Хто такі бенефіціари?
Поняття. Незважаючи на те, що інформація про бенефіціарів має бути зазначена в ЄДР і її подають держреєстратору, трактування поняття «кінцеві бенефіціарні власники» міститься не в Законі № 755, а в Законі № 361.
Відповідно до п. 30 ст. 1 Закону № 361
кінцевий бенефіціарний власник — будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція
Про те, що саме цей термін слід використовувати в контексті проведення реєстраційних дій і подання інформації про бенефіціарів, прямо говорить ст. 1 Закону № 755. Тому спираючись саме на це визнання, слід шукати кінцевих бенефіціарів.
А щоб було більш зрозуміло, хто такі бенефіціари, у Законі № 361 окремо наведено, яка суть у це поняття вкладається для трьох категорій суб’єктів господарювання: юросіб, трастів та інших подібних правових утворень. Наведемо, хто є бенефіціаром, для цих утворень, у таблиці.
Термін «кінцевий бенефіціар» для різних утворень
| Вид формування | Хто є кінцевим бенефіціаром |
| Юрособа | будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (у тому числі через ланцюг контролю/володіння) |
| Траст | засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (у тому числі через ланцюг контролю/володіння) |
| Інші подібні правові утворення | особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів |
Ознаки бенефіціара. Із вищенаведених визначень випливає, що кінцевий бенефіціар має дві ключові ознаки:
1) кінцевим бенефіціаром може бути тільки фізична особа — громадянин. Отже, юридична особа кінцевим бенефіціарним власником бути не може.
Водночас якщо у складі засновників є юридична особа, то говорити про те, що у вас немає кінцевого бенефіціара, тільки на цій підставі не слід. Річ у тому, що скільки б юросіб не володіли іншими юрособами, у кінцевому результаті усі вигоди отримає якась фізособа. Тому якщо користуватися цим підходом (тобто підходом кінцевої вигоди), то у тих юросіб, які засновані іншими юрособами, щоб визначити кінцевого бенефіціара — фізособу, потрібно йти, розкручуючи ланцюжок володіння корпоративними правами іншої юрособи, доки не дійдете саме до конкретної фізособи. А чи буде ця конкретна фізособа кінцевим бенефіціарним власником, показує тільки виконання другого критерію.
Також кінцевим бенефіціарним власником не може бути і ФОП, оскільки він, як суб’єкт господарювання, не може бути засновником жодної юрособи;
2) кінцевим бенефіціаром буде не будь-яка особа, яка є засновником підприємства і отримує вигоди від діяльності підприємства, а тільки та, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність.
Вирішальний вплив
Закон № 361 розрізняє два види вирішального впливу фізособи на діяльність юрособи:
1) прямий вирішальний вплив. Такий вплив має фізособа, яка безпосередньо володіє часткою у розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи.
Отже,
щоб визначити, чи є фізособа кінцевим бенефіціаром, який має прямий вирішальний вплив, достатньо поглянути на її частку у статутному капіталі
Вона менша за 25 %, тож фізособа не є бенефіціаром із прямим вирішальним впливом. Але це не говорить про те, що вона взагалі не виступає кінцевим бенефіціаром. Вона може такою бути через непрямий вирішальний вплив. Про це далі.
Якщо ж частка фізособи у статутному капіталі дорівнює чи більша за 25 %, то така фізособа є кінцевим бенефіціарним власником із прямим вирішальним впливом;
2) непрямий вирішальний вплив. Такий вплив має фізособа:
— яка володіє часткою у розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних фізосіб чи юросіб, трасти або інші подібні утворення.
Тобто фізособа, яка прямо не володіє часткою у 25 % статутного капіталу, все одно може бути кінцевим бенефіціаром. Для цього її частка разом із часткою, якою вона володіє через інших фізосіб чи юросіб, має дорівнювати або перевищувати 25 % частки у статутному капіталі;
— яка здійснює вирішальний вплив шляхом реалізації (1) права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, (2) права отримання доходів від діяльності юрособи, трасту або іншого подібного правового утворення, (3) права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови госпдіяльності юрособи або діяльності трасту чи іншого подібного правового утворення, (4) приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юрособи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
Тут мова йде про те, що кінцевим бенефіціаром може бути фізособа, яка володіє (як прямо, так і через інших осіб) часткою у статутному капіталі менше 25 % або взагалі нею не володіє, але приймає одне з життєво важливих (вирішальних) рішень для юрособи.
