ФОП-айтішник обирає єдиний податок — наслідки

Яку групу обрати?

ФОП групи 1 мають право лише торгувати на ринках і надавати побутові послуги населенню (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ). Тож для айтішників група 1 — однозначно не підходить. Як щодо групи 2? Тут максимальний річний обсяг доходу — до 834 мінзарплат (у 2022 році — 5 млн 421 тис. грн) і можна взяти 10 працівників. Також послуги можна надавати не тільки побутові, а взагалі будь-які (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Однак є нюанс — надавати послуги ФОП групи 2 може або іншим єдиноподатникам, або населенню.

Надавати послуги платнику податку на прибуток або ФОП-загальносистемнику айтішник групи 2 не зможе. Для нього це буде порушенням умов перебування на спрощеній системі. І після такого порушення він буде зобов’язаний з наступного кварталу залишити лави єдиноподатників (п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ). І ще. Швидше за все, податківці будуть проти, аби ФОП групи 2 надавав послуги нерезидентам. А для айтішників це дуже важливо. Нерезиденти точно не є платниками єдиного податку, та й до населення їх віднести складно.

Тож

Якщо вам це не підходить, вскочити на спрощену систему можна буде лише через групу 3. Як правило, айтішники обирали безПДВшну ставку 5 %. Це вже така «рукавичка», яка вмістить усіх. Річний обсяг доходу тут складає 1167 мінзарплат (у 2022 році — до 7 млн 585 тис. грн), а найманих працівників — скільки завгодно. Обмежень за видами діяльності чи статусу контрагентів — фактично жодних (п.п. 3 п. 291.4 ПКУ). Принаймні, жодна IT-діяльність на спрощеній системі прямо не заборонена. Діяльність операторів зв’язку та телекомунікацій (п.п. 8 п.п. 291.5.1 ПКУ) якщо і є айтішною, то з натяжкою.

Отже, класичний айтішник — це група 3 і ставка 5 %. Але під час воєнного стану на групі 3 з’явилася можливість обрати також більш низьку ставку 2 % і взагалі не мати жодних обмежень щодо обсягу доходу. Тож не виключаємо, що в умовах воєнного стану айтішники будуть обирати саме цей (спеціальний) варіант групи 3 (пп. 9.3, 9.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Єдиний мінус — тут звітувати і сплачувати податкові зобов’язання потрібно щомісяця, а не щокварталу, як на «звичайній» третій групі.

Обрані види діяльності

Для будь-якого ФОП усі види діяльності, які він здійснює, неодмінно мають бути зазначені у ЄП-реєстрі (п.п. 8 п. 299.7 ПКУ). Якщо цього немає, ФОП можна спіймати на незареєстрованій діяльності й скинути на загальну систему (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). Тож усі можливі види діяльності ФОП-айтішник має або одразу зазначити у Заяві на ЄП-реєстрацію (за формою, затвердженою наказом від 16.07.2019 № 308), або ж подати цю Заяву з інформацією про зміну видів діяльності, що здійснюються.

Які види діяльності обирає ФОП-айтішник? Відповісти на це запитання не так вже й просто, адже поняття «айтішник» об’єднує в собі дуже широкий спектр видів діяльності. Тож ми у таблиці наведемо для вас усі можливі види діяльності, а ви вже обирайте з них ті, якими збираєтеся займатися.

Перелік можливих видів діяльності для айтішника

Якщо не впевнені чи до кінця не знаєте, яка саме IT-діяльність припаде вам до душі, можете зазначити у Заяві про перехід на спрощену систему увесь вищенаведений перелік. Так, про всяк випадок. Зрештою, кількість обраних видів діяльності, які можуть зазначатися в Заяві, жодним чином не обмежена (БЗ 107.01.01).

Місце провадження діяльності

Інформація про нього також має зазначатися у ЄП-реєстрі (п.п. 3 п. 299.7 ПКУ). Що зазначати у полі 6 Заяви айтішнику, який може працювати де завгодно — у офісі, вдома, у бабусі в селі, від Wi-Fi в кафе чи ресторані, та хай навіть посеред поля чи в лісі (з доступом до супутникового Інтернету, на кшталт Starlink, навіть це цілком можливо)?

