Контрагент з держави-агресора: заборони і наслідки

Імпорт з країни-агресора

З 11.04.2022 постановою Кабміну від 09.04.2022 № 426 запроваджено повне ембарго на імпорт товарів з рф. Відтоді жоден товар з рф не може бути ввезено на митну територію України в митному режимі імпорту. Втім

(див. п. 13 ст. 16 Закону № 2473).

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

А от, якщо порушені відповідні строки розрахунків за експортними операціями згідно з контрактми з нерезидентами з країни-агресора, пеня нараховуватиметься на загальних підставах (див. статтю «ЗЕД-розрахунки: детально про «90 днів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 37).

Зобов’язання перед кредиторами з рф (у т. ч. експорт товарів)

З 04.03.2022 постановою Кабміну від 03.03.2022 р. № 187 установлено мораторій (заборону) на:

1) виконання будь-яких зобов’язань (у тому числі грошових), кредиторами (стягувачами) за якими є:

— фізичні особи — громадяни рф (крім тих, що проживають на території України на законних підставах);

— юридичні особи — резиденти рф;

— українські юрособи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником з часткою у статутному капіталі 10 % і більше якої є держава рф чи фізичні особи — громадяни рф, юридичні особи — резиденти рф (тобто особи, пов’язані з державою-агресором);

2) відчуження у будь-якій формі нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання:

— рф або особами, пов’язаними з державою-агресором (крім безоплатного відчуження на користь держави Україна);

— на користь рф або на користь осіб, пов’язаних з державою-агресором.

Будь-які правочини, що порушують вимоги постанови № 187, є нікчемними. Тобто такими, для визнання недійсності яких не потрібне окреме рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦКУ).

Платіжні операції

Крім перелічених вище кабмінівських заборон, працюють також заборони в банківській сфері. Так п. 17 постанови № 18* заборонено будь-які валютні операції:

* Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;

2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в рф або в рб;

3) для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані/постійно проживають) в рф або в рб.

Тобто заборони, визначені п. 17 постанови № 18, поширюються на валютні операції (див. лист НБУ від 27.05.2022 № 25-0005/37070):

— зі здійснення банками переказів в гривнях / іноземній валюті, ініційованих юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані / постійно проживають) в рф або в рб;

— із зарахування надходжень в гривнях / іноземній валюті на рахунки таких осіб в банках України.

Вичерпний перелік операцій, на які не поширюється заборони з п. 17, визначено п. 17² постанови № 18.

Також згідно з пп. 15 і 15¹ постанови № 18 заборонено здійснювати:

— видаткові операції за рахунками резидентів рф та рб, за рахунками юросіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф та рб;

— зарахування коштів на рахунки фізосіб за переказами, ініційованими з використанням платіжних інструментів — платіжних карток, емітованих банками рф та рб;

— приймання в Україні платіжних карток, емітованих банками рф та рб (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки).

Виняток становлять окремі операції, визначені у пп. 1 — 12 п. 15 постанови № 18. Зокрема, відповідно до пп. 2 і 3 п. 15 постанови № 18 вищевказана заборона не поширюється на здійснення на території України:

— соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

— видаткових операцій з таких рахунків фізосіб — резидентів рф та рб, що містяться в переліках СБУ та/або державних органів України, попередньо погоджених СБУ, щодо можливості здійснення банками таких операцій.

Тож підсумуємо:

Заборонено як Swift-перекази, так і перекази з використанням Western Union, а також видаткові операції за рахунками резидентів рф та рб.

Всі згадані заборони діють під час воєнного стану. Тобто мають тимчасовий характер. Російські рублі та білоруські рублі фактично заблоковані на поточних рахунках на період війни. Валютні операції з ними заборонені. Але вони не вилучені з обігу — поки що НБУ не вирішив їх подальшу долю. Відтак підстав для списання російських та білоруських рублів та заборгованості в них наразі немає. Тому такі рублі та заборгованість у них потрібно і надалі обліковувати на балансі.

