Теми статей
Обрати теми

На спец-ЄП на час війни — перехідні операції

Нестеренко Максим, податковий експерт
Ми вже неодноразово (див.: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/march/issue-19-20/article-119829.html) розповідали вам про спеціальний статус платника ЄП групи 3 зі ставкою 2 %. Цей статус починаючи з 1 квітня і до кінця воєнного стану можуть оформити суб’єкти господарювання без обмеження як щодо обсягу доходу, так і щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах. За повідомленнями ЗМІ, вже чимало компаній і ФОП скористалися цим правом. Але зміна системи оподаткування — це завжди перехідні операції. Сьогодні поговоримо про те, з якими перехідними нюансами стикнуться ті, хто перейшов (чи ще перейде) на спец-ЄП.

Перехідними в рамках цієї статті будемо вважати операції, які почалися до переходу на спец-ЄП і завершуються після цього переходу. Перехідні операції при поверненні зі спец-ЄП розглянемо в іншій статті. Перехідні операції торкаються новоспечених платників спец-ЄП одразу в кількох аспектах. Розглянемо їх по черзі!

Податок на прибуток

Тут — практично без сюрпризів. Тобто так, як зазвичай і відбувається, коли юридична особа переходить із загальної системи на спрощену. На загальній системі дохід визначається як у бухобліку, тобто при відвантаженні. Натомість на ЄП (і на спец-ЄП в тому числі) дохід виникає тоді, коли надходить оплата. Складнощі виникають тоді, коли перша подія відбулася до переходу, а друга — після нього. Про нюанси перехідних операцій, що викликані цією відмінністю, ми вам неодноразово розповідали (див.: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2020/june/issue-46/article-108941.html). Тож тут згадаємо лише ключові правила.

Ситуація 1. Відвантаження — на загальній системі, оплата — на спец-ЄП. Отже, підприємство — платник податку на прибуток має неоплачені постачання, і гроші за них отримує вже після того, як переходить на спец-ЄП. Суть питання очевидна: відвантаження потрапило до бухоблікових доходів (п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід»), і, звичайно ж, відображається і у податковоприбутковій декларації — саме в тому періоді, коли було відвантаження. І що робити, коли оплата надходить вже не прибутківцю, а платнику спец-ЄП? Відображати дохід за тією самою операцією вдруге?

Така ситуація законодавцем передбачена. Тому НЕ є доходом єдиноподатника суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юрособи при обчисленні податку на прибуток підприємств (п.п. 6 п. 292.11 ПКУ). Це правило розповсюджується і на платників спец-ЄП. Адже воно міститься у розд. XIV ПКУ, а п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ встановлює особливості, за якими застосовуються правила, прописані саме в цьому розділі ПКУ. Та й п.п. 9.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ наказує визначати ЄП-дохід у відповідності до ст. 292 ПКУ.

Тож якщо неоплачені перехідні відвантаження включено до бази обрахунку податку на прибуток — повторного доходу при оплаті, отриманій на спец-ЄП, — немає. Звертаємо увагу! Вищезазначена норма не говорить про обов’язкову сплату податку на прибуток із перехідного відвантаження. Достатньо, аби дохід від нього було включено в розрахунок цього податку. Тобто відображено в податковоприбутковій декларації.

І ось тут виникає заковика. Як бути тим платникам податку на прибуток, які через воєнний стан досі не подали прибуткову декларацію за 2021 рік? Якщо їх перехідні відвантаження мали би відображатися саме в цих деклараціях, чи виконали вони вимоги п.п. 6 п. 292.11 ПКУ? Формально виходить, що ні. Але сподіваємося, що податківці поставляться до ситуації з розумінням і не будуть наполягати на повторному доході.

Те ж саме можна сказати про прибутківців, у яких перехідне відвантаження мало місце у 2022 році, але до переходу на спец-ЄП. Такі юрособи зобов’язані подати декларацію за той відрізок 2022 року, протягом якого вони були платниками податку на прибуток (п.п. 9.11 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). І не важливо, як вони мали б звітувати з податку на прибуток до переходу на спец-ЄП — поквартально чи раз на рік. Якщо такої декларації ви не подавали, довести, що перехідне відвантаження враховане при обрахунку податку на прибуток, може бути складно. Тим більше у фіскалів, напевне, виникне запитання: чому Заяву на спец-ЄП подано, а декларацію подати не змогли. Але знову ж таки, сподіваємося на розуміння податківців.

