Висновок документа
Для збереження загальної кількості днів невикористаної відпустки, які підлягають компенсації, рекомендуємо порівнювати за математичною більшістю/меншістю за першою, другою чи третьою цифрою після коми та коригувати число днів, що підлягають компенсації за відповідний період, після порівняння цифр
Лист, що сьогодні коментується, є відповіддю Мінекономіки на наш запит. Розповідаємо, чому він з’явився та про що йде мова у висновку, наведеному вище.
Суть проблеми. З 12.09.2023 діє оновлений порядок визначення суми компенсації за невикористану відпустку. На перше місце вийшов рік набуття права на відпустку. В результаті обчислення середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право:
— до 31.12.2023, проводять виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році;
— з 01.01.2024 — за загальними правилами, встановленими для розрахунку відпускних, тобто виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.
У результаті такого розмежування роботодавці повинні окремо:
1) визначати кількість днів відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023 та після цієї дати;
2) обчислювати дві середньоденні зарплати: одну — для визначення суми компенсації за дні відпустки, зароблені за період до 31.12.2023, другу — для визначення суми компенсації за дні відпустки, на які працівник набув право з 01.01.2024.
Ось як раз з п. 1 виникла проблема. Доволі часто, підсумувавши розраховані окремо дні відпустки, зароблені до 31.12.2023 та з 01.01.2024, роботодавці не виходять на загальну кількість днів, що підлягають компенсації. Причина — в заокругленні. Адже результати розрахунків днів слід заокруглити до цілої кількості днів.
Наприклад, загальна кількість днів, що підлягають компенсації, — 10. Кількість днів, на які працівник набув право до 31.12.2023 та з 01.01.2024, з урахуванням заокруглення:
варіант 1 — 7 та 2 відповідно. Разом маємо 9 к. дн. замість 10;
варіант 2 — 8 та 3 відповідно. Разом маємо 11 к. дн. замість 10.
Що робити в такому випадку роботодавцеві з днем, якого бракує, як у варіанті 1, або з зайвим днем, як у варіанті 2?
В листі, що коментується, Мінекономіки пропонує свій варіант вирішення проблеми.
Рішення від Мінекономіки. Воно наведене на початку статті. Якщо після обчислення кількості днів, на які працівник набув право до 31.12.2023 та після цієї дати, не виходимо на загальну кількість днів, що підлягають компенсації, то робимо крок назад та дивимося на результати їх розрахунку до заокруглення.
Далі порівнюємо цифри після коми й коригуємо число днів шляхом додавання чи зменшення, так, щоб вийти на загальну кількість днів, що підлягають компенсації. Проілюструємо, як це виглядає, використовуючи дані прикладу, наведеного вище.
Варіант 1. Загальна кількість днів, що підлягають компенсації, — 10. До заокруглення маємо:
— 7,41 к. дн., на які працівник набув право до 31.12.2023, та
— 2,40 к. дн., що зароблені з 01.01.2024.
Порівнюємо цифри після коми. Перші цифри, що йдуть після коми, збіглися. Порівнюємо другі й у результаті порівняння додаємо 1 день до кількості днів, які працівник заробив за період до 31.12.2023, щоб вийти на загальну кількість днів.
Тож маємо 8 к. дн., на які працівник набув право за період до 31.12.2023, та 2 к. дн., зароблені з 01.01.2024. Всього — 10 к. дн. Пазл зійшовся.
Варіант 2. Загальна кількість днів, що підлягають компенсації, — 10. До заокруглення маємо:
— 7,50 к. дн., на які працівник набув право до 31.12.2023, та
— 2,51 к. дн., що зароблені з 01.01.2024.
Знову проводимо порівняння та коригуємо так, щоб вийти на загальну кількість в 10 к. дн. У результаті маємо 7 к. дн. за період до 31.12.2023 та 3 к. дн., зароблені з 01.01.2024. Загалом — 10 к. дн.
Наказ (розпорядження). Ще одне запитання, на яке відповіло Мінекономіки, в листі, що коментується, стосувалося тексту наказу (розпорядження) про звільнення (про виплату компенсації) в частині визначення кількості днів невикористаної відпустки (загальної та розподіленої), що підлягають компенсації.
Відомство зазначило, що Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100, не містить норм щодо його урегулювання, тож пропонує роботодавцям вирішувати його самостійно.
Отже, роботодавець може зазначити у відповідному наказі (розпорядженні):
— загальну кількість календарних днів відпустки, що підлягає компенсації, у тому числі кількість календарних днів за період до 31.12.2023, або
— загальну кількість календарних днів відпустки, що підлягає компенсації, та окремо кількість календарних днів за період до 31.12.2023 та за період з 01.01.2024, або
— інший варіант, який буде зрозумілий як роботодавцю, так і працівнику.
Нам до вподоби перший варіант.
