Висновок документа
З 03.09.2022 у разі нарахування (надання) податковим агентом доходів у будь-якій негрошовій формі такі доходи оподатковуються ПДФО та ВЗ з урахуванням натурального коефіцієнта (п. 164.5 ПКУ)
Суть проблеми. 03.09.2022 набрали чинності зміни, внесені в п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У результаті цих змін п.п. 1.4 зазначеного пункту було викладено в новій редакції. Що змінили? Замість слів, що ВЗ утримується, нараховується та сплачується в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, зазначили, що ВЗ утримується, нараховується та сплачується в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 цього розділу.
Відкриваємо розд. IV ПКУ та знаходимо статтю, яка регулює питання утримання, нарахування та сплати. Це ст. 168, яка має назву «Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету».
Натомість у листі, що коментується, податківці фактично поширюють на ВЗ не тільки положення згаданої ст. 168 ПКУ, а й норми розд. IV цього Кодексу в цілому, в тому числі й порядок визначення бази оподаткування, що міститься у ст. 164 ПКУ. І тут виникає питання: навіщо ж тоді в інших підпунктах п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ окремо згадуються ст. 162, 163, 171 та інші, коли слід просто в усьому для цілей ВЗ керуватися розд. IV ПКУ?
За логікою податківців з наведеного листа, ВЗ стає практично братом-близнюком ПДФО. Так, наприклад, у випадку надання доходів у негрошовій формі база оподаткування ВЗ повинна визначатися з урахуванням натурального коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ. Також щодо ВЗ повинні працювати й приписи п. 164.6 ПКУ. Тобто під час нарахування зарплати базу оподаткування ВЗ слід визначати, як нараховану зарплату, зменшену на суму податкової соціальної пільги (ПСП) за її наявності. Адже погодьтеся, якщо щодо ВЗ працює «натуральний» п. 164.5 ПКУ, то й «ПСПешний» п. 164.6 ПКУ повинен також працювати!
Проте податківці у своїх роз’ясненнях з БЗ, що знаходиться на офіційному сайті ДПСУ, поки що продовжують дотримуватися попередніх тверджень. І сьогодні, наприклад, в категорії:
— 126.08 БЗ на запитання «Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт до доходів, виплачених у негрошовій формі, для розрахунку військового збору?» надано відповідь «Не застосовується». Щоправда, є позначка, що відповідь уточнюється;
— 126.05 БЗ на запитання «З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?» надано відповідь «З усієї суми нарахованого доходу».
Разом з тим лист, що сьогодні коментується, має висновки, які відрізняються від наведених у БЗ в частині застосування натурального коефіцієнта.
Добре, відставимо БЗ в сторону. Глянемо ІПК, що отримували платники податків. Серед них є такі, де висновок про ВЗ та натуральний коефіцієнт збігається з наведеним вище (див., наприклад, лист ДПСУ від 05.09.2023 № 2813/ІПК/99-00-24-03-03-06), так і більш пізні, де чітко зазначено, що нормами п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не передбачено застосування до військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ (див. лист ДПСУ від 06.10.2023 № 3447/ІПК/99-00-24-03-03-06). Тобто маємо повний розбрід у позиції ДПСУ.
Що робити? Ситуація є доволі неоднозначною. Якщо дійсно планувалися такі зміни, в тому числі й щодо визначення бази оподаткування ВЗ, то ДПСУ повинна була якось на це відреагувати.
По-перше, за такого підходу необхідне роз’яснення щодо визначення натурального коефіцієнта. Якщо підходити формально, то податкові агенти мають визначати два коефіцієнти: один для ПДФО, інший — для ВЗ. Адже формула має такий вигляд:
К = 100 : (100 - Сп),
де К — коефіцієнт;
Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Як бачите, цією формулою не передбачено підсумовування ставок ПДФО та ВЗ та визначення одного натурального коефіцієнта, на який слід збільшити негрошовий дохід.
Тож якщо, припустимо, надається дохід у негрошовій формі вартістю 1000 грн, що оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %, то слід визначити:
— ПДФО-коефіцієнт (100 : (100 - 18) = 1,219512) та базу оподаткування ПДФО (1000 грн х 1,219512 = 1219,51 грн);
— ВЗ-коефіцієнт (100 : (100 - 1,5) = 1,015228) та базу оподаткування ВЗ (1000 грн х 1,015228 = 1015,23 грн).
Тобто знову отримуємо різні бази й стару проблему: за рахунок чого сплачувати? Крім того, яку саме суму доходу відображати у бухгалтерському обліку та звітності?
Або ж, незважаючи на положення п. 164.5 ПКУ, треба підсумовувати ставки ПДФО та ВЗ для визначення «натурального» коефіцієнта?
По-друге, хотілося б дізнатися, як бути з ПСП? Чи погодяться податківці на зменшення бази оподаткування ВЗ на таку пільгу?
До речі, наведена ВЗ-проблема може зачепити й ФОП-загальносистемників. Якщо відштовхуватися від того, що ВЗ сплачується в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, то чи потрібно підприємцям сплачувати авансові платежі з ВЗ, аналогічні тим, що передбачені п.п. 177.5.1 ПКУ для ПДФО?
Запитань багато. Але відповідей на них від ДПСУ немає.
