Придбання товару на іноземних сайтах (маркетплейсах) невеликими партіями

Валютні обмеження

Дозволені розрахунки. Юрособи мають право придбавати на закордонних сайтах, в тому числі і на маркетплейсах, будь-які товари. Водночас оскільки на сьогодні триває воєнний стан (ВС), то роблячи такі операції, слід пам’ятати про воєнні заборони на здійснення розрахунків, установлені п. 14 постанови № 18*.

* Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

Так, наприклад, доки діє ВС, суб’єкти господарювання зможуть здійснити розрахунки (оплату вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів, наприклад корпоративних платіжних карток (за винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця 6211) (п.п. 8 п. 14 постанови № 18):

— на суму в еквіваленті до 100000 гривень уключно на календарний місяць з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті;

— без обмеження суми з усіх рахунків клієнта банку, відкритих в іноземній валюті.

Купуючи товари на іноземних сайтах (маркетплейсах), юрособи використовують для розрахунку саме платіжні картки. Тому тим, хто вирішить здійснити таке придбання, слід враховувати це обмеження.

Крім того, здійснюючи розрахунки за допомогою КПК в іноземній валюті (які дозволені навіть під час дії ВС) варто пам’ятати про обмеження, встановлені п. 109 Положення № 5*. Нагадаємо, що ним дозволено здійснення розрахунків за допомогою КПК за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день лише на суму, яка не перевищує незначний розмір.

* Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 № 5.

Відповідно до п. 22 Положення № 5 розмір незначної суми визначається за ст. 20 Закону № 361* і зараз складає еквівалент 400 тис. грн (для суб’єктів, які проводять лотереї та/або азартні ігри, — 55 тис. грн) за курсом НБУ на момент здійснення операції.

* Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX.

Тобто в один день можна без наслідків сплатити з валютної КПК за одним ЗЕД-договором суму, яка не перевищує еквівалент 400 тис. грн.

Якщо порушити це обмеження, то можна сильно постраждати. А саме юрособі загрожують штрафні санкції у розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої за курсом Нацбанку на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановлений у результаті податкової перевірки (п. 5 Порядку № 524*).

* Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, затверджений постановою Кабміну від 26.05.2021 № 524.

Ті самі дії, вчинені повторно юрособою, до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 % суми операції, проведеної з порушенням.

Валютний контроль. Якщо підприємство збирається імпортувати з-за кордону певний товар на умовах попередньої оплати, то потрібно пам’ятати про те, що така операція може потрапити під валютний контроль.

Суть такого валютного нагляду полягає в тому, що підприємство після здійснення авансової оплати нерезиденту за його товар має отримати такий товар у граничний строк, визначений у законодавстві.

* Положення про заходи захисту.., затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

Нагадаємо, що банки не здійснюють або припиняють нагляд за операціями з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки), сума яких менша за незначну суму (ч. 7 ст. 11 Закону про валюту*, а також п. 22 Положення № 5 і п. 9 Інструкції № 7**), яка складає еквівалент у 400 тис. грн.

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

** Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

З цього випливає, що коли юрособа здійснила авансову оплату за товар на іноземних маркетплейсах на суму, що не перевищує еквівалент 400 тис. грн, то така операція не потрапляє під валютний контроль. Отже, і надійти в Україну товар, за який було здійснено передоплату, може пізніше ніж протягом 180 днів.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку імпортні товари відображаються на дату, на яку до підприємства переходять усі ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на придбані активи (товари) (див. лист Мінфіну від 18.11.2016 № 31-11410-07-27/32754, статтю «Бухоблік імпорту товарів: момент оприбуткування і гривневий еквівалент» // «Податки & бухоблік», 2024, № 31).

Зазвичай казати про набуття контролю можна за фактом доставки товару. Отже,

До відома! Дата відображення в обліку імпортного активу не залежить від дати оформлення МД. Вона може відповідати їй тільки тоді, коли ризики, вигоди та контроль на товар передаються підприємству на дату оформлення МД. У іншому випадку ці дві дати не будуть збігатися.

Оприбутковувати придбані товари на іноземних сайтах слід за первісною вартістю (п. 8 НП(С)БО 9 «Запаси»). Складається первісна вартість куплених імпортних товарів із витрат, перелічених у п. 9 НП(С)БО 9 та п. 2.2 Методрекомендацій № 2*.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2.

Звертаємо увагу! Купівля товару на іноземних сайтах (маркетплейсах) відбувається лише за умови 100 % передоплати. У цьому випадку товари оприбутковують на баланс за ціною в гривнях виходячи з курсу НБУ на дату сплати авансу постачальникові (п. 6 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»). Причому заборгованість нерезидента за оплачений товар є немонетарною статтею балансу, а тому вона не підлягає перерахунку ні на дату балансу, ні на дату погашення заборгованості — отримання товару (п.п. «б» п. 7 НП(С)БО 21).

ПДВ-облік

Операція з ввезення товарів на митну територію України є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. «в» п. 185.1 ПКУ). А тому покупець-імпортер (навіть неплатник ПДВ) має сплатити ввізний ПДВ (п.п. 3 п. 180.1 ПКУ).

Виняток становить тільки випадок, коли сумарна митна вартість товарів, придбаних за кордоном, не перевищує еквівалент 150 євро, і товар надходить на адресу одного одержувача-юрособи або ФОП в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях (саме так відбувається при придбанні товарів на іноземних сайтах).

Адже операції, які відповідають одночасно вищезгаданим умовам, не є об’єктом ПДВ-оподаткування (п.п. 196.1.17 ПКУ).

Тобто

Звертаємо увагу! Якщо митна вартість посилки не перевищує еквівалент 150 євро, то не тільки не доведеться сплачувати імпортний ПДВ при ввезенні, а й не потрібно буде оформляти митну декларацію (МД) і сплачувати митні платежі (ст. 277 МКУ).

А от якщо митна вартість посилки перевищує еквівалент 150 євро, то доведеться не тільки сплатити імпортний ПДВ (за винятком ввезення товару, що потрапляє під звільнення від ПДВ згідно із ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 та 10 розд. ХХ ПКУ) і мито, а й оформити митну декларацію. Для оформлення митної декларації доведеться залучати митного брокера.

Якщо вартість однієї посилки від одного нерезидента перевищуватиме еквівалент 150 євро, то підприємству доведеться перед оформленням МД сплатити на митниці ПДВ за стандартними ставками — 20 %, 14%, 7 % (п. 206.2, п.п. 194.1.1 ПКУ).

Базою оподаткування буде митна вартість посилки з урахуванням мита й акцизного податку, що підлягають сплаті (п. 190.1 ПКУ).

Право на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту виникає у разі ввезення товару на митну територію України на підставі належним чином оформленої митної декларації (п.п. «ґ» п. 198.1, п. 201.12 ПКУ).

Причому імпортний ПДВ має потрапити до податкового кредиту покупця товарів — платника ПДВ у тому місці, в якому відбулося оформлення митної декларації, що підтверджує сплату ПДВ. Перенести податковий кредит по імпортному товару на наступні періоди не можна. Адже для таких операцій правило 365 днів із п. 198.6 ПКУ не діє.

Якщо імпортний ПДВ при розмитненні посилки сплачує платник ПДВ, то сума сплаченого ПДВ потрапляє до формули регліміту у складі показника «ΣМитн» і збільшує суму регліміту (п. 201.3 ПКУ).

У ПДВ-декларації сплачену суму ПДВ показуємо в розділі ІІ «Податковий кредит» у рядку «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» 11.1 («з основною ставкою»), або 11.2 («зі ставкою 7 %»), або 11.3 («зі ставкою 14 %»).

Податковий облік

Податок на прибуток. Якщо на закордонних сайтах (маркетплейсах) товар придбаває підприємство-малодохідник, яке відмовилося від різниць з розд. ІІІ ПКУ, то для нього ця операція в податковоприбутковому обліку буде відображена за правилами бухобліку. Адже такі платники податку на прибуток не використовують зазначені податкові різниці.

Якщо ж товар придбаває підприємство-високодохідник чи малодохідник-доброволець, то у нього може виникнути необхідність застосовувати податкову різницю із п.п. 140.5.4 ПКУ. А саме слід збільшити фінрезультат на 30 % вартості отриманого імпортного товару від:

— нерезидента, держава (територія) реєстрації якого входить до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045;

— нерезидента, організаційно-правова форма якого згадана у Переліку, затвердженому постановою КМУ від 04.07.2017 № 480, і який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації такого нерезидента, та/або не є податковим резидентом держави, в якій він зареєстрований як юридична особа.

Тому високодохіднику чи малодохіднику-добровольцю, купуючи товар на іноземних сайтах (маркетплейсах), слід чітко розуміти, чи потрапляє нерезидент-продавець до когорти особливих нерезидентів, на придбання товарів у яких поширюється 30 % різниця із п.п. 140.5.4 ПКУ (див. статтю «Імпортні різниці з податку на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2024, № 31).

Податок на репатріацію, ПДФО і ВЗ. Якщо підприємство вирішило придбати на закордонних сайтах (маркетплейсах) товар, то слід обов’язково з’ясовувати статус нерезидента, в якого ви купуєте товар, а саме чи це юридична особа, чи це фізична особа (у т. ч. будь-який аналог нашого ФОП).

Так от, якщо нерезидент-продавець є юридичною особою, то виникає запитання з приводу сплати податку на репатріацію при перерахуванні коштів за замовлений товар.

Відразу зауважимо, що сплачувати в цьому випадку податок на репатріацію не потрібно. Адже сума коштів у вигляді виручки, що виплачується нерезиденту від реалізації ним товарів, звільняється від оподаткування податком на репатріацію відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ.

Інша справа, коли продавцем товару є фізособа (у т. ч. будь-який аналог нашого ФОП). Річ у тому, що при виплаті фізособі-нерезиденту доходу від продажу товарів, за загальним правилом, слід утримати з такої суми ПДФО та ВЗ, ну й відобразити все це «щастя» в 4ДФ.

У цьому випадку виникне ціла купа проблем. По-перше, навряд чи фізособа-нерезидент погодиться отримати кошти за товар у сумі, зменшеній на ПДФО і ВЗ. А по-друге, щоб внести інформацію про отримувача доходу до 4ДФ, потрібно, щоб він отримав український податковий номер. Більше деталей з цього приводу знайдете, зокрема, у статті «Замовляємо послуги у підприємця-нерезидента: що з оподаткуванням» // «Податки & бухоблік», 2023, № 77.

Облік купівлі товару у нерезидента на іноземному сайті (маркетплейсі)