За допомогою додатка 4(Д4):
— заявляють БВ (поля «а», «б», таблиця 1), розраховане в додатку Д3;
— використовують (повертають) зайві гроші на електронному ПДВ-рахунку (таблиці 2, 3);
— передають/отримують ліміт при реорганізації (таблиці 4 і 5).
Заявлення БВ. Якщо заповнені ряд. 20.2 і додаток ДЗ, відповідно заповнюємо першу частину додатка Д4. Тут залежно від обраного способу отримання БВ заповнюємо:
— поле «а» — якщо хочемо отримати БВ грошовими коштами (заповнений ряд. 20.2.1 декларації) на поточний рахунок. Пишемо цифрами (раніше вимагалося дублювати словами) суму БВ, а також зазначаємо реквізити рахунку і найменування банку. Якщо реквізити змінилися, то нові реквізити зазначаємо в рядках нижче;
— поле «б» — якщо хочемо отримати БВ негрошовим способом (заповнений ряд. 20.2.2 декларації) в рахунок сплати держбюджетних платежів. Тоді в таблиці 1 додатка Д4 конкретизуємо, в рахунок яких платежів і в якій сумі. При цьому значення гр. 4 ряд. «Усього» таблиці 1 Д4 = ряд. 20.2.2 декларації.
Спосіб отримання узгодженого БВ можна змінити (наприклад, з «негрошового» на «грошовий») шляхом подання УР (п. 200.12 ПКУ, п. 5 розд. IV Порядку № 21). А ось передумати (скасувати) узгоджене БВ (і повернути його, скажімо, в декларацію до складу ПК) або, навпаки, повернутися до минулих періодів, щоб у них заявити БВ за допомогою УР, контролери забороняють (101.26 БЗ).
Використання коштів на ПДВ-рахунку. Заповнює таблицю 2 додатка Д4 платник, який бажає використати суму зайвих коштів, що є в наявності на ПДВ-рахунку. Зайвою буде сума грошей за мінусом ПЗ за декларацією за поточний період (ряд. 18) і податкового боргу (за його наявності). Повернути зайві гроші з ПДВ-рахунку на поточний рахунок можна при дотриманні умов з пп. 2001.5, 2001.6 ПКУ. Зокрема, перерахування коштів на поточний рахунок платника може бути здійснене за відсутності перевищення суми податку, зазначеної в ПН, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою ПЗ за операціями постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій ПДВ-звітності в цьому звітному періоді.
З урахуванням цих вимог порядок заповнення таблиці 2 буде таким.
Визначаємо зайві гроші на ПДВ-рахунку
| Графа | Опис граф таблиці 2 додатка Д4 |
| 1 | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації |
| Сума зайвих коштів на ПДВ-рахунку на момент подання декларації (при від'ємному значенні формула може працювати, якщо показуємо у межах регліміту). Щоб її дізнатися, направляємо «Запит» за формою J/F1302301 і отримуємо «Витяг» за формою J/F1402301 (п. 13 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабміну від 16.10.2014 р. № 569 (далі — Порядок № 569) або беремо інформацію з електронного кабінету платника податків (п. 421.2 ПКУ) | |
| 2 | Сума узгоджених податкових зобов’язань з податку поточного звітного періоду (рядок 18 декларації) |
| Переносимо значення ряд. 18 декларації поточного періоду (з якою подається Д4) | |
| 3 | Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації |
| Зазначаємо суму податкового боргу з ПДВ на момент подання декларації (за його наявності). Направляємо «Запит» за формою J/F1300204 і отримуємо «Витяг» за формою J/F1400204 (п. 13 Порядку № 569) або беремо інфу з електронного кабінету (п. 421.2 ПКУ). Суму податкового боргу, яка буде погашена, зазначаємо цифрами під таблицею 3 нижче. Така сума не повинна перевищувати отримане значення з гр. 3 табл. 2 | |
| 4 | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 - графа 2 - графа 3) |
| Розраховуємо суму, яка може бути повернена на поточний рахунок (це різниця: гр. 1 - гр. 2 - гр. 3). Тобто тут зазначаємо суму, яка перевищує розмір поточних ПЗ і суму податкового боргу з ПДВ. Тільки в межах отриманого значення платник може повернути гроші на поточний рахунок | |
Бажану до повернення суму грошових коштів (у межах значення гр. 4 таблиці 2) платник записує цифрами в таблиці 3 і в ній же наводить реквізити рахунку в банку, на який хочуть повернути гроші.
Врахуйте! На суму коштів, заявлених до повернення на поточний рахунок, зменшиться регліміт через ∑ПопРах (п. 2001.6 ПКУ) відразу за фактом подання додатка Д4, а не за фактом повернення грошей (101.17 БЗ). Хоча якщо гроші так і не повернуть, ліміт повинні відновити (п. 21 Порядку № 569).
Передача ліміту при реорганізації. Передачу ліміту при реорганізації (п. 2001.3 ПКУ) від підприємства, що реорганізується (РП) правонаступникові/правонаступникам (шляхом збільшення в них показника ∑Накл) здійснюють за допомогою додатка Д4. Для цього: (1) підприємство, що реорганізується, заповнює таблицю 4, а (2) правонаступник — таблицю 5. Як це відбувається, див. таблицю нижче:
Таблиця 2. Передача ліміту при реорганізації
| Передача ліміту при реорганізації | Підприємство, що реорганізується (РП) | Правонаступник |
| передається через додаток Д4 | ||
| Подає додаток Д4 з останньою декларацією з ПДВ, у якому заповнює таблицю 4. Зазначає суму ліміту, що передається правонаступникові (або правонаступникам, якщо їх декілька) | Тільки після узгодження суми ліміту (підтвердження перевіркою (п. 14 розд. III Порядку № 21)) правонаступник може подати додаток Д4, в якому заповнить таблицю 5. Причому сума отриманого ліміту до рядків декларації не переноситься, а врахується у формулі ліміту після подання правонаступником декларації з додатком Д4 | |
| У результаті: ∑Накл РП приєднають до ∑Накл правонаступника | ||
| Важливо! В якому розмірі (повністю/частково) передавати ліміт правонаступникові, залежить від виду реорганізації, що проводиться. Так, при реорганізації: — шляхом перетворення, злиття, приєднання — ліміт передається повністю (в усій сумі); — шляхом поділу, виділення — ліміт передають частково (пропорційно отриманій правонаступником частці майна згідно з розподільчим балансом). | ||
