Продаємо товари в Інтернеті: як пробити чек РРО

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Податки & бухоблік Лютий, 2021/№ 15
В обраному У обране
Друк
Вимога застосовувати РРО* при продажу товарів/послуг, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, — чи не найбільше безглуздя останніх років, запроваджене з подачі фіскалів. Певно, законодавці почали вже це розуміти, тож нещодавно дозволили обходитись без РРО при дистанційних розрахунках за послуги. А от над продавцями товарів в Інтернеті, на жаль, дамоклів меч РРО продовжує висіти й досі. Зглянемося на їхню нелегку долю і дамо поради, як правильно пробити чек в інтернет-магазині при різних варіантах розрахунку за товар.

* Усюди, де немає спеціального застереження, маємо на увазі й ПРРО також.

Одразу домовимося не сперечатися тут із податківцями, які вперто намагаються заРРОшити в Інтернеті все, що рухається. ☺ Ми говоритимемо про різні варіанти розрахунку лише при інтернет-еквайрингу. Оскільки тільки він єдиний, за нашим твердим переконанням, зобов’язує застосовувати РРО при інтернет-розрахунках за товар. Тож залишимо поза увагою і запитання на кшталт «а звідки я знаю, яким чином мені заплатив покупець?» або «невже я маю копирсатися у банківських виписках, щоб розпізнати платіж?». Бо насправді інтернет-торговцю слід знати лише одне:

чи укладав він договір інтернет-еквайрингу на прийом платежів на свою користь через власний сайт?

Якщо так — то РРО у вас має бути (звісно, якщо ви не звільнені від його застосування).

Якщо ж договір інтернет-еквайрингу ви не укладали (і не приймаєте готівкові оплати або платежі через POS-термінал) — то й РРО вам не потрібен. Хоча податківці будуть категорично проти такого підходу (із найсвіжішого див. лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 25.01.2021 р. № 266/ІПК/20-40-07-10-19). До речі, без РРО можна торгувати також при продажу товарів через Інтернет із 100 % післяплатою. А от вже при частковій післяплаті він знадобиться.

Надійшли гроші — відвантажили товар

Класичний варіант, розповсюджений у роздрібній торгівлі. А як виглядає все це при оплаті картками через Інтернет? Про розрахунковість таких операцій робимо висновок на підставі ст. 2 Закону про РРО. Отже, ви маєте застосовувати РРО, щоправда, лише при безпосередньому отриманні споживачем товарів, у тому числі відправлених поштою або через інших перевізників. Бо якщо місце проведення розрахунків визначити неможливо (як-от при продажу комп’ютерних програм, електронних книжок тощо), то розрахункової операції немає і РРО не потрібен («Податки & бухоблік», 2020, № 92, с. 9).

Коли пробивати чек? Ось версія головних фіскалів, що нам імпонує найбільше (див. лист № 4624**):

** Лист ДПСУ від 09.11.2020 р. № 4624/ІПК/99-00-07-05-01-06 («Податки & бухоблік», 2020, № 104, с. 25).

проводити продаж товару через РРО слід не пізніше отримання його покупцем

І це цілком слушно. Бо покупець може завітати до вас за товаром хоч через 15 хвилин після онлайн-оплати. І ви маєте йому видати чек не чекаючи надходження коштів (за аналогією з розрахунками через POS-термінал).

Так само не чекаючи зарахування оплати ви можете пробити чек за фактом підтвердження платежу еквайром, укласти його в посилку з товаром і оперативно відправити покупцеві.

Якщо ж оперативність для вас — не головне, застосовуйте РРО на підставі банківської виписки, не пізніше наступного дня, з урахуванням вашого режиму роботи (лист № 157***).

*** Лист ГУ ДПС в Одеській обл. від 14.01.2021 р. № 157/ІПК/15-32-07-05-06.

Коли надавати чек покупцеві. Розрахунковий документ при продажу товарів через Інтернет слід видавати під час передачі товару споживачеві. Для цього такий документ треба вкласти у поштове відправлення. Якщо ж ваш РРО формує електронні розрахункові документи або ви використовуєте ПРРО, фіскальний чек можна направити на наданий покупцем абонентський номер або адресу електронної пошти.

