Що зараз перевіряється та штрафується
Під час військового стану, нажаль, не усі види перевірок відмінено і не усі штрафи незастосовні. Тож розглянемо питання зупинення перебігу строків у призмі тих перевірок та штрафів, які дозволені фіскалам під час воєнного стану. Можливо, це наштовхне нас на певні нефіскальні висновки.
Фактичні перевірки і штрафи. Нагадаємо, що з 17 березня змінами до п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ припинено мораторій на проведення будь-яких видів фактичних перевірок. Зазначимо, що заразом на період дії військового стану було призупинено і ковідний мораторій на перевірки, встановлений п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Тож фіскали можуть зараз «фактично» перевіряти будь-якого платника податку, якщо є привід для його фактичної перевірки.
Нагадаємо, що під час фактичних перевірок ПКУ (див. пп. 80.2.1 — 80.2.7) надає податківцям право перевіряти питання:
1) порушення законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів;
2) наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
3) здійснення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (тобто — через POS-термінали), а також — ведення касових операцій;
4) дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Крім того, у п. 69.2 розд. 10 підрозд.ХХ ПКУ окремо зазначено, що
у разі виявлення за результатами фактичних перевірок порушень до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи
При цьому у такому випадку не застосовуються: мораторій на застосування штрафів на період дії воєнного стану та/або на період дії COVID-карантину і положення п.п. 112.8.9 ПКУ (який звільняє від фінвідповідальності за вчинення податкових правопорушень внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)).
Тож у разі виявленні порушень на фактичних перевірках штрафи вам гарантовані.
Камеральні перевірки і штрафи. Також фіскалам зараз дозволяється проводити такі камеральні перевірки:
— декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, сформованого на підставі ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН (тобто до війни), а також відповідно до МД*,
— податкових декларацій платника ЄП гр. 4 (сільгоспЄП).
* За виключенням товарів (продукції), визначених пп. 215.3.1, 215.3.2, 215.3.21 та 215.3.31 ПКУ (спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та промислових замінники тютюну, сигарети та цигарки, сигарили, а також рідини, що використовуються в електронних сигаретах (РЕС)).
А тепер нагадаємо, що п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачено, що на період до припинення чи скасування воєнного стану для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зазначимо, що відповідно до ст. 41 ПКУ під «контролюючими органами» слід розуміти податкові та митні органи.
А тепер подивимось як у призмі цього зупинення перебігу на час воєнного стану строків з податкового та іншого законодавства мають відбуватися штрафні наслідки згаданих (дозволених у цей воєнний час) видів перевірок.
Санкції за Законом № 481
Питання фактичних перевірок дотримання законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів а також питання наявності ліцензій та інших документів, це здебільшого — питання перевірок податківцями виконання норм «тютюново-алкогольно-пального» Закону № 481.
Контроль за більшістю питань, що регулює цей Закон, покладено саме на ДПС — як на орган, що видає відповідні ліцензії (ст. 16 Закону № 481). Але у той же час контроль покладено також і на «інші органи в межах компетенції, визначеної законами України».
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою ст. 17 Закону № 481 приймаються податковими органами та «іншими органами виконавчої влади в межах компетенції, визначеної законами України». У разі невиконання госпсуб’єктом такого рішення сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання…» (далі — Порядок) затверджений постановою КМУ від 02.06.2003 № 790 (ср. ). Рішення про застосування фінсанкцій до госпсуб’єктів за порушення норм Закону № 481 складається за формою згідно з додатком до цього Порядку і в 3-денний строк надсилається госпсуб’єкту, або видається його уповноваженому представникові. У п. 10 цього Порядку зазначено, що у разі невиконання госпсуб’єктом рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. У світлі норми п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ гадалося б, що згадані строки мають бути призупинені і госпсуб’єкти, на яких накладено такі санкції, можуть потягнути з їх сплатою до припинення воєнного стану (ще й плюс згадані 30 днів).
Однак, вважаємо такий висновок надто сміливим. Адже контроль за дотриманням цього «тютюново-алкогольно-пального» законодавства — згаданих Закону № 481 а також Порядку — покладено не тільки на контролюючі органи. Та й Порядок передбачає проведення перевірок, прийняття рішень та їх оформлення не тільки «контролюючими органами» та їх представниками.
