Пальне для генераторів: нові ліцензійні й акцизні цікавинки

Ліцензійне

Внесені Законом № 2836 зміни до ст. 18 Закону № 481*, на період воєнного стану плюс 30 наступних днів дозволяють госпсуб’єктам зберігати пальне для заправлення генератора:

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 № 481/95-ВР.

— в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

— в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, на підставі безоплатного подання до ДПС декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі — декларація).

Для другого випадку («понад 2000 л»): визначено відомості, окремо для юрособи та ФОП, які мають зазначатись у декларації (перелік цих відомостей див. у самій нормі). Окрім «суб’єктно-ідентифікаційних» відомостей, у декларації необхідно зазначити також загальну місткість резервуарів та ємностей для зберігання пального та їх фактичне місцезнаходження. Про всяк випадок зазначайте місткість побільше…

Ця декларація може бути подана у довільній формі за вибором госпсуб’єкта нарочно, поштою або в електронному вигляді за ст. 42 ПКУ.

Право зберігати пальне для генератора в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті набувається лише з моменту подання до ДПС декларації! Інакше, у разі зберігання пального без декларації чи ліцензії у обсязі понад 2000 л на об’єкті, є шанс отримати 0,5-мільйонний штраф за ст. 17 Закону № 481. Про це законодавці нагадують у самій цій новій нормі ст. 18.

Наприклад, різних визначень терміна «об’єкт будівництва» законодавство нараховує десь із півтора десятки. Визначення цього терміна в Положенні про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України (затвердженому наказом Мінекономіки, Держкоммістобудування, Мінфіну від 23.09.96 № 127/201/173) доволі вузьке. Це — будівля чи споруда. А от П(С)БО № 18 «Будівельні контракти» (затверджене наказом Мінфіну від 28.04.2001 № 205) під цим терміном розуміє вже: «сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди…». Тож тут є простір фіскалам для маніпулювання та третирування госпсуб’єктів на фактичних «ліцензійних» перевірках. До цього їх спонукатиме й визначення терміна «акцизний склад», де «у причепі» до граничних 2000 л згадується «приміщення або територія» (див. нижче)…

Тобто якщо ви зберігаєте пальне у обсязі понад 2000 літрів для кількох об’єктів, які фіскали можуть визначити як один, краще подайте декларацію до ДПС.

Адже, як говорить руська народна мудрість: «За спрос не бьют в нос» (наш аналог «Спиток не збиток» не так яскраво віддзеркалює цю ситуацію)…

Важливо! Мова у новій нормі ст. 18 Закону № 481 йде не про граничний обсяг ємностей, а про граничний обсяг пального (!), що у них зберігається. Тож якщо ви у п’ятикубовій ємності зберігаєте пальне для генераторів, обсяг якого не перевищує два куби (2000 л), то декларація/ліцензія вам не потрібна…

Акцизне

Новий п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ — досить цікава, але й незграбна норма, додана Законом № 2836.

Ним тимчасово (!), на період дії воєнного стану плюс ще місяць, внесені зміни до терміна «акцизний склад» — п.п. 14.1.6 ПКУ. Протягом цього періоду в доповнення (!) до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, не вважатиметься акцизним складом:

— приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (!), у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення генераторів, не перевищує 2000 літрів;

— приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені в попередньому абзаці, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару*.

* Цю норму прописали для тих, хто має справу з пальним у до 5-літровій тарі (крім виробників та «розливаючих»). Адже є окремий п.п. «г» у п.п. 14.1.6 ПКУ, де написано, що не є акцизним складом місце, де зберігається пальне виключно (!) у 5-літровій тарі. А тут ще з’явиться й «тара» для генератора…

Важливо! У цій нормі навпаки: мова вже йде саме про обсяг ємностей, а не пального, що у них зберігається.

Щодо неплатників. Нагадуємо, що для неплатників пального акцизу згідно з одним із двох загальних критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, обсяг ємностей для зберігання пального не має перевищити у окремому приміщенні/території 200 м³! І навіть якщо ємності неплатника для зберігання пального для генераторів перевищать ці 2 м³ (тобто 2000 л), але загальний обсяг усіх ємностей у такому окремому приміщенні/території не перевищить 200 м³, то акцизного складу у неплатника все одно не виникне, звісно, не виникне і потреби реєструватись платником пального акцизу. Адже, як зазначено у новому п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, ці нові тимчасові критерії введені у доповнення (!) до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ. Тобто вони доповнюють, а не підміняють два основні критерії (200 м³ та/або 1 млн л на рік) для визнання акцизного складу у тих суб’єктів, хто використовує пальне виключно для власних потреб.

Тому не зовсім зрозуміло, чому перший новий «додатковий» критерій законодавці не сфокусували виключно на платниках пального акцизу? Бо цим «у тому числі» вони тільки заплутують…

Щодо платників. Отже, усе вказує на те, що

Адже якщо ємності для зберігання пального стоятимуть у платника пального акцизу не на акцизному складі, то йому згідно з нормами ст. 230 ПКУ:

— по-перше, необхідно буде приміщення/територію, де стоять ємності для генераторного пального, зареєструвати як новий акцизний склад;

— по-друге, обладнати такі ємності лічильниками і зареєструвати ці лічильники у Єдиному реєстрі.

Тож ці нові тимчасові критерії позбавляють платників пального акцизу від таких формальностей. Адже приміщення/територія з ємностями, призначеними виключно (!) для генераторного пального не більше 2000 л, акцизним складом не вважатиметься.

Але якщо таких ємностей буде більше 2000 л, то для платників акцизу вже вважатиметься! (А неплатників у такому випадку захистить критерій «200 м³».)

Ще два важливих нюанси саме для платників пального акцизу!

1. Окрім неперевищення в одному приміщенні/на території ємностями порогових 2000 л, слідкуйте, щоб пальне зі згаданих ємностей для генераторів витрачалось тільки на заправлення генераторів, виключаючи будь-які інші цілі! Адже оце слово «виключно» може дати привід фіскалам попити вам кров на фактичних перевірках, якщо ви з цих ємностей заправите косарку, авто тощо.

2. Якщо ємність, призначена для заправлення генераторів, буде стояти у приміщенні зареєстрованого акцизного складу, то її необхідно буде обладнати відповідним лічильником! Висновок: у таких випадках заправляйте генератори з діючих ємностей акцизного складу, вже обладнаних лічильниками, або розташовуйте необладнані лічильникам ємності, призначені для заправлення генераторів, за межами своїх акцизних складів.

Отже, ми привітаємо такі ліберально-актуальні зміни, але будьте уважні і обережні, бо санкції надто високі…