Обов’язкові реквізити чека. Не перераховуючи усіх тих, що названі обов’язковими у Положенні № 13****, зосередимося на таких реквізитах, як «кількість товару», «вартість одиниці виміру», «назва товару», «вартість» і «загальна вартість придбаних товарів у межах чека». Про реквізит «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД», що зазначається при продажу підакцизних товарів, згадувати не будемо, оскільки податківці категорично заперечують можливість продажу таких товарів через Інтернет.

**** Положення про форму та зміст розрахункових документів…, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

У найпростішому випадку, що ми розглядаємо (скільки заплатили грошей, на стільки й отримали товару), жодних проблем із зазначенням вищеперелічених реквізитів бути не повинно. Хіба що варто нагадати таке:

якщо пробиваєте чек, орієнтуючись на банківську виписку, то загальну вартість придбаних товарів у межах чека слід зазначати без зменшення на суму банківської комісії

Не можна не сказати ще й таке. У БЗ 109.03 фіскали наголошують: у разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням платіжних карт суб’єкт господарювання повинен зазначити у касовому чеку «передоплата товарів». Про який саме реквізит ідеться, вони не уточнюють, але можна припустити, що це — «форма оплати». Ми, у свою чергу, не бачимо у цьому необхідності — цілком достатньо в такому разі як форму оплати зазначити «безготівкова» або «карткою».

Щодо зазначення у чеку назви товару, то, на нашу думку*****, це слід продовжувати робити навіть після того, як Закон України від 01.12.2020 р. № 1017-IX скасував обов’язковість попереднього програмування найменування товару, який є НЕпідакцизним, та/або ціни такого товару/послуги та їх кількості. Адже попри це реквізит «назва товару» залишається обов’язковим (п. 2 розд. ІІ Положення № 13). А у разі відсутності в чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий (абзац другий п. 3 розд. І Положення № 13), що загрожує продавцеві штрафом за невидачу фіскального чека згідно зі ст. 17 Закону про РРО.

***** Що думають з цього приводу податківці, скажемо трохи пізніше.

Отримали товар назад — повертаємо гроші

Ситуація, протилежна до попередньої. І теж часто зустрічається у звичайних магазинах.

Ви, безумовно, знаєте, що повернення грошових коштів за товар — теж розрахункова операція, як і їх отримання при продажу товару (ст. 2 Закону про РРО).

Отже, також вимагає застосування РРО. І видачі особі, яка повертає товар, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції. Йдеться про фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) форми № ФКЧ-2 (див. додаток 2 до Положення № 13).

Алгоритм дій продавця у таких випадках ретельно прописаний у РРОшній нормативці (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 77, с. 17). Тож зазначимо лише, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми (БЗ 109.24). Логічно буде у такому разі зазначити у видатковому чеку від’ємне значення реквізиту «кількість товару». Тоді значення реквізитів «вартість» і «загальна вартість придбаних товарів у межах чека» теж набудуть від’ємних значень, а це саме те, що нам треба.

А як інтернет-магазину повернути гроші за товар покупцеві?

Тут може бути дві ситуації (див. лист № 4624).

1. Кошти на рахунок продавця ще не надійшли. Покупець здійснив оплату через платіжну систему й отримав підтвердження платежу, однак тут же схаменувся і забажав відмовитися від договору. У такому випадку повертати кошти покупцеві за його зверненням буде еквайр.

2. Кошти на рахунок продавця вже надійшли. Тоді саме він має виконувати вимогу покупця про їх повернення. У такому разі продавець у загальному порядку пробиває чек за формою № ФКЧ-1 і надає його покупцеві разом з товаром. А в момент повернення цього товару пробиває видатковий чек за формою № ФКЧ-2.

Зверніть увагу! Свого часу податківці дозволяли не використовувати РРО у разі повернення коштів за товар, передоплачений карткою через Інтернет та доставлений поштою, від якого споживач відмовився. Аргументували вони це тим, що місце здійснення розрахунків визначити неможливо (лист ДПСУ від 14.04.2020 р. № 1513/6/99-00-05-04-01-06/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 36, с. 24).

Та у будь-якому разі не забудьте врахувати сумнозвісну забаганку фіскалів: якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась карткою, то повернення коштів здійснюється без видачі готівки, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку (БЗ 109.02).