Принагідно зауважимо: законопроєкт 7234 надає платникам податку на прибуток додаткові аргументи, аби пояснити чому вони не подали «прибуткову» декларацію. Це спеціальні правила для підтвердження показників податкової звітності, встановлені п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Ситуація 2. Оплата — на загальній системі, відвантаження — на спец-ЄП. Тут усе набагато простіше. Аванс у бухобліку доходом не є (п.п. 6.3 НП(С)БО 15). Тож у статусі платника податку на прибуток підприємство, яке його отримало, ніяк не збільшувало об’єкт оподаткування. Але якщо відвантаження під аванс відбулося вже після переходу на спец-ЄП, це не означає, що операція взагалі лишиться без оподаткування.

Так, у загальному випадку відвантаження доходом єдиноподатника не є. Але для відвантажень під перехідні аванси є спеціальне правило. Воно прописане у абзаці четвертому п. 292.3 ПКУ. Отже, доходом юросіб — платників ЄП групи 3 (а значить і спец-ЄП) є вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ. Тобто юрособа — платник спец-ЄП, яка відвантажує товари під оплату, отриману в статусі платника податку на прибуток, відображає дохід за фактом такого відвантаження.

Ситуація 3. Поворотна фінансова допомога, отримана до переходу на спец-ЄП. Єдиноподатник повинен уключити таку фіндопомогу до доходів, якщо з дати отримання минуло більше 12 місяців (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Те, що фіндопомогу було отримано на загальній системі тут принципового значення не має. Тож аби уникнути єдино податкового доходу, потрібно повернути фін допомогу раніше, ніж закінчиться 12-місячний строк.

ФОПівський ПДФО

ФОП, які перейшли на спец-ЄП із загальної системи, розібратися із доходами від перехідних операцій простіше, ніж юрособам. Адже і на загальній системі, і на ЄП дохід відображається при надходженні коштів (пп. 177.2, 292.1 ПКУ). Тож при переході ФОП із загальної системи на спец-ЄП діє просте правило: на якій системі отримано оплату, на тій вона і буде оподатковуватися. Незалежно від того, першою чи другою подією була така оплата.

Єдиний податок

Перейти на спец-ЄП можуть не лише загальносистемники, а й звичайні єдиноподатники. При такому переході теж орієнтуємося перш за все на дату оплати. Дохід буде оподатковуватися за тією ставкою ЄП, на якій платник перебував на дату надходження грошових коштів.

ПДВ

Тут — чи не найбільше особливостей, пов’язаних саме зі спец-ЄП. Причина тому — унікальне ПДВшне становище платників спец-ЄП. Їм ПДВ-реєстрацію, не анулюють, а призупиняють. Тобто на період перебування на спец-ЄП в суб’єкта господарювання немає прав і обов’язків, установлених розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Навіть його ПДВ-ліміт заморожують. Натомість здійснені ним операції вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Це спричиняє цілу низку запитань і ситуацій. Тож поговоримо про них!

Податкові зобов’язання. В ПДВ-обліку діє правило першої події (п. 187.1 ПКУ). Тож якщо платник здійснив відвантаження чи отримав оплату за операцією з постачання до переходу на спец-ЄП, він повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Відповідно, за усіма операціями, за якими перша подія відбулася після переходу — податкових зобов’язань не буде.

Податковий кредит. Те ж саме стосується і податкового кредиту (п. 198.2 ПКУ). Якщо перша подія (оприбуткування чи оплата продавцю) відбулися до переходу на спец-ЄП, податковий кредит відображається (з 24.02.2022 — на підставі первинки) і ПДВ-ліміт збільшується (тільки за зареєстрованими ПН/РК).

При цьому за доперехідними ПДВ-придбаннями, використаними під час перебування на спец-ЄП, нараховуються компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Не пізніше останнього дня ПДВ-періоду, в якому платник відновить свою повноцінну ПДВ-реєстрацію (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тобто податковий кредит потрібно компенсувати в тому періоді, коли платник повернеться зі спец-ЄП на попередню систему оподаткування.

А якщо товари, придбані з ПДВ, пролежать весь період перебування на спец-ЄП? Тобто фактично будуть використані вже після того, як платник повернеться до повноцінної ПДВ-реєстрації? Тоді податковий кредит зберігається і компенсувати його не потрібно (див.: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578297.html).

Якщо ж перша подія відбувається після переходу на спец-ЄП, податкового кредиту у вас, звичайно, не буде — навіть на підставі первинки. Формувати його прямо забороняє п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Та й постачальники — платники ПДВ будуть після війни складати податкові накладні за ваш спецЄПперіод на НЕплатника (бо ж вашу ПДВ-реєстрацію призупинено). І ваш ПДВ-ліміт при ЄРПН-реєстрації таких податкових накладних, звісно, не буде збільшуватися. Про це окремо сказано у п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ (ср. ).

