Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції

Експортне забезпечення: ПДВ-ставка 0 % перетворюється на 14/20 %

Законодавці на час дії воєнного стану (ВС) вирішили змінити правила експорту певних видів сільгосппродукції. А саме з подання Закону, що коментується, Кабміну дається право на період дії ВС запроваджувати режим експортного забезпечення для експорту товарів, включених до таких товарних позицій УКТ ЗЕД (нові ст. 19¹ Закону про ЗЕД* та п. 91 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ):

* Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII.

— 1001 — пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);

— 1003 — ячмінь;

— 1005 — кукурудза;

— 1201 — соєві боби;

— 1205 — насіння ріпаку або кользи;

— 1206 — насіння соняшнику;

— 1512 — олія соняшникова;

— 2306 — макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії.

Якщо стисло, то суть цього режиму зводиться до того, що

Надання гарантій полягає у тому, що експортер на час, допоки нерезидент не оплатить за поставлену продукцію, має застосовувати щодо такої поставки не нульову, а звичну ставку ПДВ при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ. Тобто для сільгосппродукції з кодами УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00 — ПДВ-ставку 14 % (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ), а для іншої — 20 %.

Радує тільки те, що нульову ставку на це постачання вдасться повернути, якщо нерезидент-покупець виконає взяті на себе зобов’язання щодо оплати за отриманий товар.

Коли Закон починає діяти?

Зауважимо! Закон, що коментується, набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 05.02.2023. Але норми, які стосуються експортного забезпечення, вводяться в дію тільки через один місяць із дня опублікування. Тобто почне діяти експортне забезпечення з 04.03.2023.

Отже, час підготуватися у експортерів ще є. А щоб було зрозуміло, що це за забезпечення і з чим його їдять, далі більш детально поговоримо про цей режим експорту.

Без переліку Кабміну механізм не запрацює

Щоб почав діяти цей спеціальний режим, Кабмін має визначити перелік товарів, експорт яких потрапить під дію цього режиму. Для цього він має прийняти рішення про запровадження режиму експортного забезпечення. В ньому обов’язково буде вказано:

— строк дії режиму експортного забезпечення. Звичайно, діятиме цей спецрежим не довше ніж ВС;

— перелік товарів, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення. Кабмін має вибрати такі товари із переліку, що наведений вище. Тобто в нього потраплять тільки певні види сільгосппродукції;

— мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення.

Після того, як на світ з’явиться таке рішення Кабміну, можна говорити про початок дії режиму експортного забезпечення.

Заборона експорту неплатникам ПДВ та суб’єктам спецЄП

Далі увага тим, хто працює на спецЄП або не є платником ПДВ.

Тобто з цього випливає, що взагалі не вдасться експортувати у воєнний час товари, які потрапили під режим експортного забезпечення, суб’єктам:

— які не є платниками ПДВ. Хоча навряд чи такі суб’єкти є серед експортерів сільгосппродукції;

— які є платниками спецЄП. Адже тільки у цієї категорії платників податків реєстрація платником ПДВ призупинена.

Отже, якщо суб’єкт — платник спецЄП займається експортом сільгосппродукції, на яку поширюється дія режиму експортного забезпечення, то йому слід відмовитись від воєнного ЄП або перекладати експорт/частину експорту на інших торговців. Теоретично почне діяти цей режим на початку березня, відмовитися від спецЄП можна з початку наступного місяця після подання відповідної заяви. Тобто щоб у березні не бути на спецЄП — заяву про відмову слід подати до кінця лютого.

Але тут треба ще врахувати ті випадки, коли продукція з переліку не буде потрапляти під режим експортного забезпечення, про це поговоримо далі (див. розділ «Коли режим спецзабезпечення не діє?»).

Заборона на розрахунки за продукцію під забезпеченням

Також варто зауважити, що до операцій з експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, забороняється:

— зарахування зустрічних вимог;

— використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;

— використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

Втім, Кабмін має право встановлювати винятки та/або особливості запровадження цієї заборони для окремих товарів.

Коли режим спецзабезпечення не діє?

Наявність товару у спецпереліку Кабміну ще не означає, що весь цей товар слід експортувати, спираючись на режим експортного забезпечення.

По-перше, режим не зачепить операції, які не потрапляють під валютний нагляд (п.п. 91.2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тож без будь-яких проблем можна експортувати спецрежимні сільгосптовари:

— якщо за них нерезидент заплатив авансом;

— якщо обсяг експортної операції менший за незначну суму, тобто якщо обсяг поставки такої продукції менше 400 тис. грн або еквіваленту за курсом НБУ до валюти операції на дату її здійснення.

По-друге, відповідно до ст. 19¹ Закону про ЗЕД не потрапляє під дію спецрежиму обсяг постачання спецрежимних сільгосптоварів, якщо виконуються одночасно дві умови:

— сукупна митна вартість експортованих протягом поточного місяця спецрежимних товарів не перевищує суму показника ∑Ліміт;

— податківцями не встановлено порушення експортером вимог валютного законодавства протягом попередніх 12 місяців.

З другою вимогою все зрозуміло. А от про показник ∑Ліміт слід поговорити детально.

Про показник ∑Ліміт

По-перше, цей показник рахує не експортер, а Держмитслужба на підставі даних, отриманих від Нацбанку.

