19.12.2024
Якщо у розрахунковому періоді працівник з поважних причин не мав заробітку чи страховий випадок настав у перший день роботи, розрахунок лікарняних проводимо відповідно до пп. 5 та 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266). У такому разі
обчислення середньої зарплати проводимо виходячи з розміру тарифної ставки / посадового окладу працівника (або їх частини), встановленого на день настання страхового випадку
Зауважте, що поважними причинами відсутності на роботі є: тимчасова непрацездатність; відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років; відпустка без збереження заробітної плати; призупинення дії трудового договору та військова служба працівника під час дії особливого періоду, протягом якої за працівником не зберігався середній заробіток.
У випадках, що розглядаємо, середньоденну зарплату працівника знаходимо так. Установлену йому на день настання страхового випадку тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо працівник працює в режимі неповного робочого часу), ділимо на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44.
Якщо ж тарифна ставка / оклад не встановлювалися, розрахунок проводимо виходячи з мінімальної заробітної плати (МЗП) чи її частини, встановленої на день настання страхового випадку.
Представимо такий розрахунок у вигляді формули:
ЗПсер = О х З : 30,44,
де ЗПсер — середньоденна зарплата;
О — оклад / місячна тарифна ставка або МЗП;
З — зайнятість працівника (якщо повна зайнятість, то З = 1, якщо неповна, то З = частині штатної одиниці, яку обіймає працівник (0,25, 0,5, 0,75 тощо).
Середньоденну зарплату знайшли. А далі? Далі застосовуємо загальні правила розрахунку лікарняних, які були розглянуті в статті «Лікарняні: механізм розрахунку» // «Податки & бухоблік», 2024, № 98.
Водночас якщо у вашого працівника страховий стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців, то контролюємо виконання обмеження за максимальною сумою лікарняних. Про нього розповідали в статті «Розрахунок лікарняних, якщо підкачав стаж за 12 місяців» // «Податки & бухоблік», 2024, № 100.
А ось про обчислення лікарняних резидентами Дія Сіті поговоримо в одному з наступних випусків «Податки & бухоблік».
Як усе працює в купі, розглянемо на прикладах.
Приклад 1. Працівник (повна зайнятість), який був мобілізований у вересні 2022 року, звільнився з військової служби 2 грудня 2024 року, став на військовий облік у ТЦК 4 грудня, а на наступний день приступив до роботи. Проте вже 11 грудня він захворів. Хвороба тривала 10 календарних днів.
Оклад працівника на дату настання тимчасової непрацездатності — 30000 грн. Роботодавець не проводив добровільні виплати за період військової служби.
Загальний страховий стаж працівника — 20 років. Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців.
Протягом усього розрахункового періоду (грудень 2023 року — листопад 2024 року) працівник не працював з поважної причини, оскільки проходив військову службу. Календарні дні, не відпрацьовані з такої причини, виключаються з загальної кількості днів у розрахунковому періоді. Тож у розрахунковому періоді залишається 0 днів.
У такому випадку розрахунок лікарняних проводимо з окладу працівника за формулою, наведеною вище.
Середньоденна зарплата дорівнює:
30000 х 1 : 30,44 = 985,55 (грн/к. дн.).
Загальний страховий стаж працівника становить 20 років. Тож денна виплата = середньоденній зарплаті = 985,55 грн/к. дн.
Загальна сума лікарняних за 10 днів непрацездатності дорівнюватиме:
985,55 х 10 = 9855,50 (грн).
Два важливих моменти!
1. У ситуації, наведеній у прикладі 1, проводити розрахунок середньоденної зарплати з виплат за час, фактично відпрацьований перед настанням хвороби (з 2 по 10 грудня), не можна. Чому? Бо так розрахунковий період визначають для працівників-новачків, які відпрацювали менше одного календарного місяця перед настанням страхового випадку і не мають розрахункового періоду (див. п. 27 Порядку № 1266). Проте у працівника з цього прикладу розрахунковий період є, хоч він і був не відпрацьований з поважної причини.
2. Підприємство з прикладу 1 не проводило добровільних виплат працівнику за період військової служби. Водночас, на думку ПФУ, за страховими випадками, що настали з 07.06.2023, період військової служби вважається поважною причиною та виключається із розрахунку навіть у випадку, якщо за цей час роботодавцем добровільно виплачувався середній заробіток чи інші виплати (див. лист від 15.01.2024 № 1544-1895/К-03/8-2800/24). Тож якщо б роботодавець добровільно виплачував працівнику, наприклад, матдопомогу за період військової служби, розрахунок середньоденної не змінився би.
