28.11.2022
Під час проведення річної інвентаризації розрахунків за допомогою документальної перевірки установлюється, зокрема, правильність і обґрунтованість суми дебіторської і кредиторської заборгованостей, щодо яких строк позовної давності минув (п. 7.4 розд. III Положення № 879*). Тобто забезпечується виявлення активів і зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання.
Нагадаємо, що загальний строк позовної давності встановлено ст. 257 ЦКУ у 3 роки*. Про скорочену позовну давність строком у 1 рік та подовжену 4 роки йдеться у ст. 258 ЦКУ. Також про подовжену позовну давність у разі встановлення її за погодженням сторін у договорі говорить ст. 259 ЦКУ.
* Згідно зі ст. 8 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року загальний строк позовної давності для ЗЕД-контрактів встановлюється у 4 роки.
Але під час карантину (почався він з 12.03.2020 і напевно закінчиться 31.12.2022) позовну давність продовжили на строк його дії. Щоправда, окрім строків, які збільшили за договором на підставі ст. 259 ЦКУ (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). А от у період воєнного, надзвичайного стану (він почався 24.02.2022 і триватиме, як мінімум, до 19.02.2023) на строк його дії продовжили усі, без винятку, строки позовної давності, які встановлені у ЦКУ (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Тож
на період з 12.03.2020 і по кінець воєнного стану (ВС) строки давності, встановленні ЦКУ, призупинені
З огляду на сказане, рахувати строки позовної давності слід так. У випадку, коли відлік строку позовної давності:
1) розпочався до 12.03.2020, то до тих днів, які вже спливли, додаємо весь період карантину і дні ВС понад карантин (якщо він закінчиться пізніше за карантин) та дні зі «стандартного» строку позовної давності, що залишилися після спливу періоду до 12.03.2020;
2) припав на період після 12.03.2020, то до нього ми додаємо весь період карантину. Якщо ВС закінчиться пізніше за карантин, то додаватимемо ще й дні, які припали на ВС понад карантин. Тобто у цьому випадку строк позовної давності почнемо відлічувати від дня закінчення карантину або від скасування ВС (якщо він закінчиться пізніше за карантин);
3) був перерваний (сторони підписали акт звірки), то після цієї події такий строк починає відлічуватися заново (ч. 3 ст. 264 ЦКУ).
Отже, до того часу, поки не спливе строк позовної давності, визнавати дебіторську заборгованість безнадійною та списувати її на витрати чи за рахунок резерву сумнівних боргів, а також визнавати дохід від кредиторської заборгованості зарано.
Докладно читайте в статтях «Війна: що зі строками?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 54 і «Інші зупинені/незупинені строки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 32.
Ще з першого дня війни НБУ заборонив валютні операції (п. 17 постанови № 18*, лист НБУ від 27.05.2022 № 25-0005/37070):
— з використанням російських рублів та білоруських рублів;
— зі здійснення банками переказів в гривнях / іноземній валюті, ініційованих юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані / постійно проживають) в російській федерації або в республіці білорусь;
— із зарахування надходжень у гривнях / іноземній валюті на рахунки таких осіб у банках України.
Вичерпний перелік операцій, на які не поширюється заборона з п. 17, визначено п. 172 постанови № 18.
Також з 04.03.2022 постановою Кабміну від 03.03.2022 № 187 установлено мораторій (заборону) на:
1) виконання будь-яких зобов’язань (у тому числі грошових), кредиторами (стягувачами) за якими є:
— фізичні особи — громадяни рф (крім тих, що проживають на території України на законних підставах);
— юридичні особи — резиденти рф;
— українські юрособи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником з часткою у статутному капіталі 10 % і більше якої є держава рф чи фізичні особи — громадяни рф, юридичні особи — резиденти рф (тобто особи, пов’язані з державою-агресором);
2) відчуження у будь-якій формі нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання:
— рф або особами, пов’язаними з державою-агресором (крім безоплатного відчуження на користь держави Україна);
— на користь рф або на користь осіб, пов’язаних з державою-агресором.
Будь-які правочини, що порушують вимоги постанови № 187, є нікчемними. Тобто такими, для визнання недійсності яких не потрібне окреме рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦКУ).
Зауважте! Валютні операції з використанням російських і білоруських рублів заблоковані постановою № 18 тимчасово — на період запровадження воєнного стану. Водночас постанова № 187 функціонує до прийняття та набрання чинності законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором. Тобто перелічені заборони мають тимчасовий характер. Тож
наразі підстав передчасно списувати дебіторську та кредиторську заборгованості у російських і білоруських рублях немає
Адже подальша доля таких заборгованостей законодавчо ще не вирішена (див. статтю «Контрагент з держави-агресора: заборони і наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62). Втім, поточну фінансову дебіторську заборгованість можна визнати сумнівною (є ймовірність її непогашення) і створити під неї резерв сумнівних боргів. Детально див. у статті «Змінилася платоспроможність дебіторів: не забудьте про резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47. А довгострокову дебіторську заборгованість і довгострокові зобов’язання оцінити за їх теперішньою вартістю.
Також урахуйте: щодо таких заборгованостей на період воєнного стану строки позовної давності можуть бути продовжені. Але не автоматично, а лише у разі доведення форс-мажору за кожним конкретним ЗЕД-контрактом (докладніше про це див. у статті «ЗЕД-розрахунки: строки давності» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62).
Під час війни деякі контрагенти не можуть підписати акт звірки, позаяк перебувають на тимчасово непідконтрольній території і не мають доступу до своїх первинних документів та регістрів бухобліку. Що робити у такому разі?
Тоді нічого не залишається, як діяти за загальним правилом інвентаризації розрахунків. А саме
у разі, коли до кінця звітного періоду розрахунки з дебіторами і кредиторами залишились неузгодженими, кожна сторона відображає їх в сумах, що визнаються нею правильними
(п. 7.2 розд. III Положення № 879). Відтак, дебіторську і кредиторську заборгованості з такими окупованими контрагентами відображаємо в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку. Водночас щодо дебіторської заборгованості можна скористатися інструментом знецінення активів — під фінансову поточну створити резерв сумнівних боргів, а довгострокову оцінити за теперішньою вартістю (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254).
Принагідно нагадаємо, що за нормами п. 8 Положення № 879 підприємства з тимчасово окупованої території та з районів бойових дій зобов’язані провести інвентаризацію розрахунків станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до первинних документів і регістрів бухобліку. Такий Перелік територіальних громад, які розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджено наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75 (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254). Зауважте! Ідеться не про вилучення територіальної громади з Переліку № 75, а саме про фактичну можливість безперешкодного і безпечного доступу деокупованого підприємства, з яким потрібно підписати акт звірки. Рішення про те, чи зникли перешкоди і чи відновився безпечний доступ, приймає керівник звільненого підприємства. Свідченням цього буде його наказ про проведення суцільної інвентаризації.