КР за російськими і білоруськими рублями

Розглянемо конкретну ситуацію: на валютному рахунку підприємства є російські рублі (Дт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»), які не можна продати у зв’язку з забороною НБУ і обліковується заборгованість перед контрагентами — резидентами рф у російських рублях (Кт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»), яка виникла до 24.02.2022. Чи треба визначати КР за цими статтями, позаяк курс НБУ значно виріс?

Перш за все наголосимо, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257 — 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Тобто на період воєнного стану строки позовної давності продовжуються (докладніше про це див. у статті «ЗЕД-розрахунки: строки давності» // «Податки & бухоблік», 2021, № 62). Під час карантину строки позовної давності, встановлені ЦКУ, також продовжуються на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, див. статтю «Строк давності і карантин: час списувати борги?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 19).

Щодо КР, то за вимогами п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» їх розраховуємо виключно за монетарними статтями в іноземній валюті (адже вони погашаються грошовими коштами):

— на дату балансу, а також

— на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

За немонетарними статтями балансу (див. п. 4 НП(С)БО 21) КР не визначаємо. Вони не підлягають перерахунку. Тобто за дебіторською заборгованістю за виданими авансами (Дт 371 «Розрахунки за виданими авансами») та кредиторською заборгованістю за отриманими авансами (Кт 681 «Розрахунки за авансами одержаними») КР не нараховуємо. Позаяк ця заборгованість закриватиметься відповідною поставкою (див. статтю «Курсові різниці за авансами від нерезидента» // «Податки & бухоблік», 2021, № 39).

Отже, за статтями балансу про грошові кошти (зокрема, Дт 302 «Готівка в іноземній валюті» і Дт 312), а також активи/зобов’язання, які будуть отримані/погашені у валюті (зокрема, Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» і Кт 632) КР розраховуємо. Російські рублі, які наявні на поточному валютному рахунку в банку, і монетарна заборгованість в російських рублях (як дебіторська, так і кредиторська) тут не винятк. Адже ще раз наголосимо:

(п. 17 постанови № 18). Коли воєнний стан скасують, очевидно, і постанова № 18 перестане діяти. Та й у зв’язку з введенням воєнного стану не було ніяких змін до порядку розрахунку та відображення в бухгалтерському обліку КР. Тобто діють ті ж правила, що й у довоєнний час.

Аналогічно чинимо і з монетарною заборгованістю перед контрагентами / контрагентів з держави-агресора у вільно конвертованій валюті (доларах і євро). Подробиці про розрахунок КР читайте у статті «Курсові різниці та як їх рахувати» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62 (ср. ).

У бухгалтерському обліку КР від операційної діяльності відображають у складі інших операційних доходів і витрат — обліковують на субрахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (п. 8 НП(С)БО 21).

При цьому в податковоприбутковому обліку бухоблікові КР на загальних підставах (через доходи/витрати) беруть участь у формуванні фінрезультату (об’єкта оподаткування). І не переживайте: в податковоприбутковому обліку жодних податкових різниць для КР не передбачено. Тому бухфінрезультат до оподаткування коригувати не треба (див. листи ДПСУ від 01.12.2020 № 4915/ІПК/99-00-05-05-02-06 і від 04.09.2020 № 3688/ІПК/99-00-05-05-02-06).

Зауважте! Підстав передчасно списувати дебіторську та кредиторську заборгованість у російських і білоруських рублях немає. Оскільки теоретично підприємство може отримати від контрагентів валюту, а також розрахуватися зі своїми кредиторами після скасування дії постанови № 18. Втім, поточну фінансову дебіторську заборгованість можна визнати сумнівною (є ймовірність її непогашення) і створити під неї резерв сумнівних боргів. Детально див. у статті «Змінилася платоспроможність дебіторів: не забудьте про резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.