Бухгалтерський облік
Страхове відшкодування. Якщо застрахований автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), яка потрапляє під страховий випадок, то страхова компанія повинна буде виплатити власнику автомобіля страхове відшкодування.
При цьому пам’ятайте, що підставою для отримання страхового відшкодування є заява страхувальника та аварійний сертифікат, складений комісаром, що засвідчує настання страхового випадку та суму збитків. Інформацію про порядок та строки повідомлення про настання страхового випадку шукайте у своєму договорі страхування.
Сума страхового відшкодування, яку отримає власник застрахованого автомобіля від страховика, є його бухдоходом (п. 19 НП(С)БО 15)
Тобто суму такого відшкодування власник автомобіля має відобразити у складі доходів проводкою: Дт 375 — Кт 746.
Причому до складу доходу суму страхового відшкодування слід відносити в тому періоді, в якому настав страховий випадок, що підтверджено відповідним документом. Коли мова йде про настання ДТП, то до доходу ця сума потрапить у тому періоді, в якому буде оформлено аварійний сертифікат.
До доходів потрапить тільки та сума, яку буде фактично відшкодовувати страхова компанія власнику автівки, яка потрапила в ДТП. Ця сума може бути меншою за суму фактично понесених витрат на ремонт автівки. Адже розмір страхового відшкодування не може перевищувати розміру прямих збитків страхувальника і зазвичай зменшується на суму франшизи.
Якщо страхове відшкодування власник автівки отримує грошовими коштами і потім їх самостійно спрямовує на оплату ремонту, то в момент отримання грошового страхового відшкодування робиться проводка Дт 311 — Кт 375. Розрахунки за отримані ремонтні роботи він відображає у звичайному вигляді.
Водночас доволі часто страхова компанія за умовами страхового договору кошти страхового відшкодування спрямовує не на рахунки страхувальника, а напряму оплачує вартість робіт із ремонту автівки станції технічного обслуговування (СТО).
Така операція на бухоблік страхувальника принципово не впливає, адже вигодонабувачем все одно залишається він. Головне, щоб усі первинні документи, які оформляє СТО, були оформлені на страхувальника, а не на страхову компанію, тобто щоб у актах наданих послуг з ремонту автівки як отримувач послуг значився власник автомобіля, що ремонтується.
Тоді всі операції, пов’язані з отриманням ремонтних послуг, власник автівки відображатиме стандартно. Особливість буде тільки в тому, що кредиторська заборгованість на послуги з ремонту автівки перед СТО покриватиметься дебіторською заборгованістю страхової компанії перед страхувальником — власником автівки, що ремонтується. Щоб провести таке зарахування, слід зробити проводку: Дт 631, 685 — Кт 375.
Ремонт автомобіля. Вартість здійсненого ремонту, незалежно від того, вся сума ремонту буде відшкодована страховою компанією чи тільки її частина, страхувальник відображатиме за наслідками такого ремонту для автівки. Так, якщо ремонт був спрямований (пп. 14, 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби»):
— на відновлення пошкодженого об’єкта в робочому стані, то це поточний ремонт, відповідно відносимо вартість ремонту до витрат періоду, а саме до витрат тої діяльності, де використовувалася автівка (Дт 23, 91, 92, 93, 949 — Кт 631, 685);
— на поліпшення автівки, що зумовлює збільшення майбутніх економічних вигід від її використання, то це капінвестиції, відповідно відносимо вартість ремонту до первісної вартості ОЗ. Отже, всі витрати на ремонт збираємо на дебеті субрахунку 152, а після закінчення ремонту збільшуємо вартість автівки проводкою: Дт 105 — Кт 152.
Податок на прибуток
Операцію з отримання страхового відшкодування, як у випадку отримання грошовими коштами, так і у випадку оплати послуг СТО,
і малодохідники, і високодохідники в податковоприбутковому обліку відображають за правилами бухобліку
Адже для таких операцій у ПКУ не передбачено податкових різниць.
Тепер що стосується витрат на ремонт автівки. Якщо автівка задіяна у господарській діяльності, то незалежно від серйозності ремонту, і в малодохідника, і у високодохідника все буде за правилами бухобліку. Адже для таких операцій ПКУ також податкових різниць не містить. У цьому випадку високодохідникам та малодохідникам-добровольцям слід лише пам’ятати про особливість для ремонту-поліпшення. Після ремонту вони будуть нараховувати амортизацію для розрахунку амортизаційних різниць виходячи з нової (збільшеної) первісної вартості.
Інша справа, коли автівка використовується у негосподарській діяльності (автівку визнано невиробничим ОЗ), тоді у малодохідника все буде за правилами бухобліку. А от у високодохідника та малодохідника-добровольця виникатимуть податкові різниці:
— витрати на поточний ремонт компенсуються збільшуючою різницею (п. 138.1 ПКУ);
— у періоді продажу невиробничої автівки застосовують зменшуючу різницю на суму поточного ремонту, але не більше суми виручки від продажу (п. 138.2 ПКУ);
— витрати на поліпшення невиробничої автівки в податковому обліку не амортизуються, тому тут теж збільшуюча різниця (п.п. 138.3.2 ПКУ).
ПДВ
Страхове відшкодування. Що стосується отримання страхового відшкодування, то саме ця операція оминає ПДВ-облік страхувальника. Річ у тому, що
відповідно до п.п. 196.1.3 ПКУ така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ
А коли мова йде про необ’єктну операцію, то не доводиться говорити ні про податкову накладну, ні про вхідний ПДВ для підприємства, що отримує відшкодування. При цьому отримання страхового відшкодування не відображається у декларації.
Ремонт оплачує власник автомобіля. Також не буде проблем із ПДВ-обліком, коли страхова компанія виплатить страхове відшкодування напряму страхувальнику. А потім сам страхувальник (власник авто) із свого рахунку оплатить СТО вартість ремонту. У цьому випадку якщо СТО є платником ПДВ, воно має скласти на власника автівки податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. Вхідний ПДВ з такої накладної власник автівки відносить до свого податкового кредиту.
Компенсувати його доведеться тільки тоді, коли мова йде про автівку, яка використовується у негосподарській / неоподатковуваній діяльності. Тоді в гру включається п. 198.5 ПКУ, який вимагає компенсувати податковий кредит.
Ремонт оплачує страхова. Доволі часто страхова компанія за умовами договору перераховує страхове відшкодування не на рахунки власника автомобіля, а на рахунки СТО, яке здійснювало ремонт застрахованої автівки.
На наш погляд, і в цьому випадку страхувальник (власник авто) має право на податковий кредит. Річ у тому, що отримувачем ремонтних послуг у цьому випадку є саме страхувальник, адже саме йому належить майно, яке ремонтується. Крім того, всі первинні документи СТО оформлятиме на власника автівки.
Тут є нюанс: відповідно до п. 198.2 ПКУ податковий кредит при першій події — оплаті у загальному випадку відображається на дату списання коштів з банківського рахунка платника. Коли за ремонт на СТО сплачує страхова компанія і це буде першою подією, то формально на цю дату у власника автомобіля не виникає право на податковий кредит, адже оплата відбулася не з його поточного рахунку. Тому радимо в цьому випадку
податковий кредит відображати не на дату, коли страхова перерахує аванс за надані ремонтні послуги СТО, а на дату отримання ремонтних послуг
Тобто на дату оформлення СТО акта виконаних ремонтних робіт (або акта наданих послуг).
Підхід фіскалів. Водночас податківці з давніх-давен вважають по-іншому (див. листи ДПСУ від 27.03.2024 № 1667/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 21.07.2021 № 2877/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 21.05.2018 № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.13). На їх погляд, якщо страхова компанія оплачує ремонт за власника автівки, то для такої особи роботи / послуги з ремонту автівки є безоплатно отриманими. А в цьому випадку власник автівки має:
1) показати податковий кредит на підставі складеної і зареєстрованої СТО податкової накладної;
2) у цьому ж періоді нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ. З яким типом причини складати таку накладну, податківці не говорять. Скоріш за все, вони мають на увазі тип причини «13» («Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів / послуг не в господарській діяльності»).
Аргументи проти. На наш погляд, такі висновки податківців необґрунтовані. Адже серед підстав, коли платник ПДВ має нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ, немає такої підстави, як оплата послуг третіми особами. А ті підстави, що там згадуються, притягнути не вдасться. Ніякої безоплатності тут теж немає. Якби кошти страхова компанія безпосередньо перерахувала власникові авто, а той перерахував би їх СТО, то ніхто б не говорив про безоплатне отримання послуг з ремонту авто. А чим відрізняється наш випадок?
Інша справа, коли мова йде про ремонт автомобіля, що використовується в негосподарських / необ’єктних / пільгованих операціях. Тоді, звичайно, без компенсуючих зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ не обійтися.
Водночас податківці уже давно відстоюють таку позицію і щодо ремонту виробничих автівок. Тому тим, хто вирішить із ними сперечатися з цього приводу, слід готуватися до судових баталій. Хто ж сперечатися не бажає — радимо уникати оплати за ремонт автівки від страхової на СТО.
Приклад. Вантажний автомобіль, який використовують для доставки товару покупцям, потрапив у ДТП. Після повідомлення про ДТП страхової було визначено, що сума страхового відшкодування складає 19600 грн (страхова сума — 20000 грн за вирахуванням франшизи 2 %, тобто 400 грн). Вартість ремонту склала 24000 грн (у тому числі ПДВ — 4000 грн). Страхове відшкодування перераховується безпосередньо СТО.
Облік отримання страхового відшкодування
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Перераховано страховий платіж за 1 рік | 655 | 311 | 2400 |
| 2 | Нараховано страховий платіж | 39 | 655 | 2400 |
| 3 | Віднесено до витрат суму щомісячного страхового платежу | 93 | 39 | 200 |
| 4 | Визначено суму страхового відшкодування | 375 | 746 | 19600 |
| 5 | Отримано акт виконаних робіт з ремонту вантажівки | 93 | 685, 631 | 20000 |
| 6 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 644/1 | 685, 631 | 4000 |
| 641/ПДВ | 644/1 | 4000 | ||
| 7 | Страхова компанія сплатила на СТО за ремонт автівки | 685, 631 | 375 | 19600 |
| 8 | Перераховано решту вартості за ремонт автомобіля | 685, 631 | 311 | 4400 |
| 9 | Нараховано компенсуючі зобов’язання з ПДВ | 949 | 641/ПДВ | 4000* |
| * Робити цю операцію потрібно тільки в тому випадку, коли підприємство погоджується із податківцями, що через оплату страховою компанією ремонту прямо на рахунок СТО у власника автомобіля немає права на податковий кредит. | ||||
Висновки
- Суму отриманого відшкодування від страхової компанії власник автівки включає до свого бухдоходу.
- У податковоприбутковому обліку операція з отримання страхового відшкодування за ремонт автомобіля, що використовується у господарській діяльності, відображається за правилами бухобліку.
- Якщо ремонт автомобіля страхова компанія оплачує напряму СТО, то податківці дозволяють включити ПДВ до податкового кредиту, але відразу вимагають нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.
- З такою позицією податківців можна сперечатися. Адже підстав для нарахування компенсуючих зобов’язань, якщо автівка задіяна у госпдіяльності, немає.