По-друге, показник ∑Ліміт митники буть рахувати окремо по кожному експортеру на кожний конкретний місяць. Для цього вони будуть брати 1/3 від суми експортних операцій, щодо яких протягом попередніх 6 місяців банками, що обслуговують такого експортера, завершено здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків та/або щодо яких здійснена повна попередня оплата на рахунок резидента в Україні за всю партію товару.

Отже

Щоб Держмитслужба визначила показник ∑ліміт, експортер має подати заяву до свого банку про те, що вони збираються експортувати спецрежимний товар. Тільки після цього по ланцюжку дані, потрібні для розрахунку цього показника, банк експортера передасть Нацбанку (до 10-го числа), а той у свою чергу повідомить ці дані Держмитслужбі (до 20-го числа).

По-третє, визначений показник ∑Ліміт починає застосовуватися експортером з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому Держмитслужба розрахує його за даними Нацбанку. Тобто, по суті, розрахований показник ∑Ліміт експортер буде застосовувати, мінімум, протягом одного місяця.

Враховуючи це та строки інформування банків про необхідність розрахунку показника ∑ліміт, вважаємо, що для того щоб за експортером рахувався показник ∑ліміт з 01.04.2023, слід повідомити свій банк про необхідність розрахунку цього показника не пізніше 10.03.2023.

Як надавати та повертати забезпечення?

У цілому ідея зрозуміла: вивозимо товар у режимі експорту — нараховуємо податкові зобов’язання (ПЗ) за ставкою 14 % або 20 %, складаємо податкову накладну (ПН), отримуємо оплату за товар — скасовуємо ПЗ через РК, складаємо експортну ПН (зі ставкою 0 %).

Вивіз — складаємо особливу ПН. Якщо вся сума експортної операції потрапила під показник ∑Ліміт, то тут все буде за звичайними правилами. Тобто на дату МД експортер має скласти ПН за експортною 0 % ставкою ПДВ. Жодних забезпечень для експорту робити не слід.

А от якщо частина експортної поставки чи вся експортна поставка вже не вписується у показник ∑Ліміт, то починає діяти спецрежим. Тоді до дати подання митної декларації (МД) експортер повинен скласти ПН і зареєструвати її у ЄРПН. У ній слід нарахувати податкові зобов’язання не за нульовою ставкою, а за ставкою, за якою ПДВ щодо таких товарів нараховують при постачанні в Україні (п.п. 91.2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Як випливає із переліку товарів, на які може поширюватися дія експортного забезпечення, мова йде як про ставку 14 %, так і про ставку 20 % (при експорті олії та макухи).

Питання виникає тільки з тим:

У ПКУ відповіді немає. Сподіваємося, що фіскали невдовзі зорієнтують експортерів.

Радує те, що заблокувати таку спецрежимну ПН податківці не можуть (п.п. 91.2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

На дату оформлення МД на експорт спецрежимного товару складати окрему експортну ПН не потрібно. Оскільки окремої оподатковуваної експортної операції після того, як на таку операцію була складена спецрежимна ПН, виникати не буде, аж до того часу, поки таку операцію банк не зніме з валютного контролю (про це читайте далі).

Звертаємо увагу! Якщо тільки частина експортної операції потрапляє під дію спецрежиму, то спецрежимна ПН, яка складається до подання МД на митницю, буде складатися тільки на ту частину операції, яка потрапляє під дію спецрежиму. На решту операції експортер має скласти звичайну експортну ПН на дату оформлення МД.

Після реєстрації спецрежимної ПН подають МД митникам.

До відома! Складену спецрежимну ПН експортер має включити до своєї ПДВ-декларації за загальними правилами. Адже особливостей для включення такої ПН у декларацію ПКУ не містить.

Повертаємо забезпечення — складаємо «мінусовий» РК та експортну ПН. Будь-яке забезпечення, в тому числі й експортне, повинне бути повернене суб’єкту після виконання зобов’язань, під які воно було надане.

Але, як випливає з п.п. 91.3 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, повертатися таке забезпечення буде в тому випадку, коли буде виконано дві умови:

1) банк знімає з валютного контролю спецрежимну експортну операцію. Це відбудеться в тому випадку, коли нерезидент погасить заборгованість перед експортером або сума операції буде меншою за незначну суму (400 тис. грн).

Зауважимо! Своєчасно чи не своєчасно нерезидент розрахується за експортною операцією, значення не має. Головне, щоб банк зняв операцію з контролю. А те, чи буде до експортера застосована ЗЕД-пеня, тут ні до чого;

2) різниця між фактурною та митною вартістю спецрежимних товарів не повинна бути відʼємною. Тобто

Якщо обидві вищезгадані операції відбулися, експортер може повернути надане забезпечення. Для цього він має скласти РК на зменшення до спецрежимної ПН та зареєструвати у ЄРПН звичайну експортну ПН із ставкою 0 % (п.п. 91.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). РК на зменшення до спецрежимної ПН не підпадає під блокування (п.п. 91.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Далі лишається лише відобразити РК на зменшення та експорту ПН у декларації з ПДВ.

Сформоване від’ємне значення з ПДВ у декларації з ПДВ, що може виникнути після відображення у ній РК на зменшення, експортер має повне право повернути собі, скориставшись механізмом бюджетного відшкодування (п.п. 91.5 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).