Багато бухгалтерів вважають, що щойно платник почав здійснювати оподатковувані та неоподатковувані операції, то в кожному подальшому періоді він зобов’язаний розподіляти ПДВ і нараховувати розподільчі компенсуючі ПЗ.
Насправді це не так. Давайте розбиратися в ситуації.
Певний платник має коефіцієнт розподілу, розподіляє ПДВ, реєструє відповідні ПН. Неоподатковувані операції були, скажімо, в січні, лютому, березні. А ось у квітні так вийшло, що були тільки оподатковувані постачання. А потім, у травні, знову пішли й оподатковувані, і неоподатковувані.
Дата неоподатковуваного постачання
Передусім треба визначитися, що таке дата здійснення неоподатковуваного постачання. На наш погляд, у загальному випадку ми орієнтуємося на правило першої події. Хоча згідно з п. 187.1 ПКУ це правило застосовується для визначення ПЗ, а в нас їх якраз і немає. Проте, ми вважаємо, що при заповненні пільгового ряд. 5 декларації потрібно дотримуватися того ж принципу. Якщо йдеться про застосування касового методу, то орієнтуємося на надходження коштів від покупця.
Чи потрібно розподіляти ПДВ?
А тепер найголовніше: чи потрібно нараховувати розподільчі компенсуючі ПЗ у тому місяці, в якому не було неоподатковуваних постачань (у нашому випадку у квітні)?
Давайте звернемося до головної умови для розподілу ПДВ. Цей постулат сформульований у п. 199.1 ПКУ і свідчить:
якщо придбані та/або вироблені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, платник податків зобов’язаний розподіляти ПДВ
А що відбувається в нашому випадку? Придбані товари/послуги, ПК за якими підлягає компенсації шляхом розподілу ПЗ, у цьому місяці були використані тільки в оподатковуваних операціях.
Наприклад, оренда офісу, комунальні послуги були віднесені до витрат квітня, спожиті у квітні і жодним способом не брали участі в неоподатковуваних операціях квітня. Тому ми вважаємо, що
ПК за такими послугами розподіляти не треба
До речі, якщо в якомусь місяці була зворотна ситуація — були тільки неоподатковувані операції (а оподатковуваних не було), то діяти треба дзеркально — за всіма придбаннями нараховувати компенсуючі ПЗ, але не згідно зі ст. 199 ПКУ, а згідно зі п. 198.5 ПКУ (тобто компенсувати весь ПК без застосування коефіцієнта).
Річний перерахунок
Що стосується річного перерахунку, то ми вже знаємо, що в ньому беруть участь тільки ті товари/послуги, ПДВ за якими був розподілений протягом року. Тому оренда і комуналка квітня в річному перерахунку брати участі не повинні. А ось при розрахунку річного коефіцієнта розподілу треба враховувати всі операції, здійснені протягом року, в т. ч. і оподатковувані операції квітня. Цього вимагає формула, наведена в п. 199.4 ПКУ і таблиці 1 додатка Д6 до декларації.
А якщо нарахувати розподільчі ПЗ?
Інша річ, що не кожному бухгалтерові такий підхід буде зручний. Він дуже добре лягає на придбані послуги, тобто тоді, коли придбання і споживання припадають на один і той же місяць.
Якщо ж у цьому місяці були придбані товари (запаси), МШП, МНМА, НА, то їх придбання (мається на увазі перша подія) і використання (введення в експлуатацію) можуть припадати на різні місяці.
Наприклад, у квітні той же платник придбав ще й канцтовари, але передав їх в експлуатацію в наступному місяці, в травні. Тоді вийде, що із цих канцтоварів ПДВ потрібно розподіляти. Адже в результаті ці канцтовари були використані одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. І це попри те, що ПК був сформований у квітні, коли неоподатковувані постачання були відсутні. Тому бухгалтерові доведеться вичленувати з усіх придбань ті, використання яких буде припадати на інші періоди. Звичайно, це копітка робота і не кожному до душі.
Можливо, цим пояснюється прагнення бухгалтерів не морочитися з такими періодами/придбаннями, а розподіляти ПДВ в усіх місяцях. Потім, за підсумками року, завдяки перерахунку підсумкова сума ПЗ буде трохи відкоригована.
Але, по-перше, повністю відкоригувати ПЗ не вийде — якщо не розподіляти у квітні, підсумкові ПЗ будуть усе одно менші. Тобто сума ПДВ до сплати буде більшою.
А по-друге, суворо кажучи, це не відповідає ПКУ. За великим рахунком, податківці можуть причепитися до розрахунку податку на прибуток, адже компенсуючі розподільчі ПЗ включаються у витрати (або первісну вартість), що у свою чергу може призвести до викривлення (заниження) податку на прибуток.
