08.05.2023

Додаток Д3 до декларації з ПДВ

Додаток Д3 призначений для розрахунку суми бюджетного відшкодування (БВ). Тому якщо в декларації заповнений ряд. 20.2, то разом з декларацією подають одразу два додатки: додаток Д3 (розрахунок БВ) і додаток Д4 (заяву на повернення БВ).

Відшкодування ПДВ під час воєнного стану не призупинене (детальніше див. «Бюджетне відшкодування ПДВ: в які строки його зараз можна отримати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 22). Проте є воєнні обмеження:

— не можна заявляти до БВ суми ПК зі знищеного війною майна. Такий ПК може враховуватися тільки як перехідний мінус (до повного погашення) і зменшувати поточні ПЗ з ПДВ (п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

— не можуть заявляти БВ платники, які здійснюють операції з пальним, що оподатковується за зниженою 7 % ставкою ПДВ (п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). А суми такого від’ємного значення зараховуються до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду (враховуються як перехідний «мінус» у ряд. 21). Нагадаємо, що 7 % ставка ПДВ для пального діє до 01.07.2023 (детальніше див. «Тонкощі застосування пальної 7 % ПДВ-ставки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33).

Крім того:

— не підлягає бюджетному відшкодуванню (а зараховується до складу ПК наступного періоду) ПДВ, сплачений постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла та майбутньої житлової нерухомості (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ, детальніше див. «ПДВ з першого постачання житла: перехідні операції, розподіл податкового кредиту» // «Податки & бухоблік», 2023, № 32);

усупереч формі додатка Д3 податківці не визнають можливості відшкодування ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів (БЗ 101.26, детальніше див. «Відшкодування ПДВ за послугами нерезидента неможливе?!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 59).

Якщо ж БВ-обмеження вас не стосуються, то знайте, що:

заявляти чи ні БВ — це право, а не обов’язок (п. 200.7 ПКУ). Тому БВ можна і не заявляти, а «мінус» переносити на наступні періоди (з ряд. 20 до ряд. 20.3 і ряд. 21 поточної декларації, а звідти — до ряд. 16.1 наступної декларації). Тоді ряд. 20.2 у поточній декларації не заповнюємо і додатки Д3 і Д4 з нею не подаємо;

— БВ можна заявляти вже в першому періоді виникнення сплаченого від’ємного значення, причому незалежно від стажу перебування в ПДВ-платниках;

до БВ (у межах ліміту реєстрації) можна заявляти тільки оплачений ПК. При цьому під «оплаченим» податківці традиційно розуміють ПДВ, сплачений постачальникам або до бюджету виключно грошовими коштами;

— до БВ можна заявляти як усе сплачене від’ємне значення (ВЗ), так і тільки його частину — тому в якій сумі (повністю/частково) заявити БВ, вирішуємо самі (БЗ 101.24);

— спосіб отримання погодженого БВ можна змінити (наприклад, з «негрошового» на «грошовий») шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР) (п. 200.12 ПКУ, п. 5 розд. IV Порядку № 21). А ось передумати (скасувати) погоджене БВ (і повернути його, скажімо, в декларацію до складу ПК) або, навпаки, повернутися до минулих періодів, щоб у них заявити БВ за допомогою УР, контролери забороняють (БЗ 101.26).

Усі дані про бюджетне відшкодування можна знайти в Реєстрі БВ на сайті Мінфіну. При цьому платники включаються в Реєстр БВ у хронологічному порядку (у міру подання декларацій з додатками Д3, Д4). І також у хронологічному порядку згідно з черговістю внесення до Реєстру отримують відшкодування (п.п. 200.7.2 ПКУ).

Додаток Д3 містить дві таблиці.

Таблиця 1 додатка Д3. У таблиці 1 наводять розрахунок суми БВ.

