«69.9»
Ще раз нагадаємо, що пунктом 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який цікавий нам у наших дослідженнях, для платників податків та контролюючих органів на період до припинення чи скасування воєнного стану зупиняється перебіг строків, визначених податковим та іншим (!) законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. І — що ПКУ (ст. 41) під «контролюючими органами» розуміє податкові та митні органи.
Але перш, ніж перейти до «схрещування» цієї норми ПКУ з нормами КУпАП, розповімо про ті адмінштрафи, які під час воєнного стану є підстави не застосовувати.
Які штрафи не мають застосовувати
Податкова звітність та сплата податків/зборів. Тут заразом нагадаємо, що п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ містить звільнення від передбаченої ПКУ (!) відповідальності у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно сплатити податки та збори, подати звітність, у тому числі звітність, передбачену п. 46.2 ПКУ, зареєструвати податкові або акцизні накладні, розрахункі коригування, подати електронні документи щодо обігу та залишків пального та спирту етилового тощо з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Однак прямого звільнення від накладання адмінштрафів тут та в інших нормах ПКУ немає. У той же час, оскільки відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ призупинені, то на час воєнного стану
несвоєчасна сплата податків, неподання згаданої у цій нормі звітності та інші «провини» не мають розглядатись як адмінпорушення і штрафуватись згідно відповідних статей КУпАП (ст. 1631 та 1632)
Бо немає порушення строків як такого.
Інша звітність. Крім того, що стосується подання неподаткової звітності, то тут є пряме звільнення від адміністративної відповідальності у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення, передбачене у п. 2 ч. 1 Закону № 2115 для фізосіб, фізосіб — підприємців та юросіб*. І хоча цей Закон «не поширюється на податкові правовідносини», але у ньому прямо згадані: облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі. Тож за неподання/несвоєчасне подання таких звітів та інших документів адмінштрафи на згаданий строк не застосовуватимуться. Наприклад, не можуть застосовувати штраф за ст. 1863 КУпАП за неподання статзвітності…
* Тут маються на увазі службові особи юросіб.
ЄСВ. Податківці підтвердили (див. БЗ 201.9), що фізособи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, які сплачують ЄСВ самі за себе, звільняються від адмінвідповідальності за порушення законодавства по ЄВ з 1 березня 2022 року до припинення воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення воєнного стану, роботодавці — на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану. При цьому положення ст. 38 КУпАП (строки давності) щодо порушень, вчинених у такі періоди не застосовуються. (Останнім, схоже, податківці натякають, що ця стаття не врятує госпсуб’єктів у разі несплати ЄСВ у згадані строки після воєнного стану.)
А тепер проаналізуємо «в призмі» норми «69.9» (про призупинення строків) норми КУпАП та деякі адмінштрафи, які можуть застосовувати податківці під час дії воєнного стану на дозволених їм зараз видах перевірок.
Більш реальні адмінштрафи та строки їх сплати
Акцентуємо, що нормою «69.9» перебіг строків до скасування воєнного стану зупинений, не тільки за податковим, а й за іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі — тобто податкові та митні органи. Але митні органи в рамках цієї публікації нам не цікаві.
Отже, щоб дати відповідь на те — чи чіпляє норма «69.9» якісь строки, передбачені в КУпАП, треба ще визначитись з тим, що таке «контроль за дотриманням» (у тому числі) «іншого» законодавства, на що чітко зазначено у згаданій нормі. І у першу чергу нас мають цікавити строки виконання постанов про накладення штрафів за ст. 307 КУпАП: 15 днів з дня вручення постанови або 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (якщо відбувалося оскарження).
Отже, нижче ми викладемо дві основні позиції щодо цієї проблеми, кожна з яких, на наш погляд, має свої аргументи. А ви, шановні читачі, вже самі зробите висновки щодо кожної з них.
Позиція перша («контрольна»). За цією позицією вважається, що контролюючі органи (податкові) усе-таки здійснюють контроль за відповідними нормами КУпАП.
А якщо вважати, що контроль за дотриманням таких відповідних норм КУпАП покладено на податківців, то можна стверджувати, що строки сплати таких адмінштрафів мають бути зупиненими до закінчення воєнного стану. Але спочатку важливо визначитися, що саме розуміти під «контролем», а потім вже розібратися, контроль за дотриманням яких адмінштрафів покладено саме на податкові органи.