А у вищезгаданому листі вони висловилися ще суворіше: повернення коштів проводять на картковий рахунок споживача, що був використаний при оплаті.

Відвантажили товар — отримали гроші (післяплата)

Цей спосіб розрахунків за товар притаманний саме дистанційній торгівлі. І хоча при 100 % післяплаті інтернет-еквайринг, власне, ні до чого, однак обійти її з огляду на значну популярність ми не можемо.

Ось як роз’яснюють головні фіскали порядок застосування РРО у цьому випадку (див. БЗ 109.02). Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару у поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видати поштове відділення. При цьому продавець теж повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Інакше кажучи, фіскали хочуть аж два чеки РРО на один товар, причому від продавця вимагають пробити чек одразу на всю суму при відвантаженні товару, коли розрахункової операції немає й близько! Наші контраргументи, чому так робити не слід, шукайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 84, с. 27.

Зверніть увагу: це горе-роз’яснення призначено для всіх платників. Водночас є й нормальні консультації (що мають статус індивідуальних податкових) з більш-менш тверезим підходом до справи. Так, у листі № 110****** зазначається: в момент отримання товару у поштовому відділенні ТОВ «Нова пошта» покупець вносить кошти через ТОВ «Пост фінанс» (готівкою або із застосуванням платіжних карток) для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку видає ТОВ «Пост фінанс». Документом, що свідчить про отримання товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена ним у посилку. У такому випадку продавець РРО не застосовує.

****** Лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 11.01.2021 р. № 110/ІПК/20-40-07-10-19.

Цілком згодні з таким підходом, за тим лише винятком, що згідно з п. 2 ст. 9 Закону про РРО фінпосередник, тобто ТОВ «Пост фінанс», може працювати без касових апаратів (див. лист ДФСУ від 27.08.2020 р. № 3587/ІПК/99-00-07-05-01-06). Підсумуємо:

товар, відправлений з післяплатою, не РРОшиться за умови безготівкового перерахування післяплати продавцеві

Тож жодних запитань щодо порядку заповнення обов’язкових реквізитів чека у цьому випадку нема і бути не може, бо немає самого чека. Якщо ж продавець отримає суму післяплати на пошті готівкою, тоді неодмінно слід провести її через РРО.

Повертаємо товар/гроші при післяплаті

Тут можливі дві ситуацїї, кожна з яких розпадається ще на дві.

1. Чек РРО не пробивали. Ви прислухалися до наших порад і при передачі товару поштовому оператору або іншому перевізникові уклали в посилку товарний чек або видаткову накладну. У цьому разі жодних проблем із поверненням товару та/або грошей за нього не виникає. Бо:

1а) якщо покупець відмовився від поштового відправлення або зовсім не з’явився за його отриманням, ви просто отримаєте товар назад — і все. Операція повернення товару за таких обставин не є розрахунковою (як, власне, і операція передачі товару пошті/іншому перевізнику). Тож переміщення такого товару в обидва кінці через РРО не реєструється;

1б) якщо покупець сплатив післяплату і в обумовлений законодавством строк відмовився від товару, ви повертаєте йому кошти без РРО. Пояснення тут таке: суму післяплати перераховувало продавцеві поштове відділення звичайним безготівковим платежем, і картка при цьому не застосовувалася.

2. Чек РРО пробивали. Ви стали на бік податківців і при передачі товару поштовому оператору або іншому перевізнику оформили чек РРО без грошей. Тоді:

2а) якщо покупець відмовився від посилки або зовсім не з’явився за нею, при зворотному поверненні від перевізника такого товару продавець має провести операцію через РРО (лист ДПСУ від 27.01.2020 р. № 301/6/99-00-05-04-01-06/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 18, с. 26). На нашу думку, це повна нісенітниця. Краще вже в такому разі нічого не робити, аніж бити чеки без грошей в обидва боки;

2б) якщо покупець сплатив післяплату і вже потім відмовився від товару, дійте, як описано вище у ситуації 1б.

