Гадаємо, усім, хто має справи з пальним, відомо, що обсяг пального може змінюватись залежно від температури зовнішнього середовища. Коли температура збільшується, збільшується й обсяг пального, і — навпаки. Тому облік пального (у т. ч. бухгалтерський) ведеться в умовних одиницях — літрах, приведених до температури 15 °C*. Але при цьому обсяги пального, відпущені в місцях роздрібної торгівлі (АЗС тощо), вважаються обсягами пального в літрах, приведених до температури 15 °C, хоча фактично зазвичай вони такими не є з «температурних» причин!
* Для цього використовуються положення ДСТУ EN ISO 8973:2013 «Гази нафтові скраплені. Розрахунковий метод визначення густини і тиску пари» та ДСТУ ГОСТ 8.599:2016 (ГОСТ 8.599-2010, IDT) «Метрологія. Густина світлих нафтопродуктів. Таблиці перерахунку густини до 15 °C та 20 °C і до умов вимірювання об’єму».
Саме тому на практиці у роздрібних продавців пального виникають відхилення (різниці) між СЕАРП-** та бухобліковими обсягами пального. Для цілей «ліквідації» (у відповідних межах) таких відхилень були введені норми пп. 48 та 49 до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 № 408 (далі — Порядок № 408).
** Система електронного адміністрування реалізації пального (та спирту етилового).
Відповідно до п. 48 Порядку № 408