Висновок документа
На період, коли працівник не виходив на роботу та за нього не сплачувався ЄСВ, він втрачає статус застрахованої особи і у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.
Лист, що коментується, є відповіддю ПФУ на наш запит. Проте хочемо почати нашу розмову не з нього. А з листа Виконавчої дирекції ФСС від 08.09.2022 № 1184-11-1. Чому? Бо в обох листах фондами надавалися роз’яснення щодо однієї й тієї ж ситуації. Здавалося, одне й те саме запитання, проте відповіді відрізняються.
Ситуація. Є підприємство. Частина його працівників виїхала в інші регіони України і не працює, проте продовжує перебувати в трудових відносинах із цим підприємством. Чи мають право такі працівники на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо вони не оформлювали відпустку без збереження заробітної плати (не виявили бажання), а тимчасова непрацездатність настала в період, який позначено в табелі обліку робочого часу як неявки з інших причин?
Тобто фактично маємо ситуацію, коли в табелі обліку робочого часу за працівником позначено неявки — лікарняний — неявки. Чи можна такий лікарняний брати в роботу?
Відповідь ФСС. Виконавча дирекція ФСС у листі від 08.09.2022 № 1184-11-1 зазначила таке. Якщо хвороба або травма настає або триває у працівника під час, коли для нього згідно із графіком роботи передбачено вихід на роботу (трудові відносини не призупинені, не перебуває у відпустці за власний рахунок тощо), тобто підприємство працює (не перебуває у простої, не припинило свою діяльність) i іншим працівникам здійснюється нарахування зарплати, то зазначеному працівнику надається допомога по тимчасовій непрацездатності за дні тимчасової непрацездатності, зазначені у листку непрацездатності на загальних підставах, як компенсація втраченого заробітку.
Тобто ФСС на наше запитання відповів — так!
Що стосується практики, то на місцях ФСС надавав допомогу працівникам, які на початок непрацездатності та після її завершення знаходилися в неявках.
Проте з 01.01.2023 ФСС передав свої функції Пенсійному фонду. Саме ПФУ з зазначеної дати є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. А ось ФСС перебуває в процесі припинення. Тож ми звернулися тепер до ПФУ з проханням надати роз’яснення щодо наведеної вище ситуації. Адже такі випадки нікуди не зникли.
Відразу скажемо, що кардинальних змін на рівні непрацездатного законодавства, які б могли вплинути на відповідь щодо ситуації з неявками та лікарняним, не відбулося. Тож ми очікували, що ПФУ надасть відповідь, аналогічну тій, яку раніше надавав ФСС. Але не так сталося, як гадалося.
Відповідь ПФУ. ПФУ проти оплати лікарняних по тимчасовій непрацездатності, якщо така непрацездатність припала на період неявок.
Політ думки у пенсійників такий.
Право на непрацездатні виплати мають виключно застраховані особи. Працівник набуває статусу застрахованої особи та право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за умови, що в місяці настання страхового випадку роботодавець сплатить за нього ЄСВ. Якщо ж працівник захворів у період неявок, то він не є застрахованою особою й не має права на допомогу по тимчасовій непрацездатності від ПФУ.
Але! Якщо це лікарняний по вагітності та пологах, то, відповідно до роз’яснень, наданих ПФУ в листі, що коментується, все «ок»! Працівниця є застрахованою особою, навіть якщо такий лікарняний припав на період неявок. Допомогу по вагітності та пологах можна призначати! ПФУ профінансує.
Чому за одних і тих самих умов у випадку відкриття лікарняного листа по тимчасовій непрацездатності працівник — не застрахована особа, а у випадку лікарняного по вагітності та пологах — ще й як застрахована?
Не шукайте логіки там, де її немає.
Думка редакції. Почнемо з початку.
Хто є застрахованою особою? Фізична особа, яка (1) відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і (2) сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI).
Відповідно до ст. 7 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98-ВР загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах та у ФОП.
Тобто якщо особа є найманим працівником і за неї роботодавцем сплачується чи сплачувався ЄСВ, то вона є застрахованою особою.
Ба більше, навіть якщо страховий випадок настав у перший день роботи працівника-новачка і його роботодавець ще не встиг сплатити жодної копійки ЄСВ за такого працівника, лікарняний підлягає оплаті за відсутності підстав для відмови, перелічених у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).
І це зрозуміло. Адже у випадку нарахування непрацездатних виплат вони потраплять до бази нарахування ЄСВ й роботодавець сплатить ЄСВ за працівника. Тобто спрацює формула: найманий працівник + сплата ЄСВ = застрахована особа.
Аналогічний підхід повинен буди й у випадку з непрацездатністю в період неявок. Нарахування лікарняних призводить до обов’язку сплати ЄСВ. Причому якщо це основне місце роботи й застосовується ставка єдиного внеску 22 %, то сума ЄСВ буде сплачена за місяці, на які припала непрацездатність, у розмірі не менше ніж мінімальний страховий внесок. Тож працівник буде застрахованою особою навіть за логікою ПФУ.
Чи, може, ПФУ проти призначення лікарняних працівникам, які захворіли в перший робочий день? Може, Фонд їх також вважає незастрахованими особами?
Чи можна призначати лікарняні працівникам, у яких страховий випадок настав після завершення відпустки для догляду за дитиною чи відпустки за свій рахунок і ЄСВ у цьому місяці ще не сплачувався? Чи є такі працівники застрахованими, на думку ПФУ?
А головне запитання:
чи потрібно підприємствам, які отримували протягом 2022 року допомогу від ФСС для працівників, що захворіли в період неявок, повертати її, як неправомірно виплачену, враховуючи, що законодавчих змін у цьому питанні не відбулося?
Це запитання ми поставили Пенсійному фонду. Чекаємо на відповідь. Тож далі буде.
Також наводимо нижче лист ПФУ, що коментувався.
Лист Пенсійного фонду від 30.03.2023 № 12195-15368/У-03/8-2800/23