Якщо притримуватись цієї позиції, то під контролем за дотриманням норм КУпАП з боку податкових органів варто розуміти прийняття-винесення рішень щодо застосування відповідних, встановлених КУпАП, адмінштрафів та здійснення контролю за їх сплатою. До такого висновку підштовхує норма ст. 305 КУпАП «Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення». У ній зазначено, що контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Тож
при цьому підході такими, що контролюються податковими органами, можна вважати норми КУпАП щодо тих штрафів, за якими зобов’язані приймати рішення саме податкові органи.
За усіма іншими штрафами, де рішення приймаються (постанови виносяться) іншими органами, у тому числі навіть і за тими, де протоколи складають податківці (!), вже буде важко довести застосовність норми «69.9» щодо зупинення строків.
За якими ж порушеннями (статтями КУпАП) постанови виносять саме податкові органи? Відповідь — у ст. 2342 КУпАП — саме там зазначено, які справи про адміністративні правопорушення розглядають податкові органи. З перерахованих там шести статей/видів справ зараз податківці за підсумками фактичних перевірок реально можуть застосовувати штрафи, передбачені статтями:
— 16315 (за порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги));
— 18823 (за перешкоджання уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок);
— 16313 (за порушення небанківськими фінустановами порядку приймання готівки для подальшого її переказу).
Можливе застосування податківцями і адмінштрафу за ч. 3 — 6 ст. 1666 (порушення порядку припинення юридичної особи), але, гадаємо, зараз він не часто застосовний.
Отже, якщо вважати, що контроль за виконанням цих норм КУпАП (як «іншого законодавства») здійснюють податківці, то можна стверджувати, що строки, визначені КУпАП, і зокрема строки сплати згаданих адмінштрафів зупинені згаданою нормою «69.9» до скасування воєнного стану. Тож, начебто, можна не поспішати їх оскаржувати та сплачувати…
Ця позиція була б особливо корисною для оштрафованих за ст. 16315 КУпАП, адже цей штраф зараз дуже «популярний» (див. щодо нього також консультації в БЗ 109.19 та щодо штрафування саме під час воєнного стану — в БЗ 109.18). Нагадаємо, що він передбачає за перевищення граничних сум розрахунків готівкою а також за неможливість розрахуватись платіжною карткою адмінштраф на ФОП, або посадових осіб юрособи від 100 до 200 НМДГ (1400 — 3400 грн)**.
** За порушення, вчинене протягом року, після накладення штрафу за таке ж порушення, штраф складе вже: від 500 до 1000 НМДГ (8500 — 17000 грн)!
Згадані також у ст. ст. 2342 КУпАП «підвідомчі» податківцям ще два штрафи — за ст. 1641 (за ухиленням від подання декларації про доходи) та за ст. 1651 (порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) — під час воєнного стану не мають застосовуватись (див. вище).
Щодо низки інших правопорушень/статей КУпАП, за якими податківці мають право складати протоколи (а їх немало: ст. 512, 1551, 1621, 1631 — 1634, 16312, ч. друга і третя ст. 16317, ст. 164, 1645, 16416, 16616, 16617, 1772), то оскільки рішення щодо них приймають інші органи, не можна вважати, що контроль за їх виконанням цілком здійснюють податківці. Тобто строки для сплати штрафів та інші, встановлені КУпАП щодо застосування цих штрафів, точно не призупиняються.
Позиція друга («безконтрольна»). У деяких спеціалістів є така думка, що
застосування штрафів/виконання норм та дотримання строків, передбачених КУпАП — не повинно трактуватись, як здійснення контролю за дотриманням норм цього кодексу
Ці спеціалісти розглядають накладення штрафів, передбачених КУпАП, як наслідки контролю за дотриманням інших норм законодавства України, а не за нормами КУпАП. Вважаємо, що такий підхід теж має свою логіку і право на існування. У такому випадку норма п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ про призупинення строків ні до яких норм та строків з КУпАП точно не може застосовуватись.
А щодо того, яка з цих позицій більш коректна, робіть власні висновки. Тільки пам’ятайте: якщо порушник не перераховує адмінштраф у строки, встановлені КУпАП, то йому доведеться вже сплачувати його у подвійному розмірі (ст. 308 КУпАП)…
А загалом кінцеві висновки щодо цього, мабуть, зроблять лише судові органи — у разі, якщо хтось не схоче сплачувати згадані адмінсанкції, і справа дійде до їх стягнення.