Місцем своєї реєстрації ФОП у будь-якому випадку зазначає зареєстровану адресу свого проживання. Саме вона і буде його податковою адресою (ст. 45 ПКУ). Якщо місце реєстрації ФОП є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, то про цей об’єкт оподаткування потрібно повідомляти через ф. № 20-ОПП. Тобто, інакше кажучи, ФОП-айтішник не повинен повідомляти про кожну точку доступу до Інтернету, де він прилаштував свій комп’ютер для роботи.

У полі «Місце провадження господарської діяльності» айтішнику доцільно зазначати «Надання послуг на території України» чи «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)». Залежно від того, на яку аудиторію — внутрішню чи зовнішню — айтішник націлив свої послуги. Інформацію потрібно зазначати в графі «Область, район, населений пункт», а інші графи поля 6 — не заповнювати. Саме так роз’яснюють податківці у своїх консультаціях (див. БЗ 107.01.01, zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).

Майте на увазі! Якщо ви через ф. № 20-ОПП подаєте інформацію про будинок чи квартиру, як про місце реєстрації ФОП, це житло вважатиметься таким, що використовується в підприємницькій діяльності. А отже, ви не отримаєте пільг з податку на нерухоме майно (п.п. 266.4.3 ПКУ). Ну, а якщо айтішник має свій офіс (таке теж трапляється) ф. № 20-ОПП з інформацією про цей офіс подавати обов’язково. Місцем провадження діяльності в цьому випадку цілком можна зазначити адресу офісу.

Дохід і його облік

Доходом єдиноподатника є сума коштів, що надійшли на його рахунок чи в касу (п. 292.1 ПКУ). Айтішник тут — не виняток. Тож якщо він отримує дохід у гривні, то записує у Книгу обліку суму коштів, які надійшли йому як плата за надані послуги. Якщо ж дохід одержаний у валюті, айтішник перераховує його за курсом НБУ на дату надходження коштів на валютний рахунок (п. 292.5 ПКУ).

При подальшому продажу валюти позитивна різниця між вартістю проданої валюти за курсом НБУ та її продажною вартістю, визначеною відповідно до комерційного курсу, до доходів айтішника НЕ потрапляє (БЗ 107.01.03). Курсові різниці на дату балансу за отриманою валютою для ФОП-айтішника теж доходом НЕ є (БЗ 107.01.03, втратила чинність). Курсова різниця — це суто бухоблікова категорія, яка до єдиноподаткового обліку ФОП відношення не має.

Зверніть увагу! На рахунок ФОП, як правило, надходить сума коштів за мінусом комісії, тобто проценту, який банк бере за транзакцію. Так от, безпечніше до складу єдиподаткових доходів уключати всю суму коштів — без вирахування цієї банківської комісії. Податківці — такої ж думки (див. БЗ 107.01.03, zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).

Документальне підтвердження

Єдиноподатковий обліку не зобов’язує підтверджувати зроблені записи первинними документами. Тим не менш, ст. 44 ПКУ вимагає від будь-якого платника зберігати документи, на підставі яких формуються показники податкової звітності. За відсутність таких документів передбачена відповідальність згідно з п. 121.1 ПКУ (ср. ). І хоча наразі цей штраф — під дією мораторію, краще не ігнорувати зазначену вимогу ПКУ.

Отже, айтішнику, який одержує доходи, слід подбати про наявність банківських виписок, а також платіжних доручень, сліпів чи інших аналогічних документів, які підтверджують, що клієнти платили йому саме за підприємницьку (айтішну) діяльність. Вести товарний облік (п. 12 ст. 3 Закону про РРО) айтішник не зобов’язаний. Тож документи на товари та послуги, придбані для здійснення своєї діяльності, він, у принципі, може не зберігати.