А якщо придбані в час перебування на спец-ЄП товари ви продасте вже після того як розморозиться ваша ПДВ-реєстрація, ПДВ з такого продажу перетвориться для вас у податок з обороту. Бо ж податкового кредиту немає, натомість податкові зобов’язання — на всю котушку.

Окрема розмова — необоротні активи. На нашу думку, компенсувати податковий кредит за придбаними з ПДВ необоротними активами потрібно тільки в одному випадку. Коли такі необоротні активи продані під час перебування на спец-ЄП. Такої ж думки дотримуються і податківці (див.: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578297.html).

Тобто при продажу необоротного активу під час перебування замороженого платника ПДВ на спец-ЄП, компенсуючий ПДВ після розмороження нараховується виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротного активу на початок місяця, в якому відбувся продаж (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Якщо ж необоротний актив просто продовжує амортизуватися під час перебування на спец-ЄП, нічого не компенсуємо. Тобто на суму амортизації, нарахованої за цей період, компенсуючи податкові зобов’язання не нараховуються. Навіть якщо необоротний актив буде списано під час перебування на спец-ЄП, він не вважається використаним у необ’єктних операціях.

Ціна в договорі. На «гарячій лінії» ви часто цікавитеся, яким чином врегулювати питання з ціною в договорі, якщо частина постачань за договором відбувається до переходу на спец-ЄП, а частина — після. На нашу думку, оптимальним рішенням було би укласти додаткову угоду, в якій прописати дату переходу на спец-ЄП і, як наслідок, зміну ціни договору (в тій частині, в якій на цю дату ще не відбулася перша подія) за рахунок того, що «відпадає» ПДВ.

При цьому домовлятися сторони можуть як завгодно — і зменшити суму до сплати на суму ПДВ, і вважати первісну суму до сплати остаточною. Врешті-решт можна внести до угоди пункт, згідно з яким договірна вартість прописується без ПДВ. Тоді внаслідок переходу на спец-ЄП сума до сплати за договором буде змінюватися автоматично.

Повернутися на спец-ЄП?!

Припустимо, суб’єкт господарювання перейшов на спец-ЄП. А скільки разів можна здійснювати такі переходи? Звичайно, якщо ви вписуєтеся у вимоги для спец-ЄП і вирішили перебувати на цій системі оподаткування до закінчення воєнного стану, для вас таке питання не стоїть. Менше з тим, можливо, якийсь із новоспечених платників спец-ЄП вважатиме за потрібне добровільно відмовитися від спецрежиму. Чи може він знову повернутися на спец-ЄП до закінчення воєнного стану?

Процедурні пп. 9.8, 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ ніяких спеціальних обмежень щодо кількості переходів на спец-ЄП не накладають. Тому вважаємо, що в цьому питанні мають працювати загальні правила, встановлені для платників ЄП. Згадаємо ці правила!

Загальносистемник. Якщо юрособа чи ФОП хоче перейти на спец-ЄП із загальної системи, будуть працювати правила п.п. 298.1.4 ПКУ. У цій нормі сказано, що перейти на ЄП із загальної системи можна лише один раз протягом року. Тож якщо колишній загальносистемник, що перейшов на спец-ЄП у 2022 році, вирішив добровільно відмовитися від спец-ЄП, він зможе повернутися на спец-ЄП не раніше 01.01.2023. Але, сподіваємося, до цієї дати воєнний стан (і, відповідно, спец-ЄП) вже буде скасовано.

«Звичайний» єдиноподатник. Якщо на спец-ЄП перейшов «звичайний» єдиноподатник, і він добровільно від спец-ЄП відмовився, ситуація інша. Зміну групи чи ставки ЄП регулює п.п. 298.1.5 ПКУ. І в цій нормі ніяких обмежень на кількість переходів не встановлено. Відмовлятися від спец-ЄП, по суті, можна щомісяця, і подавати заяву на спец-ЄП-реєстрацію — теж (пп. 9.8, 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тож кількість переходів зі спец-ЄП на «звичайний» ЄП і навпаки, по суті, не обмежена. Хоча який сенс у таких стрибках, та ще й під час війни?

Ну от, власне, і все про перехідні операції. Ласкаво просимо новоспечених платників на ЄП! Хоч і відбувається знайомство зі спец-ЄП в такий складний час і викликане воно такою жахливою причиною як війна…

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі