Загальне щодо сільгоспчастки
Стандартний розмір частки. Спочатку — прописні істини. Нагадаємо, що юридичним (!) особам (незалежно від організаційно-правової форми) для переходу / перебування на єдиному податку в передбаченій для сільськогосподарських товаровиробників групі 4 (далі — сільгоспЄП) встановлена така вимога. Частка сільськогосподарського товаровиробництва в загальному обороті такої юрособи за попередній податковий (звітний) рік має дорівнювати або перевищувати 75 відсотків (п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ).
«Форс-мажорний» розмір частки. Однак воєнний час додав своїх особливостей. Спочатку зазначимо, що згідно з п.п. 298.8.4 ПКУ може бути підтверджено статус платника сільгоспЄП, якщо внаслідок обставин непереборної сили не дотримується розмір такої частки. Але — за умови подання платником разом з податковою звітністю копії рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили в регіоні, де платник здійснює свою діяльність та є постраждалим внаслідок дії таких обставин (БЗ 108.02.01).
Водночас п. 10 підрозд. 8 розд. XX ПКУ встановлено, що на період з 1 березня 2022 року до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, набути або підтвердити статус платника сільгоспЄП мають право госпсуб’єкти, в яких сільгоспчастка за попередній звітний рік складає не менше 50 % (включно), за умови, якщо у таких платників не менше 30 % загальної площі сільгоспугідь та/або земель водного фонду у попередньому звітному році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації*. Однак фіскали і у цьому випадку вимагають від аграріїв подання копії рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили в регіоні, де платник здійснює свою діяльність та є постраждалим внаслідок дії таких обставин (БЗ 108.02.01). І за такого підходу, здається, вони вважають, що в будь-якому разі внаслідок обставин непереборної сили розмір сільгоспчастки не може бути менше 50 %…
Ми з таким підходом і з вимогою фіскалів не згодні, детальніше читайте: «Як платнику сільгоспЄП непросто скористатися укороченою 50 % сільгоспчасткою» // «Податки & бухоблік», 2024, № 32.
Щодо подання. Отже, щоб перейти чи щорічно підтверджувати своє перебування на сільгоспЄП, підприємство не пізніше 20 лютого поточного року, крім інших документів, має подати розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за минулий рік (п.п. 298.8.1 ПКУ). Форма «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 20__ рік» (далі — Розрахунок) затверджена наказом Мінагропрому від 26.12.2011 № 772.
За необхідності (коли сільгоспчастка менша за 75 %) треба подати й копію «форсмажорного» рішення відповідної облради
Обчислення сільгоспчастки
У Розрахунку прямо зазначено, що для обчислення частки сільськогосподарського товаровиробництва беруться кредитові обороти за бухгалтерськими рахунками класу 7 (без урахування ПДВ*). Тож джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухобліку (див. БЗ 108.02.01).
* Деякі з єдинників групи 4 — платників ПДВ здійснюють операції, які оподатковуються за ставкою ПДВ 14 % (з постачання зернових тощо). Тож якщо у вас є такі операції для визначення розміру сільгоспчастки, вам потрібно із цих операцій витягнути з доходу ПДВ не стандартною дією (множенням на 5/6), а множенням на 100/114…
Спираючись на дані бухобліку, а також на форму Розрахунку, сільгоспчастка (%) обчислюється за формулою:
Сільгоспдохід. При розрахунку сільгоспчастки до складу сільгоспдоходу включаємо тільки доходи від реалізації сільгосппродукції власного виробництва і продуктів її переробки (ряд. 1.1 — 1.7 Розрахунку). А ось доходи від надання сільгосппослуг і сільгоспробіт до сільгоспдоходів не входять!
Виняток є тільки для випадків, коли платником сільгоспЄП бажає стати підприємство, яке утворилося шляхом злиття, приєднання, перетворення, розділення або виділення. Лише тоді доходи від надання супутніх сільгосппослуг, перерахованих у п.п. 298.8.3 ПКУ (ряд. 1.8 Розрахунку), можна віднести до сільгоспдоходу.
Тож доходи від екскурсій на ферму підприємство у жодному випадку не зможе включити до сільгоспдоходів.
Загальний дохід. Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника відображається у ряд. 2 Розрахунку. Він ураховує всі кредитові обороти (за вирахуванням ПДВ!) за субрахунками: 791 «Результат операційної діяльності»; 792 «Результат фінансових операцій» та 793 «Результат іншої діяльності». Звісно, сюди увійдуть і доходи від екскурсій.
Коригування. Але для використання у згаданій формулі, перш ніж розрахувати сільгоспчастку, суму загального доходу (ряд. 2 Розрахунку) слід скоригувати (зменшити) на низку видів доходів. Такі доходи виключаються з розрахунку і не вплинуть на розмір сільгоспчастки. Загальна сума таких доходів (сума коригування) зазначається у ряд. 3 Розрахунку, а їх окремі види перераховані в ряд. 3.1 — 3.6 Розрахунку. Переглянувши види доходів, які не включають у розрахунок сільгоспчастки (до таких віднесені, зокрема, суми держпідтримки; дохід від продажу ОЗ у межах залишкової вартості, дохід від продажу інвалюти, направленої на розвиток сільгоспвиробництва, та ще кілька не пов’язаних з реалізацією видів), не знаходимо доходів від екскурсій на сільгосппідприємства чи схожих.
А усі інші доходи, які не згадані в ряд. 3 Розрахунку, залишаються у складі загального доходу.
Тож дохід від екскурсії на ферму із суми загального доходу виключений не буде!
Хіба що такий дохід був у інвалюті,— тоді у разі отримання позитивної різниці від її продажу (сума на Кт 711) і направлення її на розвиток сільгоспвиробництва, лише така сума зменшить загальний дохід (за ряд. 3.2 Розрахунку). Але і в цьому випадку основна сума доходу від екскурсії (за курсом НБУ) залишиться в загальному доході!
Тобто
дохід від екскурсії на ферму в будь-якому випадку загальний дохід не зменшить і негативно вплине на розрахунок сільгоспчастки
Підсумок
Невтішне. Як бачимо, дохід від екскурсії на ферму не є сільгоспдоходом, увійде до загального доходу і не потрапить до коригування. Тобто він при розрахунку відповідно зменшить відсоток сільгоспчастки!.. ☹
Тож якщо ваша сільгоспчастка балансує на межі 75 % (чи на межі «форсмажорних» 50 %), то краще припинити / уникати отримання такого чи інших «непрофільних» видів доходів!
Або знайдіть якогось дружнього СПД (чи відкрийте ФОП), і хай він отримує доходи від таких «фермо-екскурсій» (чи інші), які можуть «зіпсувати» вам сільгоспчастку…
Наслідки недотримання частки. Нагадаємо, що у разі коли у звітному році сільгоспчастка товаровиробництва становила менш як 75 % (або 50 % — для «форс-мажорників») сільгосптоваровиробник — юридична особа у наступному звітному році вже з 1 січня (!) не буде платником сільгоспЄП і сплачуватиме податки на загальних підставах.