Постачання спецЄПешника не враховуються в розрахунку 1 млн грн для реєстрації платником ПДВ

* zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40430

Наші читачі вже знайомі з такою думкою податківців. Наприклад, зовсім нещодавно в матеріалі «Відновлення ПДВ-реєстрації після повернення зі спецЄП: регліміт, податковий кредит, строки виконання податкових обов’язків» // «Податки & бухоблік, 2023, № 47 ми зазначали: податківці згодні з тим, що обсяги операцій, здійснених на спецЄП, у розрахунок критерію обов’язкової реєстрації ПДВ (1 млн грн) не враховуються. Щоправда, тоді ми посилалися на індивідуальну податкову консультацію (лист ДПСУ від 21.02.2023 № 400/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тепер маємо справу з роз’ясненням у БЗ.

Питання не таке просте, як може здатися на перший погляд. Попри те що в п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. XX ПКУ прямо сказано, що операції, здійснені платником спецЄП, вважаються необ’єктними, в п. 181.1 ПКУ (а саме він установлює обов’язок реєстрації платником ПДВ) ідеться про оподатковувані операції згідно з розд. V ПКУ. Але зараз важливо, що податківці із цим питанням визначилися: операції з постачання товарів/послуг на спецЄП у розрахунку критерію 1 млн грн не враховуються.

Тому якщо після скасування спецЄП ви повертаєтеся (чи переходите) на загальну систему і не були платником ПДВ, то, по-перше, обсяг операцій ви рахуєте за попередні 12 міс. (тобто період з липня-2023 по серпень-2022), а по-друге, операції з постачання, здійснені на спецЄП, не враховуєте. Із цього випливає:

Якщо ж ви і до переходу на спецЄП були платником ПДВ, то після його скасування з’являється шанс анулювати ПДВ-реєстрацію. Річ у тому, що обсяг операцій за останні 12 міс. менший, ніж 1 млн грн, — це одна з підстав для анулювання ПДВ-реєстрації (п.п. «а» п. 184.1 ПКУ). Тобто якщо платник був на спецЄП 12 місяців і довше, то він може після відновлення реєстрації платником ПДВ анулювати її. Інша річ, що це може бути не вигідно з двох таких причин.

1. Доведеться нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання, причому двох видів. Перші згідно з п.п. 9¹.2 підрозд. 8 розд. XX ПКУ і п. 198.5 ПКУ, а також п.п. 9¹.2.1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ (за товарами та НА, придбаними з ПДВ до переходу на спецЄП і використаними на спецЄП, а також ввезеними і використаними під час роботи на спецЄП), а другі — згідно з п. 184.7 ПКУ (за товарами/послугами/НА, придбаними з ПДВ, але не використаними в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності).

2. Починаючи із серпня-2023 розрахунок оподатковуваних операцій для критерію 1 млн грн вмикається наново. Хоч трохи діючий бізнес набере його достатньо швидко, а отже, скоро потрібно буде знову реєструватися платником ПДВ.

І ще одна можлива ситуація, про яку іноді запитують читачі. Будучи на загальній системі, неплатник ПДВ досяг 1 млн грн. Згідно з п. 183.2 ПКУ не пізніше 10-го числа наступного місяця він повинен подати заяву на реєстрацію платником ПДВ. Але наш платник до закінчення цього граничного строку перейшов на спецЄП. Скажімо так: критерій 1 млн грн був досягнутий у квітні-2023, а з 01.05.2023 він перейшов на спецЄП.

Зрозуміло, що в період роботи на спецЄП усі ПДВ-питання (у т. ч. подання заяви на реєстрацію) його взагалі не стосуються. Але як йому бути після скасування спецЄП? Чи повинен він згадувати про подання не поданої в травні заяви?

На наш погляд, ні. Перехід на спецЄП не рівносильний, скажімо, зупиненню перебігу строків. При зупиненні обов’язок подання заяви нікуди не зникає, він просто переноситься на пізнішу дату. У нас же зовсім інша ситуація: зміна системи оподаткування.

Тому, на нашу думку, цей платник починаючи з 01.08.2023 повинен наново розраховувати обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 міс. (тобто знову ж таки період липень-2023 — серпень-2022). З великою ймовірністю він виявиться менше 1 млн грн, оскільки операції травня — липня 2023 року в розрахунку участі не беруть.