи, що все залежить від конкретних фактичних обставин, у тому числі від джерел виплати дивідендів, і відправляють платників за індивідуальною консультацією (див. 108.01.02 БЗ).

Тому, вважаємо, найбезпечніший варіант, коли емітент — платник податку на прибуток при виплаті дивідендів сплатив дивідендний авансовий внесок.

В усіх інших випадках отримані дивіденди юрособа-єдиноподатник включає до єдиноподаткового доходу на дату фактичного отримання коштів на підставі п.п. 2 п. 292.1 ПКУ.

Тобто якщо погодитися з фіскалами, до єдиноподаткового доходу потраплять дивіденди, отримані від:

(1) інших платників єдиного податку;

(2) нерезидентів*;

* Адже дивіденди мають бути оподатковані саме згідно з ПКУ, а не за законодавством країни нерезидента.

(3) інститутів спільного інвестування;

(4) платників податку на прибуток, які «забули» нарахувати «дивідендний» авансовий внесок**. З останнім варіантом не погодимося, адже одержувач дивідендів прямого стосунку до сплати «дивідендного» авансу не має, вплинути в такому разі на емітента ніяк не може та й узагалі інвестор не може знати і не повинен з’ясовувати, сплатив емітент аванс чи ні.

** Фіскали «на місцях» роз’яснюють, що такі дивіденди хоча й підлягають оподаткуванню, але фактично не оподатковані згідно з ПКУ (емітент порушив вимоги п.п. 57.11.2 ПКУ).

Крім того, вважаємо, що звільнення від єдиноподаткового доходу повинно працювати й у тому випадку, коли операції з дивідендами взяли участь в оподаткуванні інвестора.

Це стосується так званих «перехідних» дивідендів. Тобто нараховані дивіденди в періоді, коли інвестор був на загальній системі оподаткування, а виплачуються йому, вже коли він перейшов на спрощенку.

Так, якщо на момент нарахування дивідендів інвестор був на загальній системі оподаткування, то за загальними правилами суму таких дивідендів він уключив до складу бухдоходів (Дт 373 — Кт 731) у періоді їх нарахування.

При цьому в малодохідника жодних коригувань фінрезультату не відбувається. Як наслідок, сума дивідендів оподаткована податком на прибуток у встановленому ПКУ порядку, отже, включати її ще й до єдиноподаткового доходу однозначно не потрібно.

Точно не буде повторного єдиноподаткового доходу й у разі, якщо підприємство-інвестор було на момент нарахування дивідендів малодохідником-добровольцем, але отримані дивіденди не підпали під зменшуючу різницю з п.п. 140.4.1 ПКУ. Адже такі дивіденди теж уже оподатковані за ПКУ-правилами і єдиним податком їх не оподатковують (п.п. 10 п. 292.11 ПКУ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі