Закуповуємо сільгосппродукцію через поштового оператора

Правила оподаткування

ПДФО. Коли мова йде про закупівлю юрособою сільгосппродукції рослинництва у населення, то одразу виникає запитання щодо оподаткування такої операції ПДФО і ВЗ. Річ у тому, що в цій ситуації саме покупець (юрособа) є податковим агентом, який відповідає за утримання і перерахування податку в бюджет.

Правила оподаткування ПДФО доходів від продажу продукції рослинництва регулює п.п. 165.1.24 ПКУ.

За останні декілька років вони не змінилися. Тому лише коротко нагадаємо їх. Деталі у «Податки & бухоблік», 2018, № 78, с. 26.

Так, не включаються до оподатковуваного доходу фізособи доходи, отримані нею від продажу власної сільгосппродукції рослинництва, вирощеної, зібраної, виготовленої, виробленої, обробленої та/або переробленої безпосередньо такою фізособою на земділянках, наданих їй згідно зі ст. 121 ЗКУ для ведення визначеної діяльності.

Наприклад, звільнення діє, якщо фізособа вирощує бобові на:

— угіддях, виділених для ведення особистого селянського господарства, та/або земельних частках (паях), виділених у натурі (на місцевості), площа яких не має перевищувати 2 га;

— присадибних ділянках (тобто виділених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), площа яких не має перевищувати у селах — 0,25 га, у селищах — 0,15 га, у містах — 0,10 га тощо.

Перелік земділянок і їх граничні межі шукайте у «Податки & бухоблік», 2018, № 78, с. 26.

Щоб юрособа — покупець продукції рослинництва була впевнена, що їй не потрібно утримувати ПДФО з доходу фізособи-продавця, вона має отримати від неї документ, що підтверджує вирощення продукції на пільгованій площі.

Таким документом є довідка за формою № 3ДФ, затвердженою наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. № 32. Її має отримати фізособа-продавець у своєму органі місцевого самоврядування. Строк дії довідки 5 років.

Оригінал зберігається у продавця, про що прямо говорить п.п. 165.1.24 ПКУ.

Але той факт, що з такого доходу не утримується ПДФО, не свідчить про те, що й звітувати про виплату такого доходу не потрібно. Навпаки, показати виплату такого неоподатковуваного доходу фізособі потрібно у формі № 1ДФ з ознакою «148». Особливість заповнення форми № 1ДФ у цьому випадку є те, що у гр. 4 і 4а проставляються нулі.

Якщо ж фізособа не надасть довідку за формою № 3ДФ, то з таких доходів слід утримати ПДФО. Фіскали вважають*, що утримувати ПДФО слід за ставкою 18 %. На нашу думку, у цьому випадку слід застосовувати ставку ПДФО 5 %, установлену для доходів від продажу рухомого майна, а не 18 %. Водночас відстояти застосування ставки ПДФО на рівні 5 % навряд чи буде легко. Тут, крім суперечок з фіскалами, вплітається і вимога здійснювати оцінку рухомого майна (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 70, с. 26), що є справою недешевою. Тому, можливо, краще буде утримати податок за ставкою 18 %.

* kyivobl.sfs.gov.ua/listivki-ta-broshuri/383731.html

Також пам’ятайте, що

Цього вимагає п. 127.1 ПКУ. Цим пунктом відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання, що виникає внаслідок ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків податковим агентом, покладено на податкового агента.

При цьому щоб продавця не покарали за допущення такої помилки (а це штраф за п. 127.1 ПКУ у розмірі 25 % суми податку, а при повторному порушенні протягом 1095 днів — у розмірі 50 %**), її слід самостійно виправити при проведенні перерахунку ПДФО в наступних податкових періодах протягом податкового року. У цьому випадку за свій кошт доведеться сплатити саме неутриманий ПДФО із суми, що виплачена фізособі.

** Хоча якщо це порушення було допущене у карантинний період, то штрафу згідно з п. 127.1 ПКУ не буде. Деталі у «Податки & бухоблік», 2020, № 37, с. 11.

