02.10.2023
Нагадаємо, що з 01.01.2023 в нас запрацювала постанова № 894*, яка визначає, хто з торговців має забезпечити покупцю можливість розрахуватися за придбані товари/послуги в безготівковій формі (серед іншого, за допомогою POS-термінала).
Забезпечити таку можливість з 1 січня 2023 року повинні торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб.
До речі,
незалежно від того, чи зобов’язані такі торговці використовувати РРО/ПРРО, якого розміру в них торговельна площа та чи є вона взагалі
Є винятки-відстрочки для деяких категорій. Це:
Відстрочка за чисельністю населення. Торговці, які провадять господарську діяльність, повинні забезпечити можливість розрахуватися безготівково покупцю у населених пунктах з чисельністю:
— від 5 до 25 тисяч осіб включно, — з 01.01.2024;
— менше ніж 5 тисяч, — з 01.01.2025.
Тут, до речі, цікаво, як податківці тлумачать критерій «чисельність населення». Вони говорять, що
потрібно орієнтуватися на чисельність того населеного пункту, де здійснюється оплата за товар (категорія 109.02 БЗ)
Відстрочка від POS-терміналів за статусом/видом діяльності. До 31.12.2025 звільнення мають: 1) ФОП — платники єдиного податку групи 1; 2) торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю; 3) торговці, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції. Наше бачення, що вважати власноручно вирощеною або відгодованою продукцією знайдете у статті «Продаж продукції власного виробництва: чи є відстрочка від POS-терміналів?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10).
Відстрочка від POS-терміналів за статусом території, на якій здійснюється діяльність. Відстрочку також мають торговці, які
«провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій».
Забезпечити покупцю можливість розрахуватися безготівково вони повинні протягом 3 місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або їх деокупації, звільнення від оточення (блокування).
Вважаємо, що тут слід орієнтуватися на території можливих бойових дій / території активних бойових дій / тимчасово окуповані території України з Переліку № 309*.
Детальніше щодо цього дивіться статтю «Воєнне» звільнення від POS-терміналів: де працює?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6. Втім податківці щодо цієї відстрочки небагатослівні та офіційно застосовність Переліку № 309 поки що не підтверджували. Втім вважаємо, із цим не має бути проблем.
Таким чином, підприємство має проаналізувати, чи має воно право на відстрочку. Може воно здійснює виключно (див. роз’яснення в категорії 109.02 БЗ) торгівлю власноручно вирощеною або відгодованою продукцією. Чи здійснює діяльність на території, яка згідно з Переліком № 309 наразі має статус, наприклад, території можливих бойових дій.
Якщо ніяких відстрочок немає, то читаємо далі.
Чи можна відбитися від вимог постанови № 894 на тій підставі, що юрособа займається оптовою, а не роздрібною торгівлею?
Ні, ми не бачимо такої можливості. Ні із Закону про платіжні послуги*, ні з постанови № 894 прямо не випливає, що «термінальні» вимоги стосуються лише роздрібних торговців.
* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.
Тобто оптовиків «термінальні» вимоги також стосуються!
Тут цікавим є підхід податківців. Логіка в них фактично така, що якщо розрахунок за товари покупець здійснює дистанційно (в момент оплати покупець і продавець не мають фізичного контакту) — то платіж для продавця і так буде безготівковим. А значить, є виконаними вимоги щодо забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків («термінальні» вимоги). Тобто додатково нічого робити не потрібно.
А от
Там, де фізичний контакт з покупцем є, «термінальні» вимоги вже має бути виконано через установлення POS-термінала тощо
Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Коли потрібен платіжний термінал інтернет-магазину: роз’яснення фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 18 (ср. ).
Тобто у нашому випадку необхідність виконувати «термінальні» вимоги виникає саме щодо розрахунків, що здійснюються в офісі.
Тут є важливий нюанс. Торговцям дозволяється приймати оплату не тільки через «фізичний» (POS) термінал. Дозволених способів насправді декілька.
Спосіб 1. Надати можливість розрахуватися звичайною платіжною карткою — через POS-термінал чи програмний термінал у смартфоні.
Спосіб 2. Надати можливість покупцю розрахуватися за допомогою платіжного застосунку, наприклад, через «Приват24», «ПУМБ Online» тощо. Для цього торговець повинен буде, знову ж таки, укласти договір з надавачем відповідних послуг, щоб отримати від нього певне програмне забезпечення для генерування QR-кодів або онлайн-інвойсів (рахунків) для оплати товару.
Стосовно цього способу є ризики того, що ті ж податківці будуть вимагати саме наявності «фізичних» (POS) терміналів чи програмних «терміналів у смартфоні» торговця. Втім такий підхід є необґрунтованим, оскільки п. 28 ст. 38 Закону про платіжні послуги розрахунок за допомогою платіжного застосунку розглядає саме як самостійний альтернативний варіант.
Спосіб 3. Надати можливість покупцю/замовнику розрахуватися за допомогою платіжного пристрою, наприклад смартфона, смартбраслета, смартгодинника тощо. Для цього торговець повинен мати пристрій, який приймає NFC-платежі, наприклад програмний термінал.