Перевірки та відповідальність: головні послаблення

Історія мораторію на перевірки

Податкові перевірки. Законом України від 03.03.2022 № 2118-IX законодавці (п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

1) встановили мораторій (тобто заборону) на проведення всіх перевірок податковими органами;

2) розпочаті перевірки мали бути зупинені.

Але в такому вигляді мораторій проіснував лише невеликий проміжок часу. Через декілька днів Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX законодавці підкоригували мораторій, який встановлено п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Вони вивели з під мораторію певні видим перевірок. А саме, дозволили податківцям під час дії ВС проводити:

— окремі камеральні перевірки. Перелік дозволених під час дії ВС камеральних перевірок був розширений Законом України від 24.03.2022 № 2142-ІХ

— всі фактичні перевірки.

Всі інші види перевірок, а саме

Не податкові перевірки. Мораторій на перевірки НЕ податкових органів (наприклад, органів державного нагляду (контролю) та ринкового нагляду*), що був введений на час ВС лишився не змінним. Тобто на час воєнного стану перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких НЕподаткових звітів чи документів звітного характеру не проводитимуться.

* На це вказує і постанова КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

Що стосується не податкових перевірок з інших причин, то тут слід пам’ятати, що і під час ВС діє карантинний мораторій на перевірки встановлений п. 3 розд. ІІ Закону № 533. Відповідно до якого забороняється по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (поки що карантин триває до 31.05.2022) проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів у сфері господарської діяльності, крім держнагляду (контролю):

— за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

— у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

— у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Тобто з цього випливає, що допоки діє ВС перевірки будь-яких суб’єктів щодо своєчасності та повноти подання будь-яких НЕподаткових звітів чи документів звітного характеру не проводиться взагалі. Це стосується перевірок звітності як у випадку проведення планових, так і непланових перевірок.

Що стосується планових перевірок (крім перевірок звітності), то вони проводитимуться тільки якщо така перевірка потрапляє під одну із вище наведених вимог.

А от про заборону на позапланові заходи контролю (підстави для яких прописані у ст. 6 Закону № 877), як під час ВС, так і під час карантину законодавство не висуває. Із цього випливає, що протягом усього мораторію (як карантинного, так і воєнного) можуть бути здійснені позапланові заходи контролю (позапланові перевірки)

Отже, якщо до вас ідуть на позапланову неподаткову перевірку, то відмовити у доступі на підприємство для її проведення не можна. Крім випадків позапланових перевірко щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру

Дозволені камералки

Основи. На сьогоднішній день під мораторій на час дії ВС із числа камералок не потрапляють лише:

1) перевірки ПДВ-декларацій або уточнюючих розрахунків, в яких заявлено бюджетне відшкодування з ПДВ на основі ПН/РК, які зареєстровані у ЄРПН та митних декларацій.

Виключення тільки за операціями з: спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, сигарет та цигарок, сигарил, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

2) перевірок податкових декларацій платників сільгоспЄП.

ПДВ-декларації. Законодавці не тільки вивели з під мораторію камералки щодо перевірок певних ПДВ-декларацій, а й встановили особливі правила їх проведення тих декларацій, що не підпадають під мораторій. Такі камеральні перевірки можуть бути проведені протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання ПДВ-декларацій, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.

Якщо ж ви подали ПДВ-декларацію без бюджетного відшкодування, наприклад із задекларованою сумою до сплати чи із задекларованим від’ємним значенням, то по них на час воєнного стану камеральні перевірки проводиться не будуть.

До відома! Дозвіл на проведення камеральних перевірок певних декларацій з ПДВ говорить про те, що і у воєнний час платники за визначених умов можуть отримати бюджетне відшкодування з ПДВ. Але варто пам’ятати: якщо ви сформували податковий кредит на основі первинних документів (так в період військового стану велить чинити п. 32² підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), то такі суми до бюджетного відшкодування заявляти не слід. Про те, що під час дії воєнного стану можна отримати бюджетне відшкодування, говорить і п. 69.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (ср. ).

Декларації з сільгоспЄП. Особливих правил проведення камеральних перевірок декларацій із сільгоспЄП п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не встановлює. Тобто проводити камералки звітності з сільгоспЄП під час дії ВС потрібно в ті строки, що і в мирний час, тобто протягом 30 календарних днів за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи надали пізніше — за днем їх фактичного подання.

Фактичні перевірки

Основи. Що стосується фактичних перевірок під час ВС, то нажаль під мораторій не потрапляють всі фактичні перевірки.

Отже,

При цьому щоб суб’єкти господарювання під час дії воєнного стану не могли відбитися від таких перевірок, пославшись на ковідний мораторій на перевірки, який визначений п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, законодавці призупинили дію ковідного мораторію на час ВС.