Приклад 2. З 1 вересня 2023 року по 30 листопада 2024 року з працівником (неповний робочий час, обіймає 0,5 штатної одиниці) були призупинені трудові відносини. З 2 грудня 2024 року дію трудового договору було відновлено і працівник приступив до роботи. 9 грудня йому відкрито листок непрацездатності. Хвороба тривала по 13 грудня (5 к. дн.). Оклад працівника на дату настання непрацездатності — 22000 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 6,5 року. Страховий стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців.
У розрахунковому періоді — грудні 2023 року — листопаді 2024 року працівник не мав заробітку через призупинення дії трудового договору, тобто через поважну причину.
Середньоденну зарплату розраховуємо з окладу з урахуванням зайнятості:
22000 х 0,5 : 30,44 = 361,37 (грн/к. дн.).
Денна виплата складе 70 % середньоденної зарплати, оскільки працівник має загальний страховий стаж 6,5 років, а саме:
361,37 х 70 : 100 = 252,96 (грн/к. дн.).
Страховий стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців. Тож лікарняні працівника не можуть бути вищі за лікарняні, розраховані з мінімалки. Щоб перевірити виконання цієї вимоги, розрахуємо обмежувач (ділимо МЗП на 30,44) та порівнюємо його суму з денною виплатою. Сума обмежувача становить:
8000 : 30,44 = 262,81 (грн/к. дн.).
Денна виплата (252,96 грн/к. дн.) нижча за обмежувач (262,81 грн/к. дн). Тож у розрахунку лікарняних денна виплата.
Сума лікарняних за 5 днів хвороби становитиме:
252,96 х 5 = 1264,80 (грн).
Приклад 3. Працівник (повна зайнятість) хворів з 5 по 14 грудня 2024 року (10 к. дн.). У розрахунковому періоді (грудень 2023 року — листопад 2024 року) він не мав заробітку, оскільки перебував у відпустках без збереження зарплати з 1 грудня 2023 року по 31 травня 2024 року, а потім з 3 червня по 29 листопада 2024 року. Зазначені відпустки переривалися вихідними днями (1 червня (субота) та 2 червня (неділя)). Також вихідним був останній день листопада — 30 листопада (субота). В грудні до початку хвороби працівник працював.
Оклад працівника на дату настання страхового випадку — 25000 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 10 років. Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців (працював у іншого роботодавця за сумісництвом).
У розрахунковому періоді працівник не працював через поважну причину — відпустку без збереження зарплати. Дні поважної причини нероботи покидають розрахунок. Непокритими поважною причиною залишилися тільки 3 вихідних дні: 1, 2 червня та 30 листопада. Тобто у розрахунковому періоді працівник має 3 календарних дні, але його заробіток дорівнює нулю.
Чи означає це, що працівник залишиться без лікарняних? Ні. Адже заробіток відсутній у розрахунковому періоді саме з поважної причини — працівник усі робочі дні перебував у відпустці за свій рахунок. Тож середньоденну зарплату обчислюємо з окладу працівника. Це підтверджує ПФУ у листі від 06.04.2023 № 13252-15249/У-03/8-2800/23, який додано до статті «Лікарняні: коли в розрахунковому періоді лише вихідні» // «Податки & бухоблік», 2023, № 34 (ср. ).
Тож середньоденна зарплата працівника становитиме:
25000 х 1 : 30,44 = 821,29 (грн/к. дн.).
Загальний страховий стаж працівника склав 10 років. Денна виплата = середньоденній зарплаті = 821,29 грн/к. дн.
Загальна сума лікарняних дорівнює:
821,29 х 10 = 8212,90 (грн).
Приклад 4. Працівниця захворіла 16 грудня 2024 року. У розрахунковому періоді (грудень 2023 року — листопад 2024 року, 366 к. дн.) вона:
— з 1 грудня 2023 року по 26 листопада 2024 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років (поважна причина, що тривала 362 к. дн.);
— з 27 по 29 листопада 2024 року не працювала через неявки, пояснити які відмовилася. Водночас роботодавець прийняв рішення не звільняти працівницю за прогули.
Заробіток у розрахунковому періоді відсутній.
У розрахунковому періоді працівниця не працювала, як через поважні причини (відпустка для догляду за дитиною до 3 років), так і через причини, що не є поважними.
Дні поважних причин викидаємо з загальної кількості днів у розрахунковому періоді. У результаті залишається 4 дні (27 — 30 листопада), які мають брати участь в обчисленні середньоденної зарплати.