У формі № 1ДФ відображати оподатковуваний дохід від продажу продукції рослинництва слід з тією ознакою доходу, що й неоподатковуваний, тобто з ознакою «148». Але тепер у гр. 4 і 4а слід показати суму утриманого податку.

ВЗ. Якщо з доходу від продажу продукції рослинництва не утримується ПДФО, то з нього не утримується і ВЗ (пп. 1.2 і 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Якщо ж із доходу утримують ПДФО, то з нього слід утримати і ВЗ за ставкою 1,5 %.

Оформлення закупівлі

Звичайна закупівля. Коли на закупівлю сільгосппродукції відправляють працівника підприємства, який їде безпосередньо до продавців, то правила закупівлі усім відомі. Факт отримання продукції і виплати коштів фіксується:

— або в закупівельному акті. Один акт складається на придбання продукції в однієї особи. Форму акта шукайте у додатку 2 до п. 2.1 Методрекомендацій № 157***. Форма цього акта має рекомендаційний характер, а тому її можна доповнювати потрібними реквізитами;

*** Затверджені наказом Мінекономіки від 17.06.2003 р. № 157.

— або у закупівельній відомості. ЇЇ використовують при придбанні сільгосппродукції у декількох фізосіб. Тобто одну відомість складають на усіх осіб, у кого юрособа закупила продукцію за один день. Форми відомості не затверджено. Тому юрособа має розробити свою форму.

Які реквізити, на думку фіскалів, мають містити закупівельна відомість і закупівельний акт, шукайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 47, с. 28.

Також, щоб закупівля пройшла успішно, потрібно належним чином відправити працівника у відрядження (перед відрядженням його слід забезпечити готівкою для придбання сільгосппродукції) і проконтролювати, щоб він своєчасно відзвітував за використані кошти. Детально про це у «Податки & бухоблік», 2018, № 78, с. 26.

Ми ж поговоримо про ситуацію, коли не працівник підприємства їде по продукцію до продавця, а сам продавець — фізособа-громадянин направляє свою сільгосппродукцію покупцеві-юрособі через поштового оператора.

Закупівля через пошту. На сьогодні відшукати продавця сільгосппродукції можна без проблем через Інтернет. При цьому так продають продукцію не тільки підприємці, а й громадяни.

Такі продавці продукції можуть знаходитися на доволі значній відстані від покупця. Тому з метою економії коштів не представник підприємства їде до продавця-фізособи, а продукція їде до покупця через поштового оператора.

Як оформити надходження цієї продукції?

Якщо продукцію доставляє поштовий оператор, то її може до покупця або доправити кур’єр поштового оператора, або за такою продукцією до відділення поштового оператора відправлять працівника підприємства.

Яким би чином не доставлялася продукція на підприємство (через кур’єра чи працівником з відділення), поштова служба однозначно видасть документ, який підтверджує доставку товару, а саме товарно-транспортну накладну (ТТН).

Як ви знаєте, на сьогодні ТТН є не тільки єдиним для всіх учасників транспортного процесу документом, призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а й одним (!) із документів, що може використовуватися для списання та оприбуткування ТМЦ, складського, оперативного і бухгалтерського обліку (деталі у «Податки & бухоблік», 2019, № 102, с. 13). Отже,

Оформляти окремо закупівельний акт чи закупівельну відомість для оприбуткування продукції, на наш погляд, не потрібно. Хоча якщо за затвердженим на вашому підприємстві документообігом передбачено складання окремого документа для оприбуткування надходження продукції, то ви можете його складати.

Цим документом може бути або закупівельний акт, або закупівельна відомість (якщо за один день надходить на підприємство продукція від декількох фізосіб). Водночас такі акт чи відомість будуть видозмінені. Вони підтверджуватимуть оприбуткування продукції та нарахування фізособі доходу, але не виплату доходу.

Отримана у поштового оператора сільгосппродукція здається на склад на підставі накладної на внутрішньогосподарське переміщення.

