10.01.2022
Профільний Комітет ВР розповів, хто з ФОП-єдинників може працювати без РРО, не вести облік товарних запасів і не турбуватися про первинку на товар, а також як їм застосовувати РРО при інтернет-продажах
1. Хто з ФОП на ЄП може працювати без РРО? Ну, з першогрупниками все зрозуміло і так. А решті (підприємцям груп 2 —4) теоретично доступні усі пільги, передбачені ст. 9 і 10 Закону про РРО. Це якщо у двох словах…
Схоже, з цього питання Комітет і головні податківці співають в унісон (див. БЗ 109.04). І це, насправді, добрий знак. Бо ще на пам’яті торішній лист ДПСУ від 05.04.2021 № 1357/ІПК/99-00-07-05-01-06 («Податки & бухоблік», 2021, № 31, с. 25), в якому фіскали відкидали можливість для ФОП-єдинника отримати звільнення від РРО за п. 14 ст. 9 Закону по РРО щодо медпослуг, оплачених йому дистанційно. Ба більше! Лише цими днями вони нарешті зняли консультацію у БЗ 109.02, де заперечувати проти звільнення від РРО за ст. 10 Закону про РРО тих ФОП-єдинників, які торгують медичними і фармацевтичними товарами та надають медичні послуги на території села.
Таким чином, можемо припустити, що фіскали нарешті погодились: після 01.01.2022 всі пільги Закону по РРО (як за ст. 9, так і за ст. 10) у повній мірі поширюється на всіх, у тому числі й на ФОП-єдинників.
Тож якщо хтось із ФОП груп 2 — 4 потрапив до цього у РРО-кабалу за п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (до прикладу, колись давно перевищив горезвісний РРО-мільйон), то відтепер він стає вільним від неї і має право претендувати принаймні на умовне звільнення за ст. 10. Наприклад, якщо буде торгувати у роздріб на території села. Або навіть на повне звільнення від РРО за ст. 9.
2а. Товарний облік ФОП на ЄП. У цій частині Комітет розійшовся з податківцями. Він не підтримав їхню дивну позицію щодо звільнення ФОП групи 1 від товарного обліку незалежно від того, яку діяльність вони здійснюють (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 97, с. 26).
2б. Первинка на товар у ФОП на ЄП. Спеціальних норм, які вимагали б від таких ФОП мати документи на товар, немає ані в ПКУ, ані в інших законах. І сперечатися з цим важко. Може, саме тому Комітет теж не став цього робити, а просто констатував очевидне.
На жаль, позиція фіскалів з цього питання завжди була відверто бандитською. ☹ Не маючи нічого, що можна було б протиставити законному підходу, вони чинять беззаконня. А саме заявляють, що товари без первинних документів були придбані ФОП на ЄП у звичайних фізосіб без утримання ПДФО. І на праві сильнішого донараховують цей податок такому ФОП начебто як податковому агенту. Коли ж це приниться? Може, після цього листа…
3. Облік доходів і витрат у ФОП на ЄП. Висновок цієї частини листа збігається з тим, що ми вже чули у листі Комітету від 29.06.2021 № 04-32/12-2021/211661: єдиноподатники-безПДВшники мають документально підтверджувати лише свої доходи. Документами, які підтверджують дохід таких ФОП, є документи про надходження коштів на поточний рахунок (це виписки про рух коштів) або надходження готівки (це Z-звіти — у разі застосування РРО; записи в книзі КОРО, здійснені на підставі розрахункових квитанцій — у разі незастосування РРО на підставі ст. 10 Закону про РРО; записи про оприбуткування готівки шляхом ведення помісячного обліку доходів — для першогрупників, які безумовно звільнені від РРО).
Оце, власне, і все, що можуть вимагати фіскали від ФОП на ЄП. Сподіваємося, з часом ми прийдемо до цього…
4. Продаж товарів через Інтернет. РРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП-продавця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб — готівкою, платіжною карткою тощо застосування РРО є обов’язковим.
Як бачите, Комітет не став згадувати про внесення коштів через касу банку чи про оплату через ПТКС, що належить банку, як це завжди роблять податківці. Не виокремив він і такий спосіб розрахунків, як оплата за допомогою інтернет-еквайрингу. Не сказав нічого й про інтернет-банкінг. Однак позиція Комітету все одно прослідковується чітко: якщо продавець виставив рахунок у форматі IBAN, то як би не оплатив його покупець — РРО не потрібен. А якщо надати покупцеві реквізити карткового рахунку або запропонувати йому оплату карткою через інтернет-еквайринг — став РРО! Детальніше про це див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 100, с. 2.
5. Продаж товарів з доставкою. Ця частина листа де в чому перегукується з попереднім пунктом. Проглядається спільна для обох пунктів думка: якщо оплата (передоплата) відбулася на поточний рахунок продавця у форматі IBAN, фіскальний чек може не видаватись. У поштове відправлення досить вкласти документ на товар: товарний чек, накладну тощо.
Разом із тим у разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону про РРО і вимагає видачі фіскального чека. Його можна вкласти в поштове відправлення або надіслати покупцю в інший спосіб (на електронну пошту, мобільний телефон тощо).
При доставці товару з післяплатою видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки має перевізник. Чи не це чітке і, головне, правильне твердження так швидко допомогло податківцям зайняти аналогічну позицію (tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/547518.html)? Запитання, звісно, риторичне…
6. Доставка товару кур’єром продавця. По суті, ця ситуація мало чим відрізняється від попередньої. Адже якщо оплата товару відбулася за передоплатою, то продавець мав чек уже пробити і доручити кур’єру доставити його разом із товаром на адресу, вказану покупцем.
Якщо ж кур’єр доставляє товар на умовах післяплати, то розрахунки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток відбуватимуться у місці доставки. Отже, саме кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати фіскальний чек.
7. Продаж товарів з частковою оплатою, у тому числі з розстроченням платежу. Найцікавіше, на наш погляд, запитання. І доволі зважена відповідь на нього. Принаймні, Комітет не став повторювати нісенітницю податківців щодо необхідності пробити чек одразу на всю вартість товару, хоча сплачена готівкою (карткою) у цю мить могла бути лише мізерна частина його вартості.
Натомість, автори листа справедливо зауважили, що при продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.
До речі, саме так свого часу ми й радили чинити у цій ситуації (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 15, с. 2). Головний принцип у таких ситуаціях: продавець має пробити чек лише на ту суму, яку він реально отримав від покупця готівкою чи з його платіжної картки. У разі застосування різних способів оплати, наприклад один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN, а інший — готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (у цьому випадку — на приймання готівки).