Розрахунок середньої зарплати за Порядком № 100 змінено!

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Якщо ви сподіваєтесь, що зміни до Порядку № 100 обійдуть вас стороною, то ваші сподівання марні. Дістанеться усім цього «щастя».

Залишається незмінним розрахунок середньої зарплати для визначення суми:

— відпускних;

— виплат, що обчислюються «за 2 місяці» (крім матдопомоги). Тож середню для оплати відрядження, часу виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час; донорських днів, часу медогляду, переведення на нижчеоплачувану роботу, суми вихідної допомоги тощо обчислюємо за старими правилами.

Те, що не змінилося, залишаємо осторонь. Розбираємо зміни. Зауважу, що вони сформульовані в кращих національних традиціях написання нормативних актів. Тож без роз’яснень Мінекономіки тут не обійтися. Адже саме це відомство наділено правом надавати роз’яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження.

Ми ж поділимося з вами своїми думками щодо змін.

Компенсація відпустки

Що змінилося. У випадку з компенсацією відпустки на перший план виходить рік набуття права на таку відпустку. Змінами пропонується проводити обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право:

— до 31.12.2023 — виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році (! нове);

— з 01.01.2024 — за загальними правилами, встановленими для розрахунку відпускних, тобто виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Зазначені правила діють незалежно від виду відпустки (щорічна відпустка чи соціальна відпустка на дітей).

А тепер пропонуємо розібрати ці зміни на прикладах.

Ще раз дивимося, коли працюють нові правила.

На всі дні відпусток, що зазначені у прикладі 1, працівник набув право до 31.12.2023. Тож формально середньоденну зарплату для визначення суми компенсації слід рахувати виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

І тут постає нова проблема: 2023 не відпрацьовано повністю. Що буде розрахунковим періодом? Вважаю, що місяці 2023 року до місяця звільнення. Проте допускаю, що Мінекономіки може якось інакше читати наведену вище норму. Тож потрібні роз’яснення Мінекономіки.

Наступна ситуація, за якої звільнення відбувається у 2024 році.

Почну з соцвідпустки на дітей. До 31.12.2023 працівник набув право на відпустку на дітей за 2022 та 2023 робочі роки. Тож середню для визначення суми компенсації за ці роки рахуємо за новими правилами виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Право на додаткову відпустку на дітей за 2024 рік набуто після 31.12.2023. Тому середньоденну зарплату для обчислення суми її компенсації рахуємо виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Переходимо до щорічної відпустки. Відпустка за робочий рік з 01.08.2022 по 31.07.2023. Право на таку відпустку виникло до 31.12.2023. Отже, для виплати компенсації за неї застосовуємо нові правила розрахунку середньої зарплати.

Щорічна відпустка за частину робочого року з 01.08.2023 по 18.02.2024. Право використати відпустку за робочий рік, що почався з 01.08.2023, виникло у 2023 році, тобто до 31.12.2023. То як бути з компенсацією такої відпустки? Невже треба рахувати середньоденну зарплату за новими правилами та оплачувати виходячи з неї всі дні відпускної компенсації за цей робочий рік?

Допускаємо, що коли прописували нові правила розрахунку, то мали на увазі не невикористані відпустки, на які працівник отримав право до 31.12.2023, а невикористані дні відпустки, які працівник заробив до 31.12.2023. Якщо так, то доведеться розраховувати дві середньоденні зарплати для визначення суми компенсації. Одна — за новими правилами для компенсації днів щорічної відпустки, що зароблені за період з 01.08.2023 до 31.12.2023. Друга — за старими правилами для компенсації днів щорічної відпустки, що зароблені за період з 01.01.2024 по 18.02.2024.

Тож тут також потрібні роз’яснення Мінекономіки.

Ще один нюанс, що стосується виплат, з яких обчислюється середня зарплата.

За загальними правилами, обчислення середньоденної зарплати проводять виходячи з виплат за розрахунковий період. При цьому суми нарахованої зарплати, крім премій та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховують у тому місяці, за який вони нараховані. Премії та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.

А ось нова норма вимагає обчислення середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023, проводити з нарахованих у 2023 році виплат.

Тобто просто беремо виплати, що нараховані в 2023 році (звісно, за винятком тих, що зазначені у п. 4 Порядку № 100) та і все? Формально так. Але, знову ж таки, тут потрібна «розшифровка» норми від Мінекономіки. Допускаємо, що це відомство може мати свої погляди на проблему. Тож запит Мінекономіки вже направили. Чекаємо на відповідь.

(ср. )Ще раз звертаємо увагу, що зміни, про які сьогодні говоримо, набрали чинності з 12.09.2023. Саме тому, якщо, наприклад, дата звільнення працівника припадає на цю дату чи пізніше, застосовуємо новий порядок розрахунку середньої зарплати для обчислення суми компенсації.

Матдопомога

Якщо на вашому підприємстві матеріальна допомога обчислюється виходячи з середньої зарплати, то зустрічайте зміни. Починаючи з 12.09.2023 середньоденну зарплату для обчислення суми матеріальної допомоги слід рахувати за розрахунковий період, що становитиме не 2, а 12 календарних місяців роботи, які передують місяцю надання матеріальної (грошової) допомоги. Це вимога оновленого абз. 1 п. 2 Порядку № 100.

При цьому в п. 7 Порядку № 100 зазначено, що середньоденна зарплата для визначення суми матдопомоги визначається шляхом ділення зарплати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Якщо працівник у розрахунковому періоді не відпрацював жодного дня, то середньоденну зарплату знаходитимемо так. Оклад (або мінзарплату, якщо оклад менший за мінімалку) множимо на 12 та ділимо на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана виплата, згідно з графіком роботи підприємства.

Середню місячну зарплату знаходимо, помноживши середньоденну зарплату на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. У свою чергу середньомісячне число робочих днів визначаємо шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.