Так, повинні. Висновок про те, що неприбутківці теж повинні утримувати податок на репатріацію з виплат нерезиденту, випливає з п.п. 141.4.2 ПКУ. Податківці дотримуються тієї ж позиції*. Причому майте на увазі: положення п. 141.4 ПКУ поширюються тільки на виплати, що здійснюються на користь нерезидентів-юросіб. Таким чином, при виплаті процентів фізичній особі — нерезиденту про податок на репатріацію мови бути не може — там своя історія (лист ДПСУ від 20.10.2021 № 3920/ІПК/99-00-21-02-02-06). А тепер детальніше.
* kh.tax.gov.ua/media-ark/local-news/529474.html
Згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, утримує так званий податок на репатріацію. Відповідальними за повноту утримання і своєчасне перерахування податку до бюджету є платники, які здійснюють виплати нерезидентам (п. 137.3 ПКУ). При цьому неприбуткові організації згідно з п. 133.4 ПКУ не є платниками податку на прибуток, але в розумінні ПКУ є резидентами (п.п. 14.1.213 ПКУ). А це означає, що вимоги п.п. 141.4.2 ПКУ на них поширюються повною мірою.
Податок утримується із суми нерезидентного доходу (перелік яких визначений у п.п. 141.4.1 ПКУ) і за його рахунок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати. При цьому застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування зниженої ставки податку дозволяється тільки при наданні нерезидентом довідки (або її нотаріально завіреної копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір України. Довідка дійсна в межах календарного року, у якому її видано (102.16 БЗ).
У загальному випадку ставка податку складає 15 %. Водночас інший розмір ставки встановлений для доходів, указаних у пп. 141.4.4 — 141.4.5 і 141.4.11 ПКУ. Зокрема, доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, можуть оподатковуватися за ставкою в розмірі 5 %. Але врахуйте: знижена ставка може застосовуватися до процентних доходів тільки за тими позиками, які відповідають умовам, перерахованим в п.п. 141.4.11 ПКУ.
До речі, податок утримують із суми доходу нерезидента, перерахованого за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу (102.16 БЗ).
Отже, оскільки неприбутківець зобов’язаний утримувати податок на репатріацію з доходів нерезидента, йому необхідно також одночасно з неприбутковим Звітом подати й декларацію з прибутку (з додатком ПН), у якій заповнюються тільки рядки 23 — 25. Інші рядки в декларації не заповнюють, а решту додатків з нею не подають (лист ДФСУ від 01.03.2019 № 836/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). У полі «Наявність додатків» заключної частини прибуткової декларації вказують кількість** додатків ПН. Пам’ятайте: додаток ПН заповнюють тільки на суми фактично виплачених доходів нерезиденту. Тобто нараховані, але не виплачені доходи там не показують. Подати таку прибуткову декларацію слід разом із неприбутковим Звітом за підсумками року. А ось ставати на облік платником податку на прибуток неприбутківцю при цьому не треба.
** Додаток ПН складають окремо за кожним нерезидентом, якому виплачувалися доходи. Тобто кількість додатків ПН до прибуткової деки дорівнюватиме кількості нерезидентів, які отримували такі виплати.
