08.08.2022
* Розрахункова книжка і книга обліку розрахункових операцій відповідно.
Почнемо із загального уявлення про те, як користуватися РК і КОРО. Це буде корисно в будь-якому разі, адже такий спосіб уникнути осоружного багатьом касового апарата підходить не тільки для сільської торгівлі, а й для низки інших видів діяльності.
Тим, кому цей спосіб з якихось причин не сподобається (а такі, ймовірно, будуть), далі можна не читати. Тим же, кому він видасться більш-менш прийнятним, розкажемо, на які саме населені пункти і види діяльності він поширюється.
Можливість деяким суб’єктам господарювання за певних умов забути про РРО/ПРРО надає ст. 10 Закону про РРО. Однак у цьому разі доведеться проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення (п. 5 ст. 3 Закону про РРО). Що вона означає?
Якщо одним реченням, то замість РРО/ПРРО ви придбаваєте РК і КОРО, реєструєте їх у податковій і
на кожну покупку виписуєте розрахункову квитанцію (з них складається РК), видаєте її покупцеві, а в кінці дня заносите суму виторгу одним рядком у КОРО
Крім того, щомісяця ви маєте подавати до податкової Звіт за формою № ЗВР-1 і Довідку про використані РК. А ще — вести товарний облік запасів, якщо ви ФОП, і закон зобов’язує вас це робити (усі подробиці — в статті «Використовуємо розрахункові квитанції» в «Податки & бухоблік», 2022, № 5).
Власне кажучи, нічого нездійсненного в цьому немає. Варто лише заздалегідь подумати над тим, наскільки це вам вигідно. Бо вартість однієї розрахункової квитанції (з урахуванням ще й вартості КОРО) приблизно 1 грн. Тож, якщо середня покупка у вас не більше 10 — 20 грн, це означатиме додаткові витрати у 5 — 10 %. Тоді вам, певно, слід обирати між ПРРО і звичайним РРО. Якщо ж середня вартість вашого товару — 1000 грн, то 1 грн за квитанцію для вас погоди не робить.
І ще таке міркування. Якщо кількість розрахункових операцій невелика, то цілком можна пристати на РК і КОРО. Але якщо торгівля відбувається у високому темпі, виписувати розрахункову квитанцію на кожну розрахункову операцію доволі виснажливо, незалежно від того, у скільки вам обходиться така квитанція. Адже варто не виписати лише одну — і така покупка може виявитися фатальною, точніше, контрольною, за якою податківці складуть акт про порушення Закону про РРО і оштрафують вас. А вони можуть це робити й зараз (докладніше — в статті «РРО/ПРРО: перевірки та відповідальність» у «Податки & бухоблік», 2022, № 54).
Вас поки що все влаштовує? Тоді саме час сказати про відомий багатьом Перелік № 1336*. У ньому на виконання ст. 10 Закону по РРО Кабмін прописав окремі форми та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без РРО/ПРРО, однак з обов’язковим застосуванням РК і КОРО. Ми розглядатимемо лише ті пункти Переліку № 1336, у яких йдеться про торгівлю у селах і селищах (бо стаття — саме про торгівлю в сільських населених пунктах).
* Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.
Крім того, для різних видів діяльності Кабмін установив граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО стає обов’язковим (див. п. 2 постанови КМУ від 23.08.2000 № 1336). Про це ми теж будемо говоррити далі. Але перед цим з’ясуємо, чи поширюється звільнення від РРО/ПРРО на селища міського типу (смт).
Наша відповідь: на жаль, ні. Але з одним застереженням:
якщо про смт прямо не згадується у відповідному пункті Переліку № 1336, проводити розрахунки з використанням КОРО та РК у селищах міського типу не можна
І хай вас не збиває з правильного шляху консультація в БЗ 109.04, де стверджується протилежне: відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус смт, наразі відносяться до селищ, а суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність на їх території, мають право на використання пільг, установлених пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку № 1336, у повному обсязі.
Припускаємо, що податківці поспішили видати бажане за дійсне. Адже законопроєкт від 28.01.2021 № 4664, яким передбачено перетворення селищ в села, а смт — або в міста, або в селища, тільки переданий на повторне перше читання.
Значно виваженіше податківці висловилися в листі ДПСУ від 05.05.2022 № 474/ІПК/99-00-07-05-01-06: незастосування РРО/ПРРО в такій територіальній одиниці, як селище міського типу, Переліком № 1336 не передбачено. Від себе додамо: крім пп. 17 і 22, де смт згадуються поряд із селами і селищами як окрема категорія населених пунктів (див. нижче у табл. 2). Саме цим підходом ми радимо на сьогодні користуватися всім зацікавленим госпсуб’єктам.
