Дивіденди на єдиному податку — виплата й облік

Періодичність виплати дивідендів

Як часто можна виплачувати дивіденди? Це не залежить від того, на якій системі оподаткування перебуває емітент і з якою періодичністю він подає податкову звітність. За загальним правилом дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом (ч. 3 ст. 26 Закону про ТОВ).

Тобто загальне правило передбачає, що найкоротший термін, за який можна виплачувати дивіденди, — це квартал. Це логічно, враховуючи те, що базою для виплати дивідендів є чистий прибуток (рядок 2350 Звіту про фінрезультати), а він береться зі Звіту про фінансові результати, який складається не частіше, ніж раз у квартал (див. лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 30.08.2018 № 3769/ІПК/15-32-12-04-21).

Але у статуті, в принципі, можна прописати й більш короткий строк виплати дивідендів. В тому числі можна визначити, що дивіденди виплачуються щомісяця. Також у статут можна записати, що період виплати дивідендів визначається у рішенні загальних зборів. А у рішенні загальних зборів — що дивіденди сплачуються за такий-то місяць. Такого формулювання теж, в принципі, повинно бути достатньо.

Головний принцип — фактична виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату. Звичайно ж, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів (ч. 4 ст. 26 Закону про ТОВ). Тобто, в принципі,

Але! Якщо сплата дивідендів відбувається щомісячно, то і база для їх нарахування (чистий прибуток) теж має обраховуватися з такою ж періодичністю. Відповідно кінець кожного місяця буде для платника бухобліковою датою балансу. З усіма відповідними наслідками (курсові різниці, залишок забезпечень, резерв сумнівних боргів тощо мають визначатися щомісяця, а не щокварталу).

Ну і зовсім не зайвим буде згадка в обліковій політиці, що фінансова звітність підприємства складається щомісячно. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік передбачена можливість складати фінзвітність за інший період, ніж квартал.

Рішення про виплату дивідендів у будь-якому випадку має бути оформлене протоколом загальних зборів учасників. Адже рішення про виплату дивідендів — це виключна компетенція цього органу (п. 12 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ). Ну і слідкуйте за рівнем чистих активів. Адже ТОВ забороняється приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати їх, якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати (п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону про ТОВ).

Оподаткування виплати дивідендів

Виплата юрособі. Єдиноподатники не сплачують дивідендний авансовий внесок (п.п. 57.1¹.2 ПКУ). Тож емітенту не потрібно перейматися тим, що дивіденди виплачуються за поточний рік і, відповідно, авансовий внесок мав би нараховуватися на всю суму виплати. Відтак, незалежно від того, за який період будуть виплачуватися дивіденди, авансовий внесок не нараховується.

Тобто достатньо в бухобліку нарахувати суму дивідендів до виплати (Дт 443 — Кт 671, в кінці року закрити сальдо на субрахунку 443 проводкою Дт 441 (або 442) — Кт 443) і, власне, виплатити ці дивіденди (Дт 671 — Кт 311). Жодних додаткових особливостей ані в податковоприбутковому, ані в ПДВ-обліку не буде.

Виплата фізособі. При виплаті дивідендів фізичній особі апріорі не нараховується авансовий внесок (п.п. 57.1¹.3 ПКУ). І це не залежить від того, хто нараховує дивіденди — єдиноподатник чи загальносистемник. У бухобліку нарахування та виплата дивідендів фізособі відображаються аналогічно тому, як ці операції відображаються для юридичних осіб.

Виплачені фізособам дивіденди оподатковуються ПДФО. Враховуючи те, що емітентом виступає єдиноподатник, дивіденди будуть оподатковуватися за ставкою 9 відсотків (п.п. 167.5.4 ПКУ). Ця виплата відображається у розділі І 4ДФ з ознакою доходу «109». Також із цих дивідендів утримується військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.