Таблиця 1. Розрахунок суми бюджетного відшкодування

Рядок

Опис

1

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)

У рядку 1 показують суму від’ємного значення (у межах ліміту), що залишилася після погашення податкового боргу (за його наявності, п. 200.12 ПКУ), яка може взяти участь у розрахунку відшкодування (ряд. 1 табл. 1 Д3 = ряд. 20 - ряд. 20.1)

2

Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України

(значення рядка «Усього» графи 7 таблиці 2)

У ряд. 2 виділяють із ряд. 1 частину «мінусу», фактично сплачену у звітному і попередніх періодах постачальникам або при імпорті до бюджету (тобто ряд. 2 ≤ ряд. 1). Таку сплачену частину від’ємного значення детально розшифровують за постачальниками і періодами в таблиці 2 додатка Д3 (ряд. 2 табл. 1 Д3 = ряд. «Усього» гр. 7 табл. 2 Д3)

3

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний (податковий) період)

У ряд. 3 показують суму, що заявляється до БВ (усю суму з ряд. 2 чи тільки частину — за рішенням платника). Значення ряд. 3 додатка Д3 переносять до ряд. 20.2 декларації, після чого показують у ряд. 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації (залежно від бажаного способу/способів отримання БВ). Про спосіб/способи та суми отримання БВ також зазначають у додатку Д4

Таблиця 2 додатка Д3. У таблиці 2 детально розшифровують від’ємне значення за періодами виникнення/постачальниками/оплатами.

Таблиця 2. Розшифрування суми податку, фактично сплаченої в попередніх і звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України

Графа

Опис

гр. 2

Постачальник (індивідуальний податковий номер)

У гр. 2 зазначають:

ІПН постачальників, за рахунок придбань у яких виникло від’ємне значення («усередині» кожного періоду їх можна вибирати в будь-якому порядку, оскільки жодних правил добору контрагентів немає, але краще з тих, хто більш надійний і з якими розрахувалися за покупки, якщо хочемо отримати БВ);

свій власний ІПН, якщо від’ємне значення виникло за рахунок імпорту (див. виноску «*» до цієї графи). Вважаємо, що поставити свій ІПН також доведеться, якщо «мінус» виник через великі повернення товарів. Проте заявляти його до БВ не рекомендуємо, краще вписати таку суму в Д3 як неоплачену або в таблиці. 2 додатка Д3 узагалі не відображати;

— умовний ІПН постачальника «500000000000» (п. 12 Порядку № 1307), якщо від’ємне значення виникло за рахунок послуг, отриманих від нерезидента з місцем постачання на території України. Проте заявляти його до БВ, як зазначалося, податківці не дозволяють

звітний (податковий) період,

у якому виникло значення

місяць/квартал

гр. 3

рік

гр. 4

У гр. 3 і 4 у числовому форматі (дві цифри місяця (чи одна цифра кварталу — I, II, III, IV — для платників, які застосовували до 01.07.2020 квартальний період) і чотири цифри року) зазначають звітний (податковий) період, у якому вперше виникло від’ємне значення.

При цьому графи заповнюють у хронологічному порядку — від найсвіжішого звітного періоду до найстарішого за аналогією з додатком Д2. Причому оскільки ні ПКУ, ні Порядком № 21 правил заповнення додатка Д3 не встановлено, платник має право самостійно визначити послідовність відображення в Д3 сум від’ємного значення в розрізі періодів (листи ДПСУ від 14.12.2021 № 4653/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 16.09.2021№ 3458/ІПК/99-00-21-03-02-06)

гр. 5

сума

У гр. 5 показують суму ПК, що відповідає кожному постачальникові. Це може бути і частина суми ПК за операцією з постачальником (якщо у формуванні від’ємного значення взяла участь тільки частина ПК)

гр. 6

ознака від’ємного значення (графа 5), отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку

У гр. 6 ставлять відмітку «+», якщо сума від’ємного значення сформована за рахунок «мінусу» (ПК), що перейшов від реорганізованого платника (у такому разі в гр. 2 проставляють його ІПН, а в гр. 3 і 4 зазначають період, коли таке від’ємне значення було погоджене — підтверджене перевіркою і показане в таблиці 3 додатка Д2)

гр. 7

в тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України

У гр. 7 (з гр. 5) виділяють оплачену частину ПК. Для цього перевіряють стан розрахунків з контрагентами / сплату ПДВ при імпорті. Вважаємо, що в графі 5 додатка Д3 слід показувати всю суму ВЗ (як сплачену, так і не сплачену — із ряд. 1 табл. 1 додатка Д3), а до графи 7 переносити тільки сплачену частину ВЗ. Інакше незрозуміло призначення графи 7. Утім, якщо ви не хочете «світити» неоплачену частину ПК, то, думаємо, не буде порушенням показати в графі 5 тільки оплачений ПК (адже призначення таблиці 2 — розшифрування оплаченої частини ВЗ). Тоді значення графи 7 повністю дублюватиме значення графи 5