До відома! Якщо оплату за продукцію здійснює підзвітна особа у відділенні поштового оператора, то її слід забезпечити готівкою чи корпоративною платіжною карткою, а після повернення із поштового відділення підзвітна особа має надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт Форма Звіту затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841.

Подати такий Звіт слід до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому працівник завершує виконання цивільно-правової дії (отримує сільгосппродукцію у поштового оператора) за дорученням та за рахунок роботодавця, який видав гроші під звіт (п.п. 170.9.2 і п.п. «а» п.п. 170.9.3 ПКУ).

Не використані кошти, що були видані для отримання сільгосппродукції, мають бути повернуті підзвітною особою до каси або на банківський рахунок юрособи до або під час подання Звіту. Але при цьому пам’ятайте, що мають бути дотримані строки повернення невикористаних коштів, установлені п. 19 Положення № 148****.

**** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління Нацбанку від 29.12.2017 р. № 148.

Нагадаємо, що у цьому пункті встановлено строки використання коштів, виданих як для закупівлі сільгосппродукції (10 робочих днів з дня видачі), так і на інші потреби (не більше 2 робочих днів). На наш погляд, оскільки підзвітна особа у поштовому відділенні тільки отримує продукцію від продавця, а не закуповує її безпосередньо, то повернути невитрачені кошти слід у строк, установлений для виконання інших потреб, а не для закупівлі сільгосппродукції.

Також варто пам’ятати, що за доставку насіння від фізособи покупець зазвичай оплачує і витрати на доставку. Підтвердженням оплати таких витрат є розрахунковий документ (чек РРО) про оплату вартості доставки і акт про надання послуг доставки.

Сплата за посилку

Зазвичай тільки після того, як надійде сільгосппродукція юрособі-покупцеві, відбувається оплата за такий товар.

Сума, яку слід виплатити продавцю, залежатиме від того, чи надасть продавець-фізособа юрособі копію довідки за формою № 3ДФ. Якщо так, то заплатити слід ту суму, щодо якої домовилися. Якщо ж ні, то слід перерахувати суму, зменшену на розмір утриманих ПДФО та ВЗ.

Проблем не виникає, коли покупець після отримання продукції оплачує продавцю в безготівковій формі, тобто шляхом перерахування коштів зі свого рахунку на рахунок фізособи.

У цьому випадку, якщо продавець надав довідку за формою № 3ДФ чи навпаки не надав її, буде доволі просто визначити, яку суму потрібно перерахувати фізособі, а яку слід утримати з доходу фізособи і перерахувати у бюджет у вигляді ПДФО і ВЗ.

Якщо ж оплату за продукцію здійснює підзвітна особа готівкою чи безготівково (з використанням КПК) у момент отримання посилки від продавця у відділенні поштового оператора, то проблем не буде тільки тоді, коли продавець заздалегідь направив покупцю форму № 3ДФ або вклав її у відправлення. Тоді підзвітна особа просто заплатить ту суму, яку вказав продавець, і отримає посилку.

У випадку коли фізособа не надала форму № 3ДФ ні окремо, ні разом із відправленням, підзвітна особа має при сплаті за посилку перерахувати продавцю суму за вирахуванням утриманих ПДФО і ВЗ.

Але тут може виникнути проблема, якщо продавець, який не надав форму № 3ДФ, вкаже при відправленні через поштового оператора, що отримувач має заплатити за посилку конкретну суму.

У цьому випадку утримати із продавця ПДФО і ВЗ у момент виплати не вдасться, оскільки поштовий оператор відмовиться видавати посилку, якщо заплатити менше, ніж вимагає продавець.

Тоді у покупця є три варіанти розвитку подій:

1) відмовитися від відправлення. Але якщо продукція потрібна, то навряд чи хтось на це піде;

2) домовитися з продавцем, щоб той зменшив суму післяплати на суму ПДФО і ВЗ. Для цього фізособа має звернутися до поштового оператора для внесення змін до умов відправлення і зменшити суму отримання;

3) домовитися з продавцем про збільшення ціни продукції на суму ПДФО і ВЗ, які слід утримати. Так зазвичай чинять тільки тоді, коли сільгосппродукція покупцю дуже потрібна, а продавець на поступки не йде. Якщо юрособа так зробить, то вона має сплатити ПДФО і ВЗ із збільшеного доходу фізособи.

