Кінець лютого 2022 року. Дні, коли діями багатьох людей керував не холодний розум, а паніка. Тож не дивно, що багато хто покинув рідні домівки й поїхав шукати безпеки за кордон, а знайшовши її, не спішить повертатися додому. І зрозуміти їх можна. Адже навіть відносно спокійні регіоні нашої країни іноді піддаються обстрілам.
Саме тому Мінекономіки в роз’ясненні від 23.03.2022 зазначає що працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, не можуть бути звільнені за прогул без поважної причини на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Такі дії працівників обумовлені необхідністю збереження життя та здоров’я свого та своїх сімей і вважається відсутністю на роботі з поважних причин.
Звісно, оцінку поважності причини відсутності працівника на роботі в кожному конкретному випадку надає не Мінекономіки, а роботодавець чи при виникненні трудового спору — суд. Проте радимо дослухатися до думки відомства й не рубити с плеча.
Шукаємо вихід
Що ж робити роботодавцю в такій ситуації? Перш за все переглянути коло обов’язків працівника. Чи можуть вони виконуватися дистанційно. Якщо так, то переговоріть з працівником, чи має він можливість (в першу чергу технічну) працювати віддалено?
Якщо все складається добре, запровадьте для працівника наказом дистанційну роботу. Зауважимо, що дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в будь-якому місці за його вибором але поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця.
А якщо дистанційна робота неможлива? Тоді можна надати працівникові відпустку оплачувану чи за свій рахунок. Ну або просто табелювати його «НЗ» — неявки нез’ясованих причин, та після повернення запропонувати надати пояснення щодо причин відсутності.
Зауважимо, що період, позначений в табелі обліку робочого часу «НЗ» оплаті не підлягає.
Щодо можливості запровадження простою зазначимо наступне. Якщо простій було запроваджено до від’їзду працівника й в наказі про його запровадження було зазначено, що працівники не зобов’язані перебувати на своїх робочих місцях під час простою, то не має значення, де перебуває працівник в Україні чи за кордоном. Відстежувати його переміщення не належить до компетенції роботодавця. Отже, всі працівники, котрим оголошено простий, повинні бути у рівних умовах.
Інша справа, якщо працівник перестав виходити на роботу до оголошення простою та виїхав за межі країни у період, коли підприємство ще продовжує працювати. У цьому випадку вводити для працівника просто немає підстав. Але й звільняти працівника за прогул без поважної причини, до отримання від нього пояснень також не варто.
Ну й ще один можливий варіант — призупинення дії трудового договору. Якщо роботодавець працівника знаходиться в зоні ведення бойових дій, працівник може надати йому заяву з проханням призупинити трудовий договорі.
