У цьому випадку право на податковий кредит (ПК) виникає у вашого підприємства. Таке право має бути підтверджене ПН, оформленою і зареєстрованою СТО на вас. При цьому жодних компенсуючих податкових зобов’язань (ПЗ) у цьому випадку, вважаємо, нараховувати не треба (зрозуміло, за умови, що автомобіль використовується у госпдіяльності і в оподатковуваних ПДВ операціях). Щоправда, податківці з цим не згодні і наполягають на нарахуванні компенсуючих ПЗ. А тепер про усе детальніше.
Факт ДТП обов’язково має бути задокументований. А саме, аварійний комісар як уповноважена особа страховика складає страховий акт (аварійний сертифікат). Згідно з умовами договору страхування і на підставі (1) страхового акта та (2) заяви страхувальника здійснюється страхова виплата (ст. 25 Закону про страхування*).
* Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.
Страхова виплата є грошовою сумою, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону про страхування). При цьому врахуйте: стандартні умови страхування (у тому числі за програмою добровільного страхування (КАСКО)) передбачають наявність франшизи (частина збитків, що не відшкодовується страховою компанією за будь-яких умов). При настанні страхового випадку компанія-страховик залежно від умов договору страхування перераховує страхову виплату (за вирахуванням франшизи) або на рахунок самого підприємства-страхувальника, або на рахунок третьої особи (СТО), що здійснює ремонт автомобіля.
Оскільки договір на проведення ремонтних робіт СТО укладає безпосередньо з підприємством-страхувальником, усі необхідні первинні документи мають бути оформлені між СТО і підприємством-страхувальником, а не із страховиком (хоча у вашому випадку саме він перераховує гроші). Послуги з ремонту автомобіля, який потрапив у ДТП, що надаються СТО, є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з п. 185.1 ПКУ. Дата виникнення ПЗ з ПДВ визначається за правилом «першої події» (п. 187.1 ПКУ). Незалежно від джерела надходження компенсації за такі послуги, СТО повинна оформляти ПН на ім’я власника автомобіля. Підтверджують це і фіскали (лист ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.16 БЗ).
Контролери визнають за власником автомобіля право на ПК за такими ремонтними роботами на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН (пп. 198.1 — 198.3 ПКУ). Проте в тому ж звітному періоді вимагають нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ (101.13 БЗ). Зверніть увагу: конкретний підпункт п. 198.5 ПКУ вони не називають. Пояснюють нарахування ПДВ-зобов’язань тим, що послуги оплачує не само підприємство, а компанія-страховик, і на цій підставі підводять до того, що ремонтні послуги використовуються в неоподатковуваних операціях (маючи на увазі, мабуть, п.п. 196.1.3 ПКУ). Таким чином, наслідуючи логіку фіскалів, на частину ремонтних послуг, що компенсуються страховою організацією, підприємство повинне скласти зведену ПН (ознака зведеності «1») з типом причини 08 — «Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість».
З такою позицією податківців не можна погодитися. Дійсно, згідно з п.п. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг страхування особами, що мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг. Але яке відношення має до ситуації, що розглядається, ця норма ПКУ? Адже, як бачимо, це ПДВ-звільнення торкається послуг страхування, що надаються страховою компанією. Автомобіль жодним чином у страховій діяльності не використовується, він використовується власником у власній господарській і оподатковуваній діяльності.
Версія безплатного отримання ремонтних робіт власником автомобіля (висловлена в листі ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) також, вважаємо, не витримує жодної критики. Адже ремонтні роботи виконані не безоплатно, їх оплачує страхова організація, яка при укладенні договору страхування прийняла на себе відповідні зобов’язання за плату (страховий платіж).
У цілому, ми переконані, що платник ПДВ — власник автомобіля має повне право на ПК за наявності оформленої на його ім’я ПН. І ніяких компенсуючих ПЗ у цьому випадку нараховувати не треба. Проте, враховуючи стійку позицію фіскалів, для власника автомобіля безпечніше, коли згідно з умовами договору страхування страхове відшкодування підприємство отримує на свій рахунок і потім самостійно оплачує послуги СТО.
Облік ремонту та отримання страхового відшкодування
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| Дт | Кт | |||
| Автомобіль потрапив у ДТП | ||||
| 1 | Відображено дохід на підставі страхового акта при настанні страхового випадку (за вирахуванням франшизи — 240 грн) | 375 | 746 | 11760 |
| На дату узгодження суми страхового відшкодування підприємство визнає дебіторську заборгованість з одночасним відображенням доходу (п. 19 НП(С)БО 15). | ||||
| Ремонт після ДТП | ||||
| 2 | Відображено витрати на ремонт автомобіля, використовуваного в адміністративних цілях (підписано акт із СТО) | 92 | 631 | 10000 |
| 3 | Відображено податковий кредит з ПДВ виходячи з вартості ремонту | 644/1 641/ПДВ | 631 644/1 | 2000 2000 |
| 4 | Перераховано страхове відшкодування страховою компанією на рахунок СТО | 631 | 375 | 11760 |
| 5 | Зроблено доплату підприємством у розмірі франшизи | 631 | 311 | 240 |
| При фіскальному підході | ||||
| 6 | Нараховано компенсуючі ПЗ у звітному періоді отримання права на ПК | 949 643/1 | 643/1 641/ПДВ | 1960 1960 |
| На думку фіскалів, ПЗ треба нарахувати в частині вартості, оплаченої страховиком безпосередньо СТО. | ||||