Щоб не потрапляти у такі проблемні ситуації, радимо платити за посилку безготівково після того, як сільгосппродукція буде оприбуткована на склад і покупець точно знатиме, чи надав продавець завітну довідку за формою № 3ДФ.

Якщо продавець згоден надіслати відправлення тільки післяплатою, то радимо отримати від продавця довідку за формою № 3ДФ перед тим, як він надішле відправлення. Тоді, якщо довідки не буде, можна відразу обумовити вартість відправлення без урахування ПДФО і ВЗ та не сплачувати їх зі своєї кишені.

Пам’ятайте також про те, що на розрахунки підзвітної особи у поштовому відділені за сільгосппродукцію готівкою із фізособою у певних випадках може поширюватися 50-тисячне обмеження, встановлене п. 6 Положення № 148.

Річ у тому, що готівкове обмеження не поширюється на внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку фізосіб. Тому вважаємо, що коли підзвітна особа передає готівку поштовому оператору, який:

— виплачуватиме фізособі-продавцю саме готівку у своєму відділенні, то на такі операції готівкове обмеження поширюється. Тому в цьому випадку слід попередити підзвітну особу про такий нюанс, щоб не допустити порушення;

— зараховуватиме кошти на поточний рахунок фізособи, то готівкове обмеження не діє. У цьому випадку підзвітна особа може операцію із закупівлі продукції проводити в будь-якій сумі.

До відома! Готівкове обмеження діє за кожним окремим продавцем протягом дня. Таким чином, підзвітна особа, яка придбаває продукцію в кількох осіб протягом дня, повинна дотримуватися обмеження за кожним покупцем окремо.

Облік бобових

У бухобліку придбане насіння бобових для посіву визнають запасами і тому відображають в обліку за тими ж правилами, що й інші запаси.

Обліковують придбане насіння бобових на посів на субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»

За дебетом цього субрахунку відображають надходження від продавця фізособи насіння бобових, а за кредитом — їх витрачання на посів.

Зазвичай вартість доставки насіння від фізособи оплачує саме покупець. Суму понесених витрат на доставку відносять до первісної вартості запасів — зокрема, через ТЗВ (згідно з п. 9 НП(С)БО 9). Якщо доставляється тільки один товар, то такі витрати прямо відносять у всій сумі до вартості придбаного насіння.

Витрачене насіння на посів мікрозелені включається до собівартості виробництва зелені. Тобто після того, як придбане насіння було висіяне і це підтверджено відповідними документами, а саме Актом витрат насіння і садивного матеріалу (ф. № ВЗСГ-4), їх слід списати на витрати виробництва. А саме на витрати з вирощування певної сільгоспкультури (тобто мікрозелені). Для цього слід сформувати проводку Дт 23 — Кт 208.

Вищезгаданий акт складається після завершення сівби бригадиром та агрономом у двох примірниках. Записи здійснюються за назвами насіння в розрізі культур по окремих ділянках (номер поля), вказується площа та витрачене насіння за нормою і фактично на 1 га та на всю площу. Ціна і сума визначаються залежно від обраного методу оцінки по списанню запасів згідно з НП(С)БО 9 та НП(С)БО 30.

До Акта додаються документи, на підставі яких проводилася видача насіння зі складу: лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей (ф. № ВЗСГ-1) або накладна (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № ВЗСГ-8) та інші документи, які підтверджують сортову якість насіння), якщо вони є. Форми цих документів затверджені наказом Мінагрополітики від 21.12.2007 р. № 929.

Приклад. Підприємство придбало у фізособи 50 кг насіння бобів вартістю 160 грн за кг. Фізособа надала довідку за формою № 3ДФ. Доставка відбувалася через поштову службу. Витрати на доставку оплатив покупець у сумі 120 грн з ПДВ. Придбане насіння було висіяне.

Облік придбання і використання на посів насіння бобових