Процедурні моменти
Для вирішення подальшої долі майна, яке зазнало ушкоджень або руйнувань, ключове значення має його інвентаризація. Тобто головне, що вам треба зробити — обов’язково проінвентаризувати деокуповане майно.
Проводити інвентаризацію п. 8 розд. І Положення № 879 вимагає на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди для безпечного доступу до активів, первинних документів та облікових регістрів. Наприклад,
якщо доступ до відповідних об’єктів відновлено у вересні, то інвентаризацію слід здійснити станом на 1 жовтня
Результати такої інвентаризації потрібно відобразити в бухобліку відповідного звітного періоду.
З огляду на це, в розпорядчому документі (наказі) про проведення інвентаризації деокупованого майна слід зазначити:
1) обсяг інвентаризації — об’єктами суцільної мають бути всі зруйновані/пошкоджені активи, які обліковуються на балансі (поза балансом) підприємства;
2) строки проведення інвентаризації — це необхідно зробити якнайшвидше, але виключно за умови безпечного доступу до об’єктів інвентаризації;
3) склад інвентаризаційної комісії(ій), яка(і) буде(уть) безпосередньо проводити інвентаризацію і визначити стан об’єктів, які постраждали внаслідок бойових дій.
Загальний механізм визначення непридатності основних засобів (ОЗ) до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями й установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів визначає п. 42 Методрекомендацій № 561*.
Тож створена комісія:
— здійснює безпосередній огляд об’єкта та визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого його використання і вносить відповідні пропозиції;
— установлює конкретні причини невідповідності критеріям активу;
— визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття ОЗ із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
— визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим особам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) ОЗ, встановлює їх кількість і вартість;
— складає і підписує акти на списання ОЗ.
Врахуйте! На ОЗ, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складають окремий інвентаризаційний опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели до стану непридатності ці об’єкти (п. 1.8 розд. ІІІ Положення № 879). Отже, за підсумками інвентаризації пошкоджених та/або зруйнованих будівель і споруд унаслідок війни комісія має оформити щонайменше два інвентаризаційні описи необоротних активів. В одному з них наводять пошкоджені, але придатні для подальшого використання об’єкти. А в другому — зруйновані і непридатні для експлуатації, тобто ті, що підлягають списанню.
За підсумками інвентаризації комісія складає протокол, до якого додає всі матеріали інвентаризації (описи, акти обстеження нерухомого майна, звіряльні відомості тощо). Саме на підставі цих документів керівник ухвалює рішення про:
— списання та демонтаж зруйнованих об’єктів, подальше використання яких неможливе;
— проведення відновлення (ремонту) пошкоджених будівель та споруд;
— консервацію пошкоджених об’єктів нерухомості, використання яких наразі неможливе або недоцільне;
— оцінку та оприбуткування матеріальних цінностей, вилучених у результаті відновлювальних робіт або демонтажу знищених об’єктів.
Результати такої інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухобліку того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.
Повторна річна інвентаризація
Строки здійснення суцільної річної інвентаризації визначає п. 10 розд. І Положення № 879. Однозначно її слід провести до дати балансу — до 31 грудня. Проте конкретну дату і строки проведення річної інвентаризації має встановити керівник підприємства і зафіксувати у своєму наказі. Головне — встигнути завершити річну інвентаризацію до кінця року і провести її протягом встановленого п. 10 розд. І Положення № 879 періоду.
Зокрема, не раніше ніж за 3 місяці до дати балансу (тобто у період із 1 жовтня до 31 грудня) інвентаризують:
— необоротні активи (крім незавершених капітальних інвестицій, об’єктів ОЗ, які на момент інвентаризації знаходитимуться поза підприємством);
— запаси (крім незавершеного виробництва та напівфабрикатів, інших матеріальних цінностей, які на момент інвентаризації знаходитимуться поза підприємством).
Інвентаризацію всіх інших активів, крім тих, які на дату інвентаризації знаходитимуться поза підприємством, проводять не раніше ніж за 2 місяці до дати балансу (у період із 1 листопада до 31 грудня). А це, зокрема, незавершені капітальні інвестиції, незавершене виробництво, напівфабрикати, фінансові інвестиції і грошові кошти. Відтак,
якщо інвентаризація деокупованого майна вписується в рамки встановлених п. 10 розд. І Положення № 879 періодів для проведення річної інвентаризації, то повторну (річну) інвентаризацію можна не здійснювати
Зокрема, якщо об’єкти нерухомого майна були проінвентаризовані станом на 1 жовтня, 1 листопада чи 1 грудня, то ця інвентаризація вважається річною. Звісно, за умови, що інвентаризація деокупованого майна була суцільною.
А от якщо керівник підприємства ухвалив рішення про проведення інвентаризації окремо визначеного майна на день установлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна (п. 8 розд. І Положення № 879), тоді від річної інвентаризації не сховатися. Адже така інвентаризація деокупованого майна вибіркова, а не суцільна. Тож доведеться ці активи підприємства повторно інвентаризувати у річні строки.
