* Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/92385246
Позиції сторін
Платник. Підприємство (позивач) занизило ПЗ з ПДВ. Заниження «вилізло» після того, як було виявлено завищення перехідного ПДВ-«мінуса». Підприємство вказало на те, що в нього є притримані вхідні ПН, за якими воно має право на ПК, який гасить недоплату.
Податківці (відповідач). Вважають, що притриманий ПК — це одне, а виявлена недоплата ПДВ — це інше. Вони наполягають, що не зобов’язані враховувати наявні у платника вхідні ПН. Право включати чи не включати такі ПН до ПК — це право платника, і податківці не можуть відобразити ПК замість нього.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову (щодо ПДВ) відмовили. Підприємство звертається з касаційною скаргою.
Вирішення справи судом
Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій і відхилив касаційну скаргу. Суд зазначив, що право формувати ПК належить платнику та не зумовлює обов'язку податківців враховувати ПН, за якими платник мав право на ПК, але не відобразив його. Крім того, суд зауважив, що ПК відображається за певною процедурою — через декларацію з ПДВ. Без дотримання цієї процедури вхідний ПДВ не може зменшити ПЗ платника.
Думка редакції
Платнику інкримінували завищення перехідного ПДВ-«мінуса». Це, у свою чергу, спричинило заниження ПДВ-зобов’язань у наступних періодах. Тож перехідний «мінус» зменшився — «виліз» ПДВ до сплати. Платник вказав на те, що в нього є притримані ПН, за якими вхідний ПДВ не відображався в декларації, і не брав участі у формуванні ПК.
Нагадаємо: право відображати ПК виникає у платника ПДВ після реєстрації вхідної ПН у ЄРПН і зберігається протягом 1095 днів з дня складання такої ПН (п. 198.6 ПКУ). Право на ПК за притриманими ПН у потрібному періоді підприємство має: адже ПН зареєстровані у ЄРПН, операції реальні. То чому б не врахувати ПК і не згорнути його з виявленою недоплатою? Фактично платник пропонує змінити структуру задекларованого «мінуса». Мовляв, не подобається вам ПК за цими вхідними ПН? То врахуйте замість них інші наші вхідні ПН!
Податківці прогнозовано відмовили платнику, а Верховний Суд їх підтримав. І посилання на п. 86.10 ПКУ, який зобов’язує податківців зазначати в акті перевірки завищення ПЗ, платнику не допомогло.
Адже притриманий ПК — це не завищення ПЗ і поготів не переплата. Тож автоматично згортати запасний ПК і поточні ПЗ податківці не зобов’язані. Якщо платник добровільно не показав у ПДВ-декларації ПК, який мав право показати — хто йому винен? Стаття 198 ПКУ не дає права податківцям вирішувати за платника, відображати йому ПК чи «притримувати» його далі.
Як бачите, притримка ПК — це палиця з двома кінцями. Якщо недоплата ПДВ «вилізе» заднім числом, притриманий ПК платнику не допоможе. І цей платник почуватиметься як герой давньогрецького міфу, який не може напитися, хоча стоїть у воді по саму шию.
А чи можна включити притриманий ПК до декларації через УР? Безпосередньо під час перевірки — ні (п. 50.2 ПКУ). А от після акта й до того, як отримано ППР, — можна спробувати. Верховний Суд не проти (див. постанови ВС від 24.02.2021 р. у справі № 804/54/17 та від 28.04.2021 р. № П/811/3309/14**).
** Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/95139148, reyestr.court.gov.ua/Review/96592315
