Позбулися МСФЗ-обов’язку: чи можна повернутися на НП(С)БО?

За приписами ч. 2 ст. 12¹ Закону про бухоблік до підприємств, які зобов’язані складати фінансову звітність та консолідовану фінзвітність за МСФЗ, належать:

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

— підприємства, що становлять суспільний інтерес (у їх числі — великі підприємства);

— публічні акціонерні товариства;

— суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

— материнські підприємстві груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес*;

— материнські підприємств великої групи, які не належать до категорії великих підприємств*;

* Датою переходу на МСФЗ для таких специфічних холдингів є 01.01.2023. Проте вони можуть обрати і більш ранню дату — 01.01.2022 (див. лист Мінфіну від 22.09.2022 № 41010-06-5/21480).

— підприємства, які провадять господарську діяльність за видами з п. 2 Порядку № 419*.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Особливості складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ у перші звітні періоди визначає МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». Його застосовують усі підприємства, які вперше складають МСФЗ-звітність (див. листи Мінфіну від 27.02.2018 № 35210-06-5/5570 і від 29.12.2017 № 35210-06-5/37175, статтю «МСФЗ для новачків: «з коли» переходити?» // «Податки & бухоблік», 2018, № 7).

Водночас п. 11 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» підкреслює, що підприємства, які відповідно до законодавства застосовують МСФЗ і відповідно до МСФЗ 1 подають першу річну МСФЗ-звітність, у Балансі наводять інформацію на початок і кінець звітного періоду, а також на дату переходу на МСФЗ. У свою чергу, датою переходу на МСФЗ вважають початок першого періоду, за який суб’єкт господарювання подає повну порівняльну інформацію згідно з МСФЗ у своїй першій МСФЗ-звітності (додаток А до МСФЗ 1).

Різниці, які виникають внаслідок застосування вимог МСФЗ до операцій та подій при складанні Звіту про фінансовий стан на дату переходу на МСФЗ, відображають у складі нерозподіленого прибутку (збитку) або, якщо доречно, інших складових власного капіталу (§ 11 МСФЗ 1).

Інформацію про вплив переходу на МСФЗ на фінансовий стан, фінансовий результат (сукупні доходи) і грошові потоки підприємство має розкрити, як того вимагає МСФЗ 1 (див. лист Мінфіну від 22.09.2022 № 41010-06-5/21480).

Тобто питання переходу на застосування МСФЗ для складання фінзвітності повністю врегульоване.

Прямої заборони ні Закон про бухоблік, ні інша бухгалтерська нормативка не містять. Ба більше за вимогами ч. 5 ст. 8 і ч. 3 ст. 12¹ Закону про бухоблік підприємства, крім тих, що належать до МСФЗ-зобов’язаних, самостійно визначають доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінзвітності.

Відтак, якщо підприємство вибуло з лав МСФЗ-зобов’язаних, то воно цілком може прийняти рішення перейти назад на НП(С)БО і складати за нацстандартами свою фінансову звітність.

А як здійснити повернення з МСФЗ на НП(С)БО? На жаль, цей момент бухоблікові документи взагалі оминають стороною. Тож нічого не залишається, як діяти за загальними правилами МСФЗ-переходу — але у зворотному напрямку.

Так, коли підприємство здійснює перехід на МСФЗ-звітність, воно змінює свою облікову політику (ОП). Так само повернення на нацстандартну фінзвітність вимагатиме відкоригувати ОП. А вплив зміни ОП на події та операції минулих періодів відображають у фінансовій звітності за нормами п. 12 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» шляхом:

— коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

— повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Як бачимо, такі ретроспективні коригування, пов’язані зі зміною бухоблікових підходів при поверненні на НП(С)БО (за аналогією з переходом на МСФЗ), не зачіпають фінрезультат звітного періоду, а отже, не впливають на податок на прибуток. Тому підстав уточнювати прибуткову декларацію немає. Інша справа, якщо виявлені облікові помилки у фінансовій звітності призвели до заниження/завищення податкових зобов’язань з податку на прибуток. Вони якраз вимагають виправлення (уточнення) прибуткових показників (див. лист ДПСУ від 10.09.2019 № 103/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

Про те, що відтепер ви складаєте фінансову звітність за НП(С)БО, не забудьте проінформувати органи статистики і податківців. Для цього проставте позначку у відповідному полі вступної частини Балансу (Звіт про фінансовий стан) і клітинці «НП(С)БО» поля «ФЗ» заключної частини прибуткової декларації.