РРО/ПРРО: перевірки та відповідальність

Війна — не привід нехтувати РРО/ПРРО

Пройшло вже більше півроку з того часу, як усі відкладальні умови для застосування РРО/ПРРО залежно від системи оподаткування, річного обсягу доходу, переліку товарів, які реалізуються, тощо припинили своє існування.

З 01.01.2022 РРО/ПРРО має бути в кожного суб’єкта господарювання, в тому числі ФОП, якщо він:

— провадить діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг;

— здійснює розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зокрема, із застосуванням електронних платіжних засобів (ЕПЗ) при продажу товарів (наданні послуг);

— не потрапляє під звільнення від РРО/ПРРО за ст. 9 або 10 Закону про РРО.

При цьому

Тому навіть під час війни повною мірою залишається обов’язок використовувати РРО/ПРРО в тих випадках, коли цього вимагає Закон про РРО.

Разом з тим через певні обставини цих вимог удається дотримати не завжди. А подекуди зустрічаємо відверте нехтування нормами закону. Чого можна очікувати, якщо з тих чи інших причин ви й досі працюєте без РРО/ПРРО?

Відповідь на це запитання почнемо не з штрафів, а з того, що їм передує — з перевірок. Адже для того, аби накласти штраф, податківці мають спершу документально зафіксувати відповідне порушення. Саме з цією метою вони й проводять перевірку. Звісно, якщо мають право на її проведення. Тож з’ясуємо просто зараз, які перевірки дозволені в період ВС, і під час яких із цих перевірок можна виявити порушення РРОшного законодавства?

Перевірки: що можна, а чого ні

Історію законодавчих змін у частині перевірок з початку війни залишимо осторонь* через їх швидкоплинність. Зосередимося лише на тих нормах, що діють просто зараз.

* Кому це цікаво, читайте статтю «Нововведення у перевірках під час воєнного стану» в «Податки & бухоблік», 2022, № 39.

Отже, згідно з чинною редакцією п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ податківцям наразі дозволено проводити:

— усі камеральні перевірки. Утім, з питань застосування РРО/ПРРО камералити нічого, бо податкова звітність з цих питань не подається. Щоправда, камеральна перевірка проводиться у тому числі на підставі даних системи обліку даних РРО (див. п.п. 75.1.1 ПКУ), однак установити, а тим більше зафіксувати РРО/ПРРО-порушення тільки за результатами камералки навряд чи можливо;

— окремі документальні позапланові перевірки, а саме:

(1) за зверненням платників;

(2) з підстав, визначених пп. 78.1.7 (реорганізація; припинення юрособи або ФОП) та 78.1.8 ПКУ (платник подав декларацію з ПДВ, у якій заявлено бюджетне відшкодування/від’ємне значення вище 100 тис. грн);

(3) фіскали отримали податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків розрахунків у ЗЕД.

Такі перевірки можуть торкнутися питань дотримання Закону про РРО у випадках (1) і (2) (в останньому випадку — з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ПКУ).

Звісно, податківцям під силу виявити РРО/ПРРО-порушення й під час інших документальних перевірок, особливо планових, оскільки останні включають контроль за дотриманням іншого (в тому числі РРОшного) законодавства (див. п.п. 75.1.2 ПКУ). Однак заважає їм те, що документальні позапланові перевірки з усіх інших підстав, а також

— всі фактичні перевірки (застосування РРО/ПРРО, POS-терміналів; наявність ліцензій; дотримання трудового законодавства). Тут, як бачите, пряме попадання — саме під час фактичних перевірок здебільшого й відбувається контроль за порядком здійснення розрахункових операцій.

Порушення є. А кара буде?

Припустимо, податківці перевірку (з числа тих, що дозволені під час ВС) провели, порушення Закону про РРО встановили, належним чином його зафіксували. Що далі?

Загальні правила. Чи притягнуть вас до відповідальності за порушення, виявлені під час дозволених перевірок, що проводяться в період дії ВС, говорить п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. В ньому сказано, що у разі виявлення таких порушень:

— застосовуються штрафи згідно з ПКУ та іншими законами, контроль за виконанням яких покладено на податківців. Закон про РРО — один із таких законів. Тож якщо ним передбачена відповідальність, то її, здавалося б, не уникнути (до цього закону ми ще повернемося трохи далі);

— мораторій на накладення штрафних (фінансових) санкцій на період дії ВС (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) та/або на період дії карантину (п. 52¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ) не застосовується. Однак для вас ці норми нічого не важать, оскільки ні воєнний, ні карантинний мораторії відповідальності за порушення правил, установлених Законом про РРО, ніяк не обмежують;

— карати не будуть, якщо правопорушення (дія або бездіяльність) сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (п.п. 112.8.9 ПКУ). Тобто штрафів за будь-які порушення, виявлені протягом дії ВС, у тому числі порушення Закону про РРО можна уникнути, якщо ви доведете, що вони сталися саме через форс-мажор.

Спеціальні правила. Вони прописані в п. 12 розд. ІІ Закону про РРО.

Отже, під час війни п. 12 розд. ІІ Закону про РРО рятує від штрафів за порушення РРО-законодавства тільки при продажу не підакцизних товарів. Це звільнення:

— стосується всіх суб’єктів господарювання — як ФОП, так і юросіб;

— не обмежено якоюсь територією, наприклад, де ведуться/велися бойові дії. Тобто стосується всієї території України;

— амністує порушення всіх вимог Закону про РРО. Тобто не лише власне застосування РРО/ПРРО, а й вимог щодо ведення обліку товарних запасів ФОП.

Якшо ж із порушеннями Закону про РРО ви продаєте підакцизні товари*, уникнути штрафів у період дії ВС не вдасться.