Такі зміни дали право податківцям також продовжити фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені через ковідний мораторій на перевірки.

Причини проведення. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підстави для фактичних перевірок перераховані в пп. 80.2.1 — 80.2.7 ПКУ. Відповідно до них під час її здійснення податківці мають право перевіряти дотримання законодавства з питань:

1) регулювання обігу готівки;

2) порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій

Увага! З 17.03.2022 при здійсненні фактичних перевірок з приводу контролю за порядком здійснення розрахункових операцій (тобто іншими словами використання РРО/ПРРО) фіскали будуть здійснювати і перевірку можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (ЕПЗ). Тобто під час фактичних перевірок будуть перевіряти і порядок використання суб’єктами господарювання POS-терміналів.

3) ведення касових операцій;

4) наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів;

5) дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Процедура проведення. Проводиться фактична перевірка на підставі рішення керівника (його заступника) податкового органу, оформленого наказом. Копія такого наказу вручається платнику або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Без надання/пред’явлення таких документів допускати до перевірки податківці не варто (ст. 81 ПКУ).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами податкового органу у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

При здійсненні фактичних перевірок фіскали мають право перевіряти періоди, які вже були перевірені, за наявності законодавчих підстав для такої перевірки

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника податкового органу не більш як на 5 діб.

По закінченню перевірки складається Акт (довідка) про результати фактичних перевірок. Акт (довідка) складається у 2 примірниках. Їх підписують посадовими особами податкових органів, які проводили перевірку і реєструють не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки (п. 86.5 ПКУ).

Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акту (довідки) таких перевірок здійснюється обома сторонами за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Заперечення до акту фактичної перевірки та оскарження її результатів проводиться платником у загальному порядку (див. п. 86.7 та п. 56.1 ПКУ відповідно). Якщо вирішите оскаржувати результати акту то пам’ятайте, що на час дії ВС строки подання заперечень і оскаржень призупинені.

При цьому оскільки на час дії ВС всі строки зупинені, то виходить що якщо до вас прийдуть на фактичну перевірку, то нараховані зобов’язання і накладені штрафи на час воєнного часу узгодженими не стануть. А тому можна скаргу на акт фіскалів складати уже після закінчення карантину. Хоча ніхто не забороняє складати їх і під час дії ВС.

Відповідальність під час перевірки

І хоча на час дії ВС суб’єктів господарювання звільнено від штрафів за не виконання всіх податкових зобов’язань, тобто зобов’язань визначених ПКУ (за умови відсутності можливості виконання; див. п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) це не означає, що при виявленні порушень під час здійснення фактичних перевірок платник податку уникне штрафних санкцій.

Вся справа в тому, що п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не тільки дає добро на проведення під час ВС фактичних перевірок, а й встановлює, що коли при проведенні таких перевірок будуть виявлені порушення законодавства, то від відповідальності суб’єкту господарювання не заховатися. Тобто їх покарають по всій суворості закону.

Крім того, щоб в час дії ВС суб’єкт не зміг заховатися за будь який мораторій на штрафи законодавці встановили що на порушення виявлені під час фактичних перевірок не поширюється ані:

— мораторій на штрафи, встановлений п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на час воєнного стану ;

— мораторій на штрафи, встановлений п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на час дії ковідного карантину;

— п.п. 112.8.9 ПКУ, який звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Тому ті суб’єкти господарювання, до кого прийдуть з фактичною перевіркою мають бути на сторожі. Але особливість є у перевірок РРО-обов’язків.

РРО-порушення

Що стосується правил застосування РРО-штрафів, то на сьогодні на період до припинення або скасування ВС на території України не застосовується відповідальність за порушення вимог Закону про РРО, крім випадків порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів (п. 12 розд. II Закону про РРО).

Незважаючі на певну нестиковку з п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, вважаємо, що під час ВС суб’єктів господарювання можуть притягти до відповідальності )тобто застосувати штраф за ст. 17 Закону про РРО) тільки за порушення правил застосування РРО/ПРРО при продажу підакцизних товарів.

Так наприклад, якщо при продажу підакцизних товарів продавець не видасть чек РРО/ПРРО, то продавцю загрожує штраф

— за порушення, вчинене вперше у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);

— за кожне наступне вчинене порушення — у розмірі 150 %.

ЄСВ-перевірки

Також варто пам’ятати і про те, що на час ВС та протягом 3-х місяців після припинення або скасування ВС буде діяти мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (п. 9²³ розд. VIII Закону № 2464).

А документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, розпочаті до 24.02.2022 та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) ВС.