Тому, гадаємо,
якщо госпсуб’єкт не сплатить санкцій за отриманим за такою перевіркою рішенням протягом 30 днів, і фіскали звернуться до суду за рішенням про їх стягнення, то суд цілком може прийняти рішення про стягнення
До таких висновків ми дісталися, по-перше — з причин того, що контроль за дотриманням цього законодавства покладено не лише на контролюючи органи. А по-друге — виходячи з «духу закону». Адже рішення про відміну мораторію на фактичні перевірки (зміни до п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) приймалось законодавцями пізніше — вже коли в ПКУ була наявна норма п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. І позбавити шляхом зупинення строків сплати штрафів контролюючі органи фактичного впливу на порушників, виявлених за результатами фактичних перевірок, виглядало б не дуже логічним і таким, що не відповідає «духу закону»…
РРО-санкції
Що стосується РРО-санкцій, то тут до скасування військового стану діє мораторій майже на всі штрафи, передбачені Законом про РРО (див п. 12 ч. ІІ «Прикінцеві положення» діючої редакції цього Закону). Виключенням є лише санкції за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів! Такі порушення податківці якраз і виявляють на законодавчо «реанімованих» фактичних перевірках.
Але у даному випадку, оскільки контроль за дотриманням Закону про РРО у цій частині і зокрема за порядком здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів покладено саме (і лише!) на податківців, то
формально можна стверджувати, що перебіг строків сплати штрафів , встановлених Законом про РРО відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ має зупинятись до скасування воєнного стан
Отже у даному випадку податкові органи самостійно контролюють виконання всіх норм Закону про РРО. І лише контроль за порядком виконання операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, окрім податківців, має здійснювати також і НБУ.
За порушення вимог Закону про РРО і, зокрема, за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, зараз можуть застосовуватися штрафи, передбачені ст. 17 цього Закону за рішеннями податківців, винесеними за підсумками фактичних перевірок госпсуб’єктів з питань здійснення розрахункових операцій. Ст. 25 Закону про РРО встановлено строк для сплати таких штрафів: узгоджені суми цих штрафних санкцій підлягають перерахуванню госпсуб’єктами до держбюджету протягом 10 календарних днів з дня їх узгодження.
Тож, якщо рішення про застосування штрафів було прийнято під час воєнного стану (за підсумками фактичних перевірок, здійснених починаючи з 17 березня), навіть якщо покараний госпсуб’єкт погодився з ним, все одно є підстави стверджувати, що передбачений ст. 25 Закону про РРО 10-денний строк для сплати штрафу зупинений пунктом 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ аж до скасування воєнного стану. І ці 10 днів мають відлічуватись, починаючи с першого дня, наступного за днем скасування воєнного стану. Тобто формально можна стверджувати, що сплата таких штрафів під час воєнного стану — справа добровільна.
«Касові» штрафи. Оскільки відповідальність за порушення, виявлені на фактичних перевірках ведення касових операцій (у т.ч. порушення лімітів розрахунків готівкою) передбачена КУпАП, то щодо (не)сплати штрафів, накладених за такими перевірками читайте в окремому матеріалі «Зупинення перебігу строків та адмінштрафи» цього номеру.
«Посткамеральні» санкції за ПКУ
Чи необхідно сплачувати донараховані суми податків та штрафи за результатами камеральних перевірок декларацій з ПДВ та платників сільгоспЄП?
Адже строки на узгодження та сплату податкових зобов’язань, у т.ч. штрафів, донарахованих за результатами таких перевірок, встановлені в ПКУ, контроль за дотриманням вимог якого покладено саме на податкові органи.
Отже навіть, якщо податківці донарахують за результатами таких камеральних перевірок суми податків та/або штрафних санкцій, усе одно можна стверджувати, що перебіг 10-денного строку, установленого для їх сплати пунктом 57.3 ПКУ, призупинено до скасування воєнного стану згаданим п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Подивимося, що з цього приводу скажуть суди.
Однак сюди можна додати ще такі нефіскальні факти. Пункт 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ стосовно цих дозволених видів камеральних перевірок містить ще таку норму: перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення зупиняється. Тож
можна стверджувати, що донараховані камеральною перевіркою суми платником не узгоджені, оскільки у нього є 10-денний строк на оскарження, передбачений ст. 56 ПКУ, який теж зупинений до скасування воєнного стану
А згідно з п.п. 14.1.175 ПКУ податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого у встановлений ПКУ строк (та непогашеної пені, нарахованої згідно ПКУ).