* Як правило, йдеться про алкогольно-тютюнову продукцію, хоча не варто забувати й решту підакцизки, скажімо, персональний електротранспорт (детальніше — у статті «Гіроборд — не іграшка! Єдиннику, не чіпай, бо…» в «Податки & бухоблік», 2022, № 49).

Які правила головніші: загальні чи спеціальні? Якщо відштовхуватися тільки від загальних правил накладання штрафів з п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то можна дійти невтішного висновку: до тих суб’єктів господарювання, яким війна не заважає виконувати вимоги Закону про РРО (які не перебувають під впливом форс-мажорних обставин), штрафи, передбачені цим законом за результатами дозволених у воєнний час перевірок, цілком застосовні. Тож аби зайвий раз не сперечатися з перевіряючими,

Разом з тим спеціальні норми законодавства мають превалювати над загальними. Тож якщо з певних причин (у тому числі не пов’язаних з форс-мажором) РРО/ПРРО ви не застосовуєте, можна сподіватися на звільнення від штрафів за спеціальним п. 12 розд. ІІ Закону про РРО (щодо всіх товарів/послуг, крім підакцизки), а не за загальним п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (тільки з форс-мажорних підстав). Надію на такий ліберальний підхід дають і самі податківці (див. БЗ 109.18), які, відповідаючи на запитання шодо РРО-штрафів, про п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не згадують зовсім.

Однак і за такого підходу варто сказати про ложку дьогтю, що є у звільненні від штрафів за п. 12 розд. ІІ Закону про РРО. І навіть не про одну.

Післявоєнні штрафи за воєнні порушення

Те, що на період ВС санкції не застосовуватимуться (якщо утриматися від торгівлі підакцизними товарами) — це, звісно, добре. А що буде потім, після війни? Чи зможуть податківці застосувати санкції за РРО/ПРРО-порушення, вчинені під час дії ВС? Законодавець відповіді на це запитання, на жаль, не дав.

На наш погляд:

— під час воєнного стану тимчасово заблоковано можливість накладати санкції за порушення вимог Закону про РРО як за воєнні, так і за довоєнні порушення;

— воєнні порушення звільнені від санкцій назавжди. Тобто і пізніше за ці порушення оштрафувати буде не можна.

У свою чергу, в БЗ 109.18 (наш коментар див. у «Податки & бухоблік», 2022/№ 49).

Тобто контролери вважають, що РРО-порушення, допущене під час дії ВС при продажу не підакцизних товарів, так і залишається порушенням. І нехай воно здійснене у військовий час, після війни відповідати за нього все одно доведеться.

Такий підхід в частині РРО-штрафів нам видається безглуздим. Адже якщо ви вже допустили порушення (наприклад, не пробили через РРО/ПРРО продаж товару), то виправити його потім, після війни, не можна. І зафіксувати належним чином, до речі, також. Однак фіскали, як бачите, не можуть змиритися з аж надто ліберальним звільненням від штрафів за п. 12 розд. ІІ Закону про РРО (ср. ). Тому тим, хто не хоче з ними сперечати після війни, краще і під час ВС не допускати РРО-порушень навіть при торгівлі не підакцизними товарами.

Адмінштраф(и) все одно буде(уть)

Це ще одна неприємна деталь того звільнення, про яке ми тут говоримо.

Щоправда, за відсутності вини особи адмінштрафу бути не повинно (ст. 9 КУпАП). Тобто якщо особа доведе, що вжила всіх заходів, щоб упередити можливе правопорушення, вона звільняється від передбаченої відповідальності. Якщо ж вина особи у вчиненні адмінправопорушення буде встановлена, то адмінштраф — цілком реальний. Причому

Це фактично підтверджують і самі податківці (БЗ 109.18 БЗ). Вони зазначають, що під час проведення фактичних перевірок у період воєнного часу контролюючі органи складають на фізосіб та посадових осіб юросіб протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 155¹, 163¹⁵ КУпАП. Що це за статті?

Порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155¹ КУпАП). За таке правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено на:

(1) осіб, які безпосередньо здійснюють розрахункові операції (тобто продавців, касирів тощо) — у розмірі від 34 до 85 грн;

(2) посадових осіб, які винні в тому, що було допущено порушення — у розмірі від 85 до 170 грн.

У разі якщо такі самі дії скоєні особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за такі ж порушення, мінімальний і максимальний розмір штрафів подвоюється.

При цьому податківці тільки складають протокол про адмінправопорушення (ст. 255 КУпАП). Розглядають справи суди (ст. 221 КУпАП), тож:

— адміністративне стягнення може накладатися не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше трьох місяців із дня його виявлення (ч. 2 ст. 38 КУпАП);

— доведеться сплатити судовий збір, що стягується з винуватця, у розмірі 496,20 грн.

Неможливість розрахуватися ЕПЗ (ст. 163¹⁵ КУпАП). Отримати цей штраф ризикують ФОП та посадові особи юросіб. А ось для продавців/касирів адмінвідповідальність у цьому разі не передбачена.

Розмір штрафу — від 1400 до 3400 грн, а за порушення, вчинене протягом року після накладення штрафу за таке ж порушення, штраф складе вже від 8500 до 17000 грн!

Справи про адмінправопорушення розглядають самі податкові органи (ст. 234² КУпАП). Тож немає необхідності сплачувати судовий збір. І ще маємо дещо коротший строк давності. Адмінштраф може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення такого правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Решту подробиць щодо адмінштрафів за порушення РРО-законодавства читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 37, а окремо для ФОП — у «Податки & бухоблік», 2022, № 36.