Детально про визначення бенефіціарів через непрямий вирішальний вплив читайте статтю «Як вирахувати бенефіціара?» цього номера.
Визначаючи, чи має фізособа непрямий вирішальний вплив, слід ураховувати тільки одне: кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юрособі, але є комерційним агентом, номінальним власником, або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права (п. 30 ст. 1 Закону № 361).
Хто подає інформацію
Одразу заспокоїмо всіх фізосіб-підприємців. Вони не мають бенефіціарів, оскільки сам ФОП і є вигодонабувачем усіх благ від здійснення своєї діяльності. Тому
ФОП жодних даних про бенефіціарів не подає
Що стосується юросіб, то за загальним правилом морочитися із бенефіціарами потрібно всім юрособам незалежно від організаційно-правової форми (ТОВ, АТ, ПП, кооперативи тощо).
Водночас як із усіх правил, так і з цього є винятки. Перелік юросіб, які не повинні інформувати держреєстратора про бенефіціарів, наведено в п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755. До когорти щасливчиків потрапили:
— політична партія, структурні утворення політичних партій;
— професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок;
— творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок;
— організації роботодавців, їх об’єднання;
— адвокатські об’єднання;
— торгово-промислові палати;
— об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
— релігійні організації;
— державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації;
— державні та комунальні підприємства, установи, організації.
Отже, тільки вищеперелічені юрособи не повинні подавати інформацію про бенефіціарів і структуру власності. Усі інші юрособи, які не згадані вище, мають подавати таку інформацію. Хоча на сьогодні зареєстровано законопроєкт, яким перелік таких щасливчиків мають намір розширити. Детально про нього читайте в статті «Як планують змінити подання даних про бенефіціарів» цього номера.
Як бачимо, місця серед щасливчиків не знай- шлося громадським організаціям та неприбутковим організаціям, а саме благодійним фондам, кооперативам (садовим, гаражним, сільськогосподарським, тощо) та будь-яким іншим юридичним особам, які внесені до реєстру неприбуткових установ і організацій.
Чому ми згадуємо про цих юросіб? А річ у тому, що в них зазвичай немає кінцевого бенефіціарного власника. Таке може бути у тих утворень, в яких немає і статутного капіталу (наприклад, коли мова йде про кооперативи). У таких утворень, на наш погляд, зазвичай не можна відшукати, хто є бенефіціарним власником, не тільки через відсутність статуту, а й через те, що практично всі важливі рішення приймаються загальними зборами, а тому виділити одну особу, яка здійснює вирішальний вплив, важко.
Але той факт, що в юрособи відразу видно, хто є кінцевим бенефіціарним власником, або відомо, що в якоїсь юрособи такого власника немає (мова йде про неприбуткові організації), не говорить про те, що вони не мають подавати інформацію про бенефіціарів. Їх від такого обов’язку ніхто не звільняв. Усі ці юрособи зобов’язані подавати інформацію про відсутність чи наявність бенефіціарів.
Крім того, про те, що слід подавати інформацію про бенефіціарів у випадку, коли в юрособи немає кінцевого бенефіціарного власника, говорить прямо п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 (ср. ). В останньому реченні прямо говориться, що у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юрособи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник — юридична особа, слід подати дані з обґрунтуванням причини відсутності такого бенефіціара.
Отже, навіть тим юрособам, у яких через специфіку діяльності і створення не може бути кінцевого бенефіціарного власника і які не звільненні від подання такої інформації, доведеться її подавати із зауваженням «бенефіціари відсутні». При цьому робити це слід за загальними правилами і в загальні строки. Детально про це див. в статтях «Коли, куди та що подавати?» та «Як заповнити форму?» цього номера.
Тим, хто цього не зробить, загрожує чималий штраф. А саме керівнику (уповноваженій особі) юрособи загрожує адмінштраф від 17000 до 51000 грн (ч. 6 ст. 16611 КУпАП).