Частковий аванс — товар — доплата

Фіскали роз’яснюють (БЗ 109.02): якщо покупець здійснює через мережу Інтернет часткову оплату за товар, а остаточний розрахунок проводить під час його отримання у поштовому відділенні, то продавець зобов’язаний провести через РРО повну суму покупки із зазначенням форми оплати «передоплата товарів» щодо суми, яка сплачена авансом, та «післяплата» щодо суми, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення. Такий чек укладається в поштове відправлення. При цьому відповідний документ на залишок несплачених коштів, що підтверджує факт оплати остаточної суми товару, зобов’язане видавати поштове відділення.

На нашу ж думку,

продавець має пробити чек лише на ту суму, яку він реально отримав від покупця у вигляді авансу

Саме ця операція (і тільки вона — жодна інша) буде для продавця розрахунковою. Як же тоді, дотримуючись нашої версії, правильно оформити чек РРО?

Відомо декілька способів, як це зробити:

— запрограмувати один загальний артикул «Аванс (передоплата)» з вільною ціною. У цьому випадку сума авансу в момент його отримання вводиться з клавіатури РРО в режимі вільної ціни, а кількість буде дорівнювати одиниці. Узагалі-то, це не відповідає правилу попереднього програмування, але, як ми вже сказали, для непідакцизних товарів воно на сьогодні скасоване. Ба більше! У іншій консультації з БЗ 109.02 фіскали стверджують, що попередня (авансова) оплата за товар проводиться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів», мимохіть натякаючи, що це — не форма оплати, а саме назва товару. Разом з тим у листі № 157 вони заперечують таку можливість;

— запрограмувати ціну в 1 грн для артикула «Аванс за…». Тоді, зазначаючи в чеку кількість прийнятих гривень, можна провести через РРО аванс. Хоча, знову ж, назви товару, що однозначно б ідентифікувала його в документообігу суб’єкта господарювання, у чеку не буде. ;

— за кожним артикулом додатково запрограмувати ще один артикул «передоплата за…» і поставити йому у відповідність повну ціну товару. При отриманні авансу можна зазначати як дробову кількість «передоплати за…», так і кількість, що перевищує одиницю. Недолік цього способу — відсутність у чеку реальної назви товару;

— нарешті, при отриманні авансу вибивати у чеку ту кількість товару (цілу або дробову, меншу або більшу одиниці виміру), що відповідає сумі авансу. Цей спосіб припадає до душі нам найбільше, оскільки повністю відображає суть операції. Наприклад, якщо за ноутбук вартістю 10 тис. грн сплачено аванс у сумі 4 тис., то це, власне, означає, що продавець отримав гроші за 0,4 одиниці такого товару.

Саме цю інформацію й треба навести в чеку. А відвантажуючи згодом товар, укласти в посилку товарну накладну, яка б підтверджувала факт його реалізації і повну вартість, що, між іншим, цілком відповідає приписам п. 15 ст. 3 Закону про РРО. На отриману за безготівковим розрахунком суму післяплати жоден документ (крім, звісно, банківської виписки) не потрібен.

Ще один приклад: покупець замовив мікрохвильовку вартістю 2 тис. грн і холодильник вартістю 10 тис. грн і сплатив за домовленістю з продавцем 25 % їх загальної вартості. У такому разі чек слід пробити на 3000 грн, у тому числі 0,25 мікрохвильовки на суму 500 грн і 0,25 холодильника на суму 2500 грн. Загальна порада тут така: пробивайте чек так, як би ви заповнювали податкову накладну на часткову передоплату, — і все буде добре.

висновки

  • За законом РРО при дистанційному продажу товарів (НЕ послуг) потрібен лише у разі оплати за допомогою інтернет-еквайрингу. Варіантів розрахунків може бути декілька.
  • Отримання передоплати → відвантаження товару: чек РРО слід вибити за першою подією (надходження коштів або передача товару покупцеві).
  • Повернення грошей за товар: у момент отримання повернутого товару слід пробити видатковий чек за формою № ФКЧ-2.
  • Відвантаження товару → отримання післяплати: жодна з операцій не реєструється через РРО (за винятком, якщо сплачену покупцем післяплату продавець отримує готівкою).
  • Повернення товару/грошей при післяплаті: РРО не потрібен.
  • Частковий аванс → товар → доплата: чек на аванс слід вибити пропорційно сумі авансу в загальній вартості товару. Решта операцій не РРОшиться.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд