* Узяли це слово в лапки, оскільки за цією ситуацією це вже — ніякий не контрагент. Адже зазначеної в ПН госпоперації між сторонами не відбувалося.
Нагадаємо: згідно з п. 2001.3 ПКУ на суму податку, зазначеного в ПН, зареєстрованій в ЄРПН, зменшується регліміт (∑Накл) у постачальника (через показник формули ∑НаклВид), та відповідно він збільшується в отримувача (через показник ∑НаклОтр). Якщо отримувач — теж платник ПДВ. Алгоритм спрацьовує незалежно від того, зареєстрована була справжня ПН чи помилкова. Адже програмне забезпечення (ПЗ) СЕА ПДВ зазвичай не розпізнає, що зареєстрована ПН є помилковою.
От і в нашому випадку реєстрація помилкової ПН призвела до відповідних реглімітних перекосів і в підприємства, і в «контрагента» (постачальника). Виправити це може виписування «контрагентом» мінусового РК. Адже реєстрація такого РК в ЄРПН (а її повинно здійснити підприємство (отримувач)) анулює помилкову ПН та забере зайвий регліміт у підприємства і поверне його «контрагенту». Що ж чекає на сторін, якщо цього не станеться?
У «реципієнта» регліміту — отримувача помилкової ПН
Підприємство, на якого була складена помилкова ПН, своїми питаннями нас трохи здивувало. Але ж воно від цього отримало бонус — у вигляді додаткової суми регліміту. Причому для цього підприємству не довелося відволікати власні обігові кошти. Та й воно
ніяких законодавчих норм при цьому не порушувало (ПЗ СЕА автоматом збільшило йому регліміт), тому ми не вважаємо в цьому випадку користування реглімітом незаконним
А навіть якщо його таким вважати, то ніяких наслідків за користування ні ПКУ, ні підкодексні нормативи не передбачають. Тут є порушення (у вигляді бездіяльності) з боку «контрагента». Але ж «син за батька не відповідає»…
Звісно, підприємство може «настукати» за загальним порядком (п. 201.10 ПКУ тут незастосовний) податківцям на «контрагента» про факт його бездіяльності — невиписування РК до помилкової ПН. Але нормативи його до цього не зобов’язують та й чи є в таких діях сенс? Таким доносом воно нашкодить і «контрагенту» (того почне шпиняти ДПС), і собі — після коригування буде втрачено зайвий регліміт.
Згадуємо, що якось у схожій ситуації місцеві податківці наполегливо радили отримувачу зайвого регліміту скласти ПН за п. 198.5 ПКУ на відповідну суму і зареєструвати її в ЄРПН. Але цю суму в декларації з ПДВ радили не відображати і таким чином виправити регліміт.
Однак, по-перше, в тому випадку «контрагент» вже ліквідувався, а по-друге, такі поради не мають нічого спільного з нормативами!
Зменшити ж у таких випадках регліміт отримувачу самостійно податківці не мають права.
У «донора» регліміту
Звісно, виправити ситуацію тут можна виписуванням мінусового РК. Нагадаємо: податківці пропонують на помилкову ПН виписувати мінусовий РК датою виявлення помилки. При цьому в заголовну частину РК переносяться дані з ПН (у т. ч. ІПН помилкового отримувача (покупця)), у розділі Б — зі знаком «—» обнуляються відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (Повернення товару або авансових платежів). Детальніше див. БЗ 101.15, лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.01.2019 р. № 299/ІПК/08-01-12-01-06 (ср. ).
Причини невиписування РК. Що ж стосується небажання «контрагента» виписувати мінусовий РК, то в нього є для цього відповідні причини. Хоча, на перший погляд, він більш зацікавлений у цьому — щоб відновити свій втрачений регліміт й не мати зайвих запитань від податківців щодо помилкової ПН, але…
По-перше, дуже велика ймовірність, що мінусовий РК буде заблоковано, адже всі мінусові РК без винятку (тут не рятує навіть прийнята податківцями Таблиця) підпадають під моніторинг**. І хоча реєструвати такий РК в ЄРПН повинен отримувач, у разі його блокування займатись розблокуванням (подавати відповідні документи, скарги тощо) зобов’язаний постачальник (БЗ 101.18). Тобто останньому доведеться витратити купу часу і нервових клітин.
** Див п. 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК.., затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.
По-друге,
навіть якщо РК вдасться розблокувати, то регліміт навряд чи відновиться
Адже реєстрація РК напевно відбудеться пізніше, ніж граничний термін реєстрації місяця виписування помилкової ПН, а отже, спрацює показник ∑Перевищ, і регліміт не відновиться (див. лист ДПСУ від 18.12.2020 р. № 5257/ІПК/99-00-05-06-02-06). Але при цьому в отримувача (підприємства) він зменшиться. Така ж сама ситуація (реєстрація РК без відновлення регліміту у постачальника, але з втратою його в отримувача) буде й без блокування РК, якщо РК буде зареєстрований не за той же місяць, що й помилкова ПН…
Хоча останні зміни, внесені постановою КМУ від 28.10.2020 р. № 1024 в Порядок електронного адміністрування ПДВ, давали надію на те, що ∑Перевищ знову почнуть рахувати наростаючим підсумком, і згадана проблема регліміту буде вирішена (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 90, с. 26). Але, схоже, дива не сталося (див. згаданий лист від 18.12.2020 р.) і податківці алгоритм не змінили. ☹ Тож який сенс виправляти помилку, якщо від її виправлення нікому не буде ніякої користі?..
Щодо наслідків. Прямих наслідків такої «РК-бездіяльності» для «донора»-постачальника нормативи не передбачають***. Однак розбіжності в даних декларації та ЄРПН — це привід для позапланової виїзної перевірки (п. 201.10 ПКУ). Водночас примусити відобразити ПЗ з цієї ПН у декларації з ПДВ вони не зможуть, адже об’єкта оподаткування цим податком — операції постачання не відбулося. Тим паче податківці самі чітко зазначають, що обсяги постачання, наведені в помилковій ПН, відображенню в декларації не підлягають: див. БЗ 101.24, лист ДПСУ від 27.08.2019 р. № 3999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, згаданий лист від 18.12.2020 р. та консультацію на сайті ОВП ДПСУ (officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/434820.html).
*** Вважаємо, що й адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 1631 КУпАП (85 — 170 грн) тут незастосовний.
Однак вони можуть в акті перевірки зобов’язати постачальника виписати мінусовий РК, але примусити його це зробити законних інструментів у них немає...
