Поповнюємо статутний капітал готівкою

Пам’ятаєте безсмертний твір класика англійської літератури, де змальовано суперечки між тупоконечниками і гостроконечниками щодо того, як розбивати варене яйце: з тупого чи з гострого кінця? ☺

Так-от, прихильники двох різних підходів до поповнення СК сперечаються між собою з не меншою завзятістю. Одні виступають за поповнення СК готівковими коштами через касу підприємства, бо інакше, як вони думають, — штраф за неоприбуткування готівки (якого, до речі, давно вже немає). Інші наполягають на єдино правильному, з їхнього погляду, способі — через касу банку на поточний рахунок підприємства.

Поспішаємо заспокоїти й тих, і тих — обидва способи правильні, але для кожного з них треба дотримувати свого порядку оформлення і враховувати існуючі законодавчі обмеження.

Пояснимо докладніше.

Унесення грошових коштів через банк

Цей спосіб нам видається найприйнятнішим, бо

Однак і тут є свої нюанси документального оформлення, знехтувавши якими, можна було свого часу отримати солідний штраф за неоприбуткування готівки. І хоча зараз цей штраф скасований, справжній бухгалтер має робити все правильно! Тож читайте далі уважненько.

Грошові кошти на поповнення СК можуть бути внесені готівкою через касу банку (небанківської фінустанови) з подальшим зарахуванням на поточний рахунок підприємства — емітента корпоративних прав. У такому разі для засновника розрахунки вважатимуться готівковими, а для підприємства-емітента — безготівковими (п. 10 Положення № 148*). Це:

— по-перше, рятує підприємство від порушення лімітів готівкових розрахунків, установлених розд. ІІ Положення № 148 (див. БЗ 109.13), а

— по-друге, підтверджує те, що готівкові кошти, які вносить фізособа в касу банку для їх зарахування на рахунки отримувачів коштів, до каси підприємства надходити не повинні. Але лише за умови правильного документального оформлення такої банківської операції (про це — далі).

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Можливість представництва в цьому випадку підтверджує п.п. 10 п. 13 і п. 111 Інструкції № 103* (ср. ). Опосередковують таке представництво шляхом оформлення довіреності (ст. 1007 ЦКУ) у простій письмовій формі, оскільки ні цивільне, ні банківське законодавство її нотаріального посвідчення не вимагає. Однак не виключаємо, що на практиці можуть виникнути непорозуміння з працівниками банку, тож краще цей нюанс уточнити у них заздалегідь.

* Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 25.09.2018 № 103.

Суть цього документа полягатиме в тому, що засновник довіряє представникові внести від імені засновника до каси банку певну суму коштів як поповнення СК підприємства. Представляти засновника може як працівник підприємства-емітента (хоч директор, хоч касир, хоч будь-хто інший), так і стороння особа. Однак у першому випадку директор/касир/інший працівник діятиме не від імені підприємства, а від імені засновника. У будь-якому разі подавати таку довіреність або її копію на підприємство не обов’язково.

Приймання готівки національної валюти через операційну касу банки здійснюють за заявою на переказ готівки (додаток 10 до Інструкції № 103). Її використовують, зокрема, для приймання готівки від фізичних осіб для зарахування на рахунки, відкриті в цьому самому банку або в іншому банку (п.п. 1 п. 128 Інструкції № 103). Правила заповнення відповідних реквізитів цієї заяви містяться у додатку 19 до Інструкції № 103, згідно з яким, якщо переказ готівки здійснює фізична особа, то:

— у полі «Платник» зазначають її прізвище, ім’я та по батькові. У нашому випадку це буде П. І. Б. засновника.

Для прикладу: «Коган Левко Петрович (це засновник) через Сірого Івана Івановича» (це представник);

— у полі «Отримувач» — найменування юридичної особи, на користь якої здійснюється переказ;

— у полі «Призначення платежу» в обов’язковому порядку слід зазначити «Поповнення статутного капіталу».

Якщо ж директор/касир, які частенько вносять готівкову виручку в банк від імені підприємства, у полі «Платник» впишуть найменування юридичної особи, скажімо, «ТОВ «Сюрприз» через Блакитного Василя Євгеновича», це означатиме, що такі кошти мали попередньо пройти через касу підприємства (про це — в наступному підрозділі).

Унесення через касу підприємства

У цьому випадку засновник теж може діяти як особисто, так і через свого представника. Останній у такому разі має пред’явити касиру підприємства довіреність на внесення коштів від засновника (див. про це у попередньому розділі). Отримання грошових коштів від будь-кого з них оформляють прибутковим касовим ордером (форма № КО-1). Як підставу у відповідному рядку касового ордера потрібно зазначити «Поповнення статутного капіталу». Ця операція не вимагає застосування РРО/ПРРО, оскільки не пов’язана з реалізацією товарів/послуг (БЗ 109.03 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).

Готівкових обмежень, установлених Положенням № 148, у цьому випадку дотримувати доведеться (БЗ 109.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques). Зокрема, якщо засновником є фізособа, сума внеску на день не може перевищувати 50 тис. грн. Зараз це обмеження поширюється не лише на розрахунки за товари/послуги, але й на інші види розрахунків.

Зверніть увагу: це обмеження встановлене для операцій однієї особи. У свою чергу, кількість підприємств/фізосіб, з якими проводяться розрахунки протягом дня, не обмежується. Тобто сукупна сума готівкових розрахунків з декількома особами може перевищити вказану межу.

Це ще один нюанс, щодо якого бухгалтерська спільнота неодностайна. Дехто чомусь вважає, шо такі кошти належить обов’язково здавати до банку. Насправді ж, це треба робити лише тоді, коли перевищено ліміт каси. До речі, штрафи за таке порушення наразі теж відсутні (див. статтю «Ліміт каси: за перевищення не карають?» у «Податки & бухоблік», 2020, № 98).

Приймання готівки від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки через операційну касу банку також відбувається за заявою на переказ готівки. Але в цьому разі її слід заповнювати дещо інакше, ніж при внесенні готівки в касу банку засновником/його представником. Зокрема:

— у полі «Платник» зазначають найменування юридичної особи та П. І. Б. особи, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи, що здійснює переказ готівки (директор, касир тощо). Тобто платником у такому випадку виступає підприємство, а фізична особа, зазначена у цьому полі, є його уповноваженим представником. При цьому директор має право діяти без довіреності, якщо відомості про нього містяться в ЄДР. На касира підприємства або іншого працівника обов’язки зі здавання готівкової виручки до банку покладають розпорядженням керівника;

— у полі «Отримувач» — найменування юридичної особи, яка одночасно є і платником;

— у полі «Призначення платежу» можна зазначити «Поповнення статутного капіталу». Але, вважаємо, не буде помилкою, якщо ви тут пропишете «Здавання виручки». Адже готівкова виручка — це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п.п. 4 п. 3 Положення № 148).