Зверніть увагу! Статус вашого населеного пункту можна визначити за КАТОТТГ. Його остання редакція датована 25.07.2022. Село в ньому позначено літерою «С», селище — «X», а смт — літерою «T».
Ну то як? Ви вже визначилися, чи підходить вам КОРО з РК замість РРО/ПРРО? Якщо так, тоді пробіжімося тими пунктами Переліку № 1336, де згадується торгівля у селах/селищах.
Для ФОП — платників ЄП. ФОП-першогрупники, як відомо, повністю звільнені від РРО з ПРРО (п. 296.10 ПКУ). Тож про них говорити нічого. Мова йтиме про ФОП на ЄП другої — четвертої груп, а також про ФОП-спецєдиників. Спеціально для них виписаний окремий пункт Переліку № 1336 — п. 1. Систематизуємо всю інформацію щодо нього в табл. 1.
Таблиця 1. Роздрібна торгівля ФОП на ЄП на території села/селища
| Вид діяльності | Роздрібна торгівля товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється ФОП на ЄП (п. 1 Переліку № 1336) |
| Роздрібна торгівля. За КВЕД-2010 така діяльність відповідає коду 47. Крім того, до роздрібної торгівлі відноситься код 45.32. При роздрібній торгівлі товар продається для кінцевого, особистого споживання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. Водночас продаж фермерами самостійно вирощеної сільгосппродукції класифікується в розділі 01 КВЕД. Попри це податківці дозволяють їм скористатися перевагами п. 1 Переліку № 1336 (БЗ 109.04). Крім того, вони можуть працювати за п. 4 Переліку № 1336 (див. у табл. 2). Підакцизні товари. Це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 ПКУ). Вичерпний перелік таких товарів міститься у ст. 215 ПКУ. Це, серед іншого, алкогольні напої (у тому числі алкогольне пиво), тютюнові вироби, пальне, транспортні засоби тощо. Торгувати ними єдинникам заборонено взагалі, крім: — ФОП на ЄП другої — третьої груп, яким п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ дозволяє роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л, пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин; — ФОП на спецЄП, яким п.п. 9.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ дозволяє роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Таким ФОП при продажу таких товарів на територіях сіл/селищ (як і будь-де) доведеться застосовувати РРО/ПРРО (див., зокрема, БЗ 109.04). ТСПТ, ювелірка, ліки, медвироби. Роздрібний продаж цих товарів охоплюється звільненням, прописаним у п. 1 Переліку № 1336 (БЗ 109.02, БЗ 109.04). Водночас не слід забувати, що деякі з ТСПТ-товарів, скажімо, персональний електротранспорт, є підакцизними (детальніше — у статті «Гіроборд — не іграшка! Єдиннику, не чіпай, бо…» в «Податки & бухоблік», 2022, № 49). Тож їх без РРО/ПРРО продавати у селах/селищах (як і деінде) не можна. Крім того, при продажу ТСПТ, ювелірки, ліків, медвиробів доведеться вести товарний облік запасів (подробиці — у статті «Чи потрібен товарний облік ФОП, що працює на селі без РРО, але з КОРО та РК» у цьому номері. Щодо відповідальності за порушення правил товарного обліку в період воєнного стану податківці висловилися в БЗ 109.18 | |
| Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій | 167 розмірів мінзарплати (МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів). У поточному році це 1085500 грн |
| При цьому торішні обмеження розміру річного доходу ФОП, після досягнення якого слід було перейти на обов’язкове застосування РРО/ПРРО, наразі не мають жодного значення (лист ДПСУ від 17.05.2022 № 545/ІПК/99-00-07-05-01-06). У п. 1 Переліку № 1336 йдеться по обмеження обсягу продаж не для ФОП в цілому, а у розрізі його торгових точок. Тож якщо в одному магазині на території села/селища ФОП перевищив таке обмеження, а в решті — ні, РРО/ПРРО доведеться поставити тільки там, де трапилося перевищення. Якщо ж у ФОП на ЄП є господарський об’єкт у місті, то там РРО/ПРРО має бути на загальних підставах, а у господарському об’єкті на території села/селища можна скористатися звільненням за п. 1 Переліку № 1336 за умови дотримання зазначеного обмеження (БЗ 109.02). У разі перевищення граничного розміру (в поточному році або пізніше) слід розпочати застосування РРО/ПРРО на конкретній торговій точці протягом місяця з дати такого перевищення (п. 2 додатка до постанови КМУ від 07.02.2001 № 121). Зазначена гранична межа, на думку фіскалів, повинна дотримуватися не лише для календарного року, але й для будь-якого іншого 12-місячного періоду (БЗ 109.04, що діяла до 01.08.2020) | |
| Обмеження на здійснення цього виду діяльності без РРО/ПРРО | 1) така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; 2) такі ФОП також здійснюють дистанційну торгівлю, зокрема, через Інтернет; 3) місцеві ради прийняли рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО для такого виду діяльності |
| Торговельний об’єкт. Як пояснюють податківці, згідно з Національним стандартом України торговельний об’єкт — це майновий комплекс, який (1) займає окрему капітальну споруду або (2) який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та (3) має приміщення для провадження торговельної діяльності. Торговельний об’єкт у роздрібній торгівлі призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг (БЗ 109.04, лист ГУ ДПС у Київській обл. від 18.02.2022 № 372/ІПК/10-36-07-07-20). З урахуванням специфіки сільської торгівлі, де навряд чи є багатоповерхові торгові центри, на нашу думку, треба брати до уваги не тільки різні поштові адреси, а й факт реєстрації різних об’єктів нерухомості за однією адресою, але під різними літерами (літ. «А», літ. «Б» тощо), а також поділ одного об’єкта в натурі між кількома власниками. У такому разі матимемо кілька торговельних об’єктів. Якщо ж споживач за хлібом і за горілкою заходить в магазин до різних продавців, але, образно кажучи, в одні двері, то це безперечно торгівля в одному торговельному об’єкті. Те ж саме можна сказати й про торгівлю в некапітальному кіоску, навіть якщо хліб і цигарки йому подають через різні віконечка. Дистанційна торгівля. Очевидно, йдеться про код КВЕД 47.91, який крім роздрібної торгівлі в мережі Інтернет, включає також роздрібну торгівлю за допомогою компаній поштового замовлення і пряму торгівлю за допомогою телебачення, радіо та за телефоном. Поєднувати ці види торгівлі з роздрібною торгівлею на території села претендентам на звільнення за п. 1 Переліку № 1336 не можна | |
Для решти госпсуб’єктів. Ще кілька «сільських» позицій Переліку № 1336 стосується усіх госпсуб’єктів, а не тільки ФОП на ЄП. Є серед них і ті два пункти, про які ми говорили вище — у них йдеться не тільки про села/селища, а й про смт, тож будьте уважні!
Наведемо всі такі пункти у табл. 2.
Таблиця 2. Як іще можна торгувати в селах/селищах/смт з РК і КОРО
| Пункт Переліку № 1336 | Вид діяльності | Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій | Примітка |
| 4 | Роздрібна торгівля на території села, селища, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва | 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) | |
| 6 | Роздрібна торгівля на території військових частин, розташованих у межах сіл, селищ | 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання | |
| 7 | Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами на території села, селища | 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) | |
| 8 | Продаж товарів (за переліком, встановленим КМУ) поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах, селищах | не встановлюється | |
| 17 | Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл, селищ та селищ міського типу (докладніше — в окремому матеріалі цього номера) | 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання | |
| 22 | Провадження діяльності у сфері торгівлі суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл, селищ і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських | 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання | Перелік таких населених пунктів затверджено постановою КМУ від 11.08.95 № 647 |
Загальне зауваження до цієї таблиці. Граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій за видами діяльності, названими в пп. 4, 6, 7, 17 і 22 Переліку № 1336, є значно меншими, ніж той, на який могли б розраховувати ФОП на ЄП другої — четвертої груп за п. 1 цього Переліку (167 МЗП на один пункт продажу). Попри це податківці дозволяють таким ФОП самостійно обирати найбільш підходящий для них пункт Переліку № 1336 і не застосовувати РРО/ПРРО, доки не буде перевищення вибраного таким чином розміру. Про це йдеться в тих БЗ, що наведені у табл. 2.
До речі, такий самий підхід податківці сповідують і щодо тих пунктів Переліку № 1336, які до села жодного відношення не мають (див., зокрема, БЗ 109.03). Так, вони дозволяють ФОП на ЄП здійснювати з РК і КОРО роздрібну торгівлю на території сіл, селищ через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку № 1336), до досягнення граничного розміру 167 МЗП на один пункт продажу товарів. У той час як граничний розмір за таким видом діяльності на будь-якій території дорівнює 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.
І останнє. Пунктом 21 постанови КМУ від 23.08.2000 № 1336 визначено, що дія цієї постанови (а відтак і Переліку № 1336) не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Тож будь-який госпсуб’єкт не має права торгувати підакцизкою в селах, селищах (і смт, якщо про них згадує Перелік № 1336) без РРО/ПРРО. Як, власне, і будь-де.