Водночас заробіток у листопаді працівниці не нараховувався. Чи можемо в такому випадку проводити розрахунок з окладу? ПФУ у листах від 05.05.2023 № 19084-21538/Р-03/8-2800/23 та від 13.04.2023 № 2800-030401-8/20110 ПФУ зазначає, що
у разі відсутності в розрахунковому періоді заробітку через неповажні причини середньоденну зарплату обчислюють за загальними нормами
Тобто проводити розрахунок з окладу в такій ситуації не можна. Якщо ж застосувати загальні правила розрахунку, то матимемо середньоденну зарплату, що дорівнюватиме 0 грн (0 грн зарплати : 4 к. дн. у розрахунковому періоді). Тож і лікарняні = 0 грн.
Разом з цим, щоб уникнути можливих непорозумінь з Держпраці, у випадку наявності такої ситуації на вашому підприємстві рекомендуємо звернутися з відповідним запитом до ПФУ. Подати його можна за допомогою кабінету страхувальника на порталі ПФУ.
Приклад 5. Працівник (повна зайнятість, займає 1 штатну одиницю) повинен був стати до роботи з 9 грудня 2024 року, але у свій перший робочий день захворів. Хвороба тривала 5 календарних днів.
Оклад працівника — 19000 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 7 років. Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців.
Середньоденну зарплату обчислюємо з окладу. Її сума становитиме:
19000 х 1 : 30,44 = 624,18 (грн/к. дн.).
Денна виплата складе 70 % середньоденної зарплати, оскільки працівник має загальний страховий стаж 7 років, а саме:
624,18 х 70 : 100 = 436,93 (грн/к. дн.).
Загальна сума лікарняних за 5 днів непрацездатності дорівнює:
436,93 х 5 = 2184,65 (грн).
Приклад 6. Працівник (неповний робочий час, займає 0,75 штатної одиниці) був прийнятий на роботу з 16 грудня 2024 року. У перший робочий день йому відкрили лікарняний лист. Хвороба тривала 5 календарних днів. Оклад працівника — 20000 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 3 роки 3 місяці. Страховий стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців.
Середньоденна зарплата, обчислена з окладу з урахуванням зайнятості працівника, дорівнює:
20000 х 0,75 : 30,44 = 492,77 (грн/к. дн.).
З урахуванням загального страхового стажу працівника денна виплата складає 60 % середньоденної зарплати, а саме:
492,77 х 60 : 100 = 295,66 (грн/к. дн.).
Страховий стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців. Тож лікарняні працівника не можуть бути вищі за лікарняні, розраховані з мінімалки. Щоб перевірити виконання цієї вимоги, розрахуємо обмежувач, розділивши МЗП на 30,44, та порівняємо його з денною виплатою. Сума обмежувача складає:
8000 : 30,44 = 262,81 (грн/к. дн.).
Денна виплата (295,66 грн/к. дн.) вища за обмежувач (262,81 грн/к. дн.). Тому в розрахунку лікарняних обмежувач.
Сума лікарняних за 5 днів хвороби складе:
262,81 х 5 = 1314,05 (грн).
А як розрахувати лікарняні, якщо працівнику встановлено годинну тарифну ставку і він не мав заробітку в розрахунковому періоді?
Шкода, але у Порядку № 1266 ви не знайдете відповіді на це запитання. Не надавав роз’яснень з цього приводу й ПФУ. Свого часу Мінсоцполітики у листі від 23.05.2017 № 262/0/86-17/273 пропонувало в аналогічних випадках визначати місячну ставку розрахунковим шляхом. Для цього годинну тарифну ставку в місяці настання страхового випадку слід помножити на норму робочого часу в цьому місяці. Далі, маючи місячну ставку, обчислювати середньоденну зарплату.
Приклад 7. Працівник з погодинною оплатою праці захворів у перший робочий день — 4 грудня 2024 року. Хвороба тривала 6 календарних днів. Годинна тарифна ставка працівника — 92 грн/год. Норма робочого часу у грудні за графіком роботи працівника — 176 год.
Загальний страховий стаж працівника — 22 роки. Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців.
Якщо використовувати підхід, запропонований Мінсоцполітики, то середньоденна зарплата дорівнює:
(92 х 176) : 30,44 = 531,93 (грн/к. дн.).
З урахуванням загального страхового стажу працівника його денна виплата = середньоденній зарплаті = 531,93 грн/к. дн.
Загальна сума лікарняних за 6 днів непрацездатності становитиме:
531,93 х 6 = 